Аудіозапис:
Варшава, 25 травня 2004 - Зустріч президентів Росії, України, Білорусі та Казахстану у Ялті не пройшла повз увагу польських засобів масової інформації. З моменту неформальної зустрічі президента Росії Володимира Путіна та українського прем”єра Віктора Януковича, яка відбулася тиждень тому, польська преса обережно, але послідовно ставить запитання, чи це означає відмову України від її декларованих раніше устремлінь до зближення з Європейським Союзом.
Коментуючи ялтинську зустріч президентів чотирьох пост-радянських країн, як перший етап творення Єдиного економічного простору, “Газета виборча” зазначає, що згідно з заявами деяких московських політиків , це повинно бути східною відповіддю на пропоновану Європейським Союзом модель інтеграції . Газета підкреслює, однак, що коли Білорусь і Казахстан готові повністю погодитися з пропозиціями Росії, то Україна боїться надто глибокої економічної співпраці зі східними сусідами. Ця нерішучість українців, на думку коментатора “Газети виборчої”, вмотивована побоюваннями, що надто тісна інтеграція з країнами СНД може остаточно закрити перед Україною подальші перспективи на інтеграцію з Європейським Союзом.
Щотижневий журнал “Впрост”, у свою чергу публікує статтю на цю тему московського політолога Ірини Кобринської під назвою “Наречені Путіна”. “Нареченими” московська політолог називає перш за все Україну та Білорусь, але також й інші країни колишнього Радянського Союзу, вплив на котрі Росія хотіла б зберегти за собою. Головною думкою статті Ірини Кобринської є те, що саме Україна і Білорусь будуть тим місцем, на якому дійде до конфлікту інтересів між Російською Федерацією та Європейським Союзом.
До цього конфлікту, початки якого вже зауважує російський політолог, дійде, якщо Європейський Союз буде реалізовувати свою стратегію “нового сусідства” у такому ж темпі, як програму “Партнерство заради миру”, котра начебто мала бути альтернативою для розширення НАТО на схід.
Разом з тим, ця конкуренція між ЄС та Росією проходитиме, на думку московського політолога, мирно і буде швидше нагадувати “холодний мир, ніж холодну війну”.
Однак, чи вдасться Росії реалізувати концепцію “ліберальної імперії”, чи вона програє конкуренцію з Європейським Союзом, також залежатиме, як сказано у статті, від політичного рішення самих “наречених”.
У такій ситуації Європейський Союз не повинен обмежуватися до формули “нового сусідства”, вважають головний редактор “Газети виборчої” Адам Михник та лідер блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко. Ці думки вони висловили у спільній статті “Відкрийте двері Україні”, котру раніше друкувала іспанська газета “Ель Паіс”, а на вихідних - “Газета виборча”. Головною думкою українського політика та польського легендарного журналіста є те, що Європа повинна чітко заявити, що Україна має шанс бути прийнятою як до НАТО, так і до Європейського Союзу.
Варшава, 25 травня 2004 - Зустріч президентів Росії, України, Білорусі та Казахстану у Ялті не пройшла повз увагу польських засобів масової інформації. З моменту неформальної зустрічі президента Росії Володимира Путіна та українського прем”єра Віктора Януковича, яка відбулася тиждень тому, польська преса обережно, але послідовно ставить запитання, чи це означає відмову України від її декларованих раніше устремлінь до зближення з Європейським Союзом.
Коментуючи ялтинську зустріч президентів чотирьох пост-радянських країн, як перший етап творення Єдиного економічного простору, “Газета виборча” зазначає, що згідно з заявами деяких московських політиків , це повинно бути східною відповіддю на пропоновану Європейським Союзом модель інтеграції . Газета підкреслює, однак, що коли Білорусь і Казахстан готові повністю погодитися з пропозиціями Росії, то Україна боїться надто глибокої економічної співпраці зі східними сусідами. Ця нерішучість українців, на думку коментатора “Газети виборчої”, вмотивована побоюваннями, що надто тісна інтеграція з країнами СНД може остаточно закрити перед Україною подальші перспективи на інтеграцію з Європейським Союзом.
Щотижневий журнал “Впрост”, у свою чергу публікує статтю на цю тему московського політолога Ірини Кобринської під назвою “Наречені Путіна”. “Нареченими” московська політолог називає перш за все Україну та Білорусь, але також й інші країни колишнього Радянського Союзу, вплив на котрі Росія хотіла б зберегти за собою. Головною думкою статті Ірини Кобринської є те, що саме Україна і Білорусь будуть тим місцем, на якому дійде до конфлікту інтересів між Російською Федерацією та Європейським Союзом.
До цього конфлікту, початки якого вже зауважує російський політолог, дійде, якщо Європейський Союз буде реалізовувати свою стратегію “нового сусідства” у такому ж темпі, як програму “Партнерство заради миру”, котра начебто мала бути альтернативою для розширення НАТО на схід.
Разом з тим, ця конкуренція між ЄС та Росією проходитиме, на думку московського політолога, мирно і буде швидше нагадувати “холодний мир, ніж холодну війну”.
Однак, чи вдасться Росії реалізувати концепцію “ліберальної імперії”, чи вона програє конкуренцію з Європейським Союзом, також залежатиме, як сказано у статті, від політичного рішення самих “наречених”.
У такій ситуації Європейський Союз не повинен обмежуватися до формули “нового сусідства”, вважають головний редактор “Газети виборчої” Адам Михник та лідер блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко. Ці думки вони висловили у спільній статті “Відкрийте двері Україні”, котру раніше друкувала іспанська газета “Ель Паіс”, а на вихідних - “Газета виборча”. Головною думкою українського політика та польського легендарного журналіста є те, що Європа повинна чітко заявити, що Україна має шанс бути прийнятою як до НАТО, так і до Європейського Союзу.
