Київ, 10-11 квітня 2004
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії Михайло Петренко.
В п’ятницю у Львові згадували Олександра Кривенка, журналіста, редактора, громадського діяча. 9-го квітня минулого року за 39 кілометрів від Києва автомобіль, в якому їхав Олександр Кривенко разом з керівником офісу координатора програм ОБСЄ в Україні Гізо Гордзелідзе, врізався у дерево. Ця трагічна смерть тоді приголомшила Сашкових друзів, колег, читачів, однодумців.
Тему продовжує моя львівська колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Мабуть, я ще ніколи і ніде не бачила стільки сумних і розгублених облич, як на похороні Олександра Кривенка у Львові. Ця втрата боляче вдарила по усіх: його родині, колегах, друзях, політиках.
Особливо пригніченими і розгубленими були журналісти. Адже Кривенко для багатьох із них був живим еталоном поведінки у роботі, успіхах і навіть у поразках, які йому теж доводилося часто зазнавати за життя. Але він ніколи не втрачав рівноваги.
Олександр Кривенко був одним із організаторів та активістів товариства Лева у Львові, а з 1989-го року до 1995-го редактором львівських газет “Поступ та “Пост-Поступ”.
Згодом була робота у Києві. Тут він працював тележурналістом, радником прем’єр-міністра України, заступником керівника прес-служби Кабміну, головним редактором Служби теленовин на студії “1+1”.
В останні роки життя Олександр Кривенко очолював “Громадське радіо”. По суті, радіо і стало його останнім мас-медійний проектом. А ще ж були творча та громадсько-політична робота.
“Я завжди дивувався вмінню Сашка знайти час на спілкування із сотнями добре та ледь знайомих людей, - написав у п’ятничному числі “Львівської газети” один із найближчих друзів Олександра Кривенка Олесь Старовойт, – його вмінню водночас вирішувати десятки справ. Постійно поспішати і завжди встигати. Він був усюди, але водночас ніде. Насправді Сашко не належав нікому навіть із близьких людей. Він належав тільки часові”.
На сторінках іншої газети, “Поступ” з-поміж інших спогадами про Кривенка поділився глава Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар.
“Бачилися ми з Олександром у Києві, а здебільшого просто в поїзді. Цікаві то розмови були. Для мене завжди важливі. Я вчився з тих розмов, - пише глава УГКЦ. – Олександр був спокійний, речивий, безпристрасний. Безпристрасний у значенні без зайвих емоцій. Це на мене справляло надзвичайно добре вражіння. Мені було дуже прикро, коли я довідався, що він так трагічно загинув”. Так про Олександра Кривенка згадує блаженніший Любомир Гузар.
Після смерті Сашка хтось резонно зауважив, що із його трагічним відходом з життя завершилася одна із сторінок новітньої української журналістики. Так воно, мабуть, і є, бо ще вужчим стало поле свободи слова. Навіть “Громадське радіо” викинули з ефіру.
Люди, що й досі називають себе друзями Кривенка, віддано і безсоромно служать владі. Хоча сам Сашко любив повторювати: “Хлопці, не продавайтеся, бо гроші проп’єте, а сором залишиться”.
Мабуть, його моральні засади ще довго і болісно приживатимуться в українській журналістиці, зрештою, як і в суспільстві загалом.
Тарас Марусик
Ми знову повертаємося до виборів міського голови Мукачевого. У вівторок з офіційним візитом там перебували дипломати посольств Швеції, Норвегії та Німеччини, які входять до тимчасової групи посольств, що слідкують за виборами міського голови Мукачевого. Вони вирішили ознайомитися з передвиборчою ситуацією на місці.
Про те, як зустріли зарубіжних дипломатів в Мукачевому, і що вони там побачили, розповідає наша закарпатська кореспондентка Анастасія Осадчук.
Анастасія Осадчук
Дипломати зустрілися з керівництвом мукачівської виборчої комісії, з представниками мукачівської міської ради, з виконувачем обов’язки мера, паном Опачком і з двома кандидатами на посаду мукачівського міського голови В.Балогою та Е.Нусером.
На вчорашній прес-конференції із ЗМІ дипломати повідомили про свої попередні спостереження ситуації в Мукачевому. За їхніми словами, вона доволі складна, в якій нелегко розібратися. Це пов’язано із непорозуміннями в реєстрації кандидатів на посаду мера Мукачевого.
