Аудіозапис:
Варшава, 30 червня 2004 - Польська преса у середу коментує результати засідання комісії Україна –НАТО, яке відбулося у вівторок в Стамбулі. Учасниками цього засідання були також президент, міністри зовнішніх справ і оборони Польщі, що свідчить про особливу зацікавленість цієї країни у перспективному розвиткові українсько-натівських стосунків. Саме в цих тонах і витримана більшість польських коментарів.
Коментар одного з найавторитетніших польських видань – “Газети виборчої” розпочинається із твердження, що саме завдяки тискові Польщі, не зважаючи на проблеми із демократичними свободами в Україні, президента Кучму все-таки запросили до Стамбулу на саміт НАТО. Інша авторитетна газета “Жечпосполіта” цитує міністра закордонних справ Польщі Влодзімєжа Цімошевича, котрий хвалить Україну за те, що вже зробила чимало кроків назустріч НАТО, зокрема запровадила громадський контроль над армією.
Разом з тим усі польські коментарі відзначають, що реформування армії – це не єдина і не найважливіша перешкода на шляху зближення України з євроатлантичними структурами. Більшими проблемами є порушення основ демократії, відсутність свободи слова – це ті бар”єри, які сама Україна повинна усунути, щоб говорити про якісь конкретні терміни її реального зближення як із Заходом вцілому, так і з НАТО зокрема. І хоч на саміті НАТО не було представлено жодного графіку наближення з Україною, то, на думку польського президента, це станеться відразу після того, як сама Україна прояснить свою ситуацію:
Говорить Александр Кваснєвський: “Я маю надію, що після президентських виборів, а пізніше і після парламентських виборів з”явиться дуже чітка українська декларація щодо стратегії. А тоді вже, звичайно ж, почне діяти графік реального зближення”.
На думку польського президента важливим чинником є те, що участь українських військових у миротворчих місіях в Іраку, Афганістані та Косово свідчить про те, що українські збройні сили цілком можливо пристосувати до вимог НАТО. Якщо все розвиватиметься позитивно, то перспектива зближення України з Північноатлантичним Альянсом є не такою вже й далекою – сказав Александр Кваснєвський. Яка саме це може бути перспектива? – на це запитання журналістів “Жечпосполітої” анонімні польські дипломати відповідають, що вже за 6-10 років Україна могла б стати членом НАТО.
Варшава, 30 червня 2004 - Польська преса у середу коментує результати засідання комісії Україна –НАТО, яке відбулося у вівторок в Стамбулі. Учасниками цього засідання були також президент, міністри зовнішніх справ і оборони Польщі, що свідчить про особливу зацікавленість цієї країни у перспективному розвиткові українсько-натівських стосунків. Саме в цих тонах і витримана більшість польських коментарів.
Коментар одного з найавторитетніших польських видань – “Газети виборчої” розпочинається із твердження, що саме завдяки тискові Польщі, не зважаючи на проблеми із демократичними свободами в Україні, президента Кучму все-таки запросили до Стамбулу на саміт НАТО. Інша авторитетна газета “Жечпосполіта” цитує міністра закордонних справ Польщі Влодзімєжа Цімошевича, котрий хвалить Україну за те, що вже зробила чимало кроків назустріч НАТО, зокрема запровадила громадський контроль над армією.
Разом з тим усі польські коментарі відзначають, що реформування армії – це не єдина і не найважливіша перешкода на шляху зближення України з євроатлантичними структурами. Більшими проблемами є порушення основ демократії, відсутність свободи слова – це ті бар”єри, які сама Україна повинна усунути, щоб говорити про якісь конкретні терміни її реального зближення як із Заходом вцілому, так і з НАТО зокрема. І хоч на саміті НАТО не було представлено жодного графіку наближення з Україною, то, на думку польського президента, це станеться відразу після того, як сама Україна прояснить свою ситуацію:
Говорить Александр Кваснєвський: “Я маю надію, що після президентських виборів, а пізніше і після парламентських виборів з”явиться дуже чітка українська декларація щодо стратегії. А тоді вже, звичайно ж, почне діяти графік реального зближення”.
На думку польського президента важливим чинником є те, що участь українських військових у миротворчих місіях в Іраку, Афганістані та Косово свідчить про те, що українські збройні сили цілком можливо пристосувати до вимог НАТО. Якщо все розвиватиметься позитивно, то перспектива зближення України з Північноатлантичним Альянсом є не такою вже й далекою – сказав Александр Кваснєвський. Яка саме це може бути перспектива? – на це запитання журналістів “Жечпосполітої” анонімні польські дипломати відповідають, що вже за 6-10 років Україна могла б стати членом НАТО.