На запитання, чи однаково змальовували передвиборчі перегони різні політичні сторони, перший секретар посольства Швеції А.Труедсон, зокрема, зазначив:
Андерс Труедсон
Сьогодні стали зрозумілі позиції тих представників, з якими ми зустрічалися, і стало зрозуміло, що їхні тлумачення про ситуацію доволі відрізняються одна від одного.
Анастасія Осадчук
Чи однаково розповідають різні політичні сторони про перебіг передвиборчої гонки в Мукачевому, розповідає перша секретар посольства Німеччини Онрі Боне.
Онрі Боне
Неоднаково. Ми надіємося, що до виборів ще вирішиться головні проблеми, які є на сьогодні.
Анастасія Осадчук
На запитання, чи були зафіксовані які-небудь порушення виборчого законодавства в ході візиту, перший секретар німецького посольства Онрі Боне повідомив:
Онрі Боне
Помічені були. Ми чули від різних сторін, і ми чули, що об’єктивна презентація різних кандидатів, різних сторін негарантована в Мукачевому.
Анастасія Осадчук
Дипломати також висловили свої сподівання, що...
Андерс Труедсон
Сподіваємося, що на виборах ситуація буде спокійна, і щоб вибори пройшли прозоро і чесно, різні сторони нам обіцяли, що так і буде відбуватися. Ми раді будемо, якщо результати виборів будуть всім зрозумілими.
Онрі Боне
Ми проінформуємо нашу робочу групу про наш візит. На наш погляд особлива ставка буде робитися на те, що вибори в Мукачевому відбудуться, і ви будете наслідувати ті стандарти ОБСЄ, під якими теж стоїть підпис України.
Тарас Марусик
8-го квітня віце-президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ, народний депутат України Ігор Осташ повідомив, що Бюро з демократичних прав людини ОБСЄ готується до спостереження за виборами мера Мукачевого 18-го квітня та за виборами Президента України восени цього року (цитую за агентством УНІАН): “Саме там полігон, відпрацьовуються майбутні президентські вибори, і цей досвід матиме дуже важливе значення для міжнародних спостерігачів. Участь у спостереженні буде брати й Конгрес реґіональних та місцевих рад Ради Європи. Міжнародний десант буде досить відчутним. Ми сподіваємось, що це зможе вплинути на ситуацію в Мукачевому”.
А тим часом Апеляційний суд Закарпатської области 6-го квітня повторно визнав легітимність діяльности старих територіальних та дільничних виборчих комісій з виборів міського голови Мукачевого.
Згідно з рішенням суду, вибори міського голови Мукачевого мають проводити старі тервибочкоми, а діяльність нових виборчих комісій не є легітимною.
В Україні розгортається боротьба за землю, як у давні, вже призабуті часи. Розподіл землі під індивідуальну житлову забудову у столичній області набув небувалої гостроти і густого кримінального забарвлення.
Наприклад, вартість 12 соток землі в селі Крюківщина Києво-Святошинського району, в залежності від місця розташування, може досягати 10 тисяч умовних одиниць, простіше кажучи, доларів. Тому одержати земельний наділ для багатьох мешканців села, навіть тим, хто гостро потребує поліпшення житлових умов, стало вельми проблематичним.
Послухайте матеріал мого колеги Володимира Ляшка, який прозвучав у вівторок.
Володимир Ляшко
Минуло 8 років відтоді, як житель села Крюківщина Києво-Святошинського району Анатолій Терещенко добивається справедливості у розподілі земельних наділів місцевою сільською радою. Несправедливість ця зачепила і його родину - у двокімнатній квартирі проживає 3 сім’ї: його, сина, і дочки.
Тим часом перевірка землевпорядними органами в 1999-му році засвідчила, що 136 актів на земельні ділянки, оформлені сільрадою, підлягають скасуванню як незаконні.
Коли у 2001-му році земельними ділами Крюківщини з ініціативи Терещенка зацікавився Парламентський комітет по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю, Анатолія Терещенка жорстоко побили. Удари завдавали по голові ломиком. У живих він залишився випадково.
І хоча одного з нападників він впізнав, міліція виявилася безпорадною. З Києво-Святошинського райвідділу МВС йому письмово повідомили: “Факт погроз в вашу адресу ніким і нічим об’єктивно не підтверджується”.
Терещенко побував і на прийомі у голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Валерія Власова і розповів про зловживання з розподілом земель. Зайшла мова і про ділянки, які отримав у селі один з родичів Власова, котрий тут ніколи не жив, а також син Власова.
Далі розповідає Анатолій Терещенко.
Анатолій Терещенко
А він мені відповів: “А він має конституційне право”. А я запитую: “А син, який проживає в місті Вишневому вдвох з дружиною в двокімнатній квартирі?” А він: “І він має конституційне право”. А я кажу: “А як мої діти, які проживають семеро в двокімнатній квартирі 30 метрів, мають це право?” А він каже: “Прійом закончєн, ви свободни”.
Я відповів у присутності юриста: “Прийом закінчено, але раз ви не дочитали мого паперу, то я вам її залишаю, а ви дасте мені відповідь”. А він: “Ми не дамо відповідь”. І не дали відповідь. Порушень закону немає, факти не підтвердилися.
Володимир Ляшко
За ці роки Терещенко вибив таки собі ділянку під забудову, але не дуже-то зрадів: місце незручне, під’їздів ніяких, і будуватися там, як він зазначив, зможе хіба що років через 20.
Тим часом у нього зібралася товста тека відповідей з різних інстанцій: прокуратур, районних установ, обласної держадміністрації. І всі запевняють Терещенка, що факти, повідомлені ним про численні порушення земельного законодавства, не підтверджуються.
Тобто, Ваших звертань ніхто не перевіряє і говорять, що факти не підтвердилися?
Анатолій Терещенко
Не підтвердилися. Вони навіть не виходять з кабінету. Може зателефонували, а може й ні. Але відповіді всі одна в одну: “Не підтверджуються. Нічого не знаємо”.
Володимир Ляшко
У Крюківщині мешкає і Іван Ющенко. Він теж обурений тим, як працює сільський голова Михайло Сезанович, який, за словами Ющенка, залякує людей і нехтує основами самоврядування.
Іван Ющенко
300 гектарів землі продали за доларі. 300 гектарів! Це земля запасу, яка передбачалася для розвитку села Крюківщина. На сьогоднішній день старі межі нашого села взяті в полон тими новобудовами, які купили за долари, двох-триповерховими віллами. Забрали і купили землю! Там практично ж ніхто не проживає.
Володимир Ляшко
У зв’язку з такою ситуацією, ініціативна група провела в селі дорадче опитування про приєднання села до сусіднього міста Вишневе.
На взаємовигідних умовах село могло б забезпечувати місто сільгосппродукцією, а місто розвивало б соціальну сферу Крюківщини.
Досвід подібного партнерства в Україні є. Але сільський голова відмовляється розглядати результати опитування, незважаючи на положення закону про Всеукраїнські і місцеві референдуми. Тепер справа розглядається в суді.
Ініціативна ж група закликає Київську обласну раду покласти край розбазарюванню сільської землі.
Іван Ющенко продовжує.
Іван Ющенко
У мене є пропозиція, щоб сесію Київської обласної ради провести в нас в селі з широким кругом наших мешканців, тому що практично за всі роки ніхто не запрошувався, навіть ті, які заяви пишуть, не запрошуються на розгляд заяви.
Володимир Ляшко
“Земельне питання на Київщині криміналізоване до краю,” - вважає народний депутат з цього виборчого округу Євген Жовтяк.
Євген Жовтяк
Як правило, ті, хто за своїми службовими обов’язками мав би слідкувати за рівнем законності, вони першим ділом роблять те, що лобіюють свої конкретні інтереси, інтереси своїх родичів.
Потім, коли до цих людей звертаєшся з вимогою припинення порушення законодавства, то в кращому випадку приходить відписка, а в гіршому випадку взагалі ніякого реагування на депутатське звернення немає.
Володимир Ляшко
Народний депутат Євген Жовтяк переконував мене, що лад мають навести самі депутати сільради. На що Іван Ющенко та Анатолій Терещенко лише сумно зітхнули.
Тарас Марусик
У Криму побито провідного співробітника інтернет-видання, що писало про міжетнічні конфлікти і різко критикувало лідера кримських комуністів Леоніда Грача.
6-го квітня пізно ввечері в Симферополі зазнав нападу з боку групи невідомих, схожих на скіндхедів, веб-майстер і координатор інтернет-газети "Кримська лінія" Дмитро Пожидаєв. Постраждалий бачить у цьому нападі політичне підґрунтя.
Детальніше про це в четвер розповів наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
За словами Дмитра Пожидаєва, нападників було не менше чотирьох. Зваливши його сильним ударом на землю, вони стали бити його ногами, намагаючись, щоб всі удари влучали у голову. Нападники відібрали у нього мобільний телефон, гроші і ключі, залишивши дорогий годинник і верхній одяг.
Зараз постраждалий перебуває у нейрохірургічному відділенні республіканської лікарні імені Семашка. Стан його здоров''я середньої важкості, у нього серйозна черепно-мозкова травма і, за попереднім діагнозом, струс мозку.
Останнім часом Інтернет-видання “Кримська лінія”, що працює із жовтня 2003-го року, опублікувало серію оперативних та аналітичних матеріалів про наявність у Криму скінхедів, а також критичні статті про лідера кримських комуністів Леоніда Грача і його соратника, головного редактора газети "Кримская правда" Михайла Бахарєва.
Сам Дмитро Пожидаєв, який раніше працював у “Кримской правдє”, вважає, що напад на нього пов''язаний з його професійною діяльністю.
У зв’язку з побиттям співробітника Інтернет-видання Кримська асоціація вільних журналістів висловила свою стурбованість тим, що останнім часом на півострові почастішали факти нападів на працівників засобів масової інформації.
Каже голова Асоціації Ліля Буджурова.
Ліля Буджурова
Нашу Асоціацію взагалі тривожить останні події в Криму, коли працівники засобів масової інформації стають об’єктом нападів.
Те, що відбулося з Дмитром Пожидаєвим, - це, мені здається, випадок з того ж раду. Невідомі хуліганини напали на нього і сильно його побили. Причому, там відчувалася професійна підготовка, тому що били переважно ногами по голові.
Сам Дмитро переконаний, що це пов’язано з його роботою в “Кримській лінії”, і ми теж схиляємося до цієї думки, оскільки це Інтернет-видання оприлюднило багато різко критичних матеріалів щодо скінхедів, комуніста Леоніда Грача і його соратника Михайла Бахарєва.
В жодному випадку не звинувачую ці сторони, цих осіб в організації нападу, але, я думаю, що тут є привід поміркувати над цією темою правоохоронним органам.
Володимир Притула
Асоціація вільних журналістів Криму також звернулася до правоохоронних органів автономії з вимогою провести ретельне розслідування цього випадку і покарати винних, а також закликала забезпечити безпеку працівникам засобів масової інформації, які, виконуючи свої професійні обов’язки, не повинні побоюватися за власне життя. І за попередніми неофіційними даними, правоохоронці вже вийшли на слід зловмисників, правда, хто вони, поки що невідомо.
Зате, відомо, що Інтернет-видання “Кримська лінія” є “піар”-ресурсом, близьким до кримського прем’єр-міністра Сергія Куницина, а газета “Кримская правда” – “піар”-ресурсом об’єднання “Нащадки Богдана Хмельницького”, яке очолює Леонід Грач. Обидва політики перебувають у жорсткій конфронтації між собою.
Тарас Марусик
На нещодавньому брифінгу в Луганській обласній держадміністрації було заявлено, що в шахтарському реґіоні за останні 15 років у 8 разів зросла кількість релігійних організацій і конфесій. Відкритого протистояння між релігійними общинами немає, але на так званому ідеологічному рівні постійно ведеться боротьба між священиками приходів Московського та Київського патріархатів.
Докладніше в матеріалі нашого луганського кореспондента Василя Соколенка.
Василь Соколенко
Починаючи з 1988-го року на Луганщині стрімко зростає кількість релігійних організацій. На сьогодні їх зареєстровано майже 700, серед яких і релігійні общини так званого харизматичного напрямку. Але переважна більшість церков в шахтарському регіоні це православні храми, які складають 85% від загальної кількості, і майже всі вони належать МП.
З 15 зареєстрованих церковних общин КП свої приміщення мають тільки 7, і тільки одна з них володіє культовою спорудою.
Подібна ситуація спостерігається і серед п’яти релігійних общин автокефальної церкви.
Як заявив на брифінгу начальник відділу з питань релігії обласної адміністрації О.Козенко, відкритого міжконфесійного протистояння немає. Правда, в інтерв’ю для радіо “Свобода” він пояснив:
Олександр Козенко
Будь-яку газету відкрийте і побачите, що там священики МП оголошують розкольниками священиків Київського патріархату. Тобто, існує якесь несприйняття: або на рівні журналістських розслідувань, або коментарів з приводу якихось інтерв’ю. Ми не вважаємо це протистоянням (тобто, воно є, але немає відкритих виявів).
Василь Соколенко
І це ж основне питання, яке викликає невдоволення тих же священиків приходів КП полягає в тому, що можновладці відкрито віддають перевагу общинам МК. Особливо багато суперечливих нарікань викликала споруда Володимирського Святокафедрального собору в Луганську. Обласна влада, як неодноразово заявляла опозиційна місцева преса, оголосила його спорудження ледь не комсомольською новобудовою.
А луганський молодий рух на початку того будівництва навіть оприлюднив відкритий лист. У ньому серед іншого зазначалося: “Дивує та запопадливість, з якою державні службовці України збирають гроші на будівництво російської церкви. В той час, як жоден з 10 приходів УПЦ КП зареєстрованих на території Луганщини не має свого храму”.
До речі, за останні 10 років на Луганщині збудовано 47 культових споруд. Не важко здогадатися, що переважна більшість з них теж належить релігійним общинам патріархату сусідньої держави.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко.
Перед тим, як попрощатися, зичу всім нашим слухачам, всім добрим і лихим людям світлого свята Великодня і гармонії в душі!
“Великий день”. Саме так називається пісня Лесі Горової, яку вона ж і виконує.
На все добре, шановні слухачі!
Звучить пісня у виконанні Лесі Горової
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії Михайло Петренко.
В п’ятницю у Львові згадували Олександра Кривенка, журналіста, редактора, громадського діяча. 9-го квітня минулого року за 39 кілометрів від Києва автомобіль, в якому їхав Олександр Кривенко разом з керівником офісу координатора програм ОБСЄ в Україні Гізо Гордзелідзе, врізався у дерево. Ця трагічна смерть тоді приголомшила Сашкових друзів, колег, читачів, однодумців.
Тему продовжує моя львівська колега Галина Терещук.
Галина Терещук
Мабуть, я ще ніколи і ніде не бачила стільки сумних і розгублених облич, як на похороні Олександра Кривенка у Львові. Ця втрата боляче вдарила по усіх: його родині, колегах, друзях, політиках.
Особливо пригніченими і розгубленими були журналісти. Адже Кривенко для багатьох із них був живим еталоном поведінки у роботі, успіхах і навіть у поразках, які йому теж доводилося часто зазнавати за життя. Але він ніколи не втрачав рівноваги.
Олександр Кривенко був одним із організаторів та активістів товариства Лева у Львові, а з 1989-го року до 1995-го редактором львівських газет “Поступ та “Пост-Поступ”.
Згодом була робота у Києві. Тут він працював тележурналістом, радником прем’єр-міністра України, заступником керівника прес-служби Кабміну, головним редактором Служби теленовин на студії “1+1”.
В останні роки життя Олександр Кривенко очолював “Громадське радіо”. По суті, радіо і стало його останнім мас-медійний проектом. А ще ж були творча та громадсько-політична робота.
“Я завжди дивувався вмінню Сашка знайти час на спілкування із сотнями добре та ледь знайомих людей, - написав у п’ятничному числі “Львівської газети” один із найближчих друзів Олександра Кривенка Олесь Старовойт, – його вмінню водночас вирішувати десятки справ. Постійно поспішати і завжди встигати. Він був усюди, але водночас ніде. Насправді Сашко не належав нікому навіть із близьких людей. Він належав тільки часові”.
На сторінках іншої газети, “Поступ” з-поміж інших спогадами про Кривенка поділився глава Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар.
“Бачилися ми з Олександром у Києві, а здебільшого просто в поїзді. Цікаві то розмови були. Для мене завжди важливі. Я вчився з тих розмов, - пише глава УГКЦ. – Олександр був спокійний, речивий, безпристрасний. Безпристрасний у значенні без зайвих емоцій. Це на мене справляло надзвичайно добре вражіння. Мені було дуже прикро, коли я довідався, що він так трагічно загинув”. Так про Олександра Кривенка згадує блаженніший Любомир Гузар.
Після смерті Сашка хтось резонно зауважив, що із його трагічним відходом з життя завершилася одна із сторінок новітньої української журналістики. Так воно, мабуть, і є, бо ще вужчим стало поле свободи слова. Навіть “Громадське радіо” викинули з ефіру.
Люди, що й досі називають себе друзями Кривенка, віддано і безсоромно служать владі. Хоча сам Сашко любив повторювати: “Хлопці, не продавайтеся, бо гроші проп’єте, а сором залишиться”.
Мабуть, його моральні засади ще довго і болісно приживатимуться в українській журналістиці, зрештою, як і в суспільстві загалом.
Тарас Марусик
Ми знову повертаємося до виборів міського голови Мукачевого. У вівторок з офіційним візитом там перебували дипломати посольств Швеції, Норвегії та Німеччини, які входять до тимчасової групи посольств, що слідкують за виборами міського голови Мукачевого. Вони вирішили ознайомитися з передвиборчою ситуацією на місці.
Про те, як зустріли зарубіжних дипломатів в Мукачевому, і що вони там побачили, розповідає наша закарпатська кореспондентка Анастасія Осадчук.
Анастасія Осадчук
Дипломати зустрілися з керівництвом мукачівської виборчої комісії, з представниками мукачівської міської ради, з виконувачем обов’язки мера, паном Опачком і з двома кандидатами на посаду мукачівського міського голови В.Балогою та Е.Нусером.
На вчорашній прес-конференції із ЗМІ дипломати повідомили про свої попередні спостереження ситуації в Мукачевому. За їхніми словами, вона доволі складна, в якій нелегко розібратися. Це пов’язано із непорозуміннями в реєстрації кандидатів на посаду мера Мукачевого.
На запитання, чи однаково змальовували передвиборчі перегони різні політичні сторони, перший секретар посольства Швеції А.Труедсон, зокрема, зазначив:
Андерс Труедсон
Сьогодні стали зрозумілі позиції тих представників, з якими ми зустрічалися, і стало зрозуміло, що їхні тлумачення про ситуацію доволі відрізняються одна від одного.
Анастасія Осадчук
Чи однаково розповідають різні політичні сторони про перебіг передвиборчої гонки в Мукачевому, розповідає перша секретар посольства Німеччини Онрі Боне.
Онрі Боне
Неоднаково. Ми надіємося, що до виборів ще вирішиться головні проблеми, які є на сьогодні.
Анастасія Осадчук
На запитання, чи були зафіксовані які-небудь порушення виборчого законодавства в ході візиту, перший секретар німецького посольства Онрі Боне повідомив:
Онрі Боне
Помічені були. Ми чули від різних сторін, і ми чули, що об’єктивна презентація різних кандидатів, різних сторін негарантована в Мукачевому.
Анастасія Осадчук
Дипломати також висловили свої сподівання, що...
Андерс Труедсон
Сподіваємося, що на виборах ситуація буде спокійна, і щоб вибори пройшли прозоро і чесно, різні сторони нам обіцяли, що так і буде відбуватися. Ми раді будемо, якщо результати виборів будуть всім зрозумілими.
Онрі Боне
Ми проінформуємо нашу робочу групу про наш візит. На наш погляд особлива ставка буде робитися на те, що вибори в Мукачевому відбудуться, і ви будете наслідувати ті стандарти ОБСЄ, під якими теж стоїть підпис України.
Тарас Марусик
8-го квітня віце-президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ, народний депутат України Ігор Осташ повідомив, що Бюро з демократичних прав людини ОБСЄ готується до спостереження за виборами мера Мукачевого 18-го квітня та за виборами Президента України восени цього року (цитую за агентством УНІАН): “Саме там полігон, відпрацьовуються майбутні президентські вибори, і цей досвід матиме дуже важливе значення для міжнародних спостерігачів. Участь у спостереженні буде брати й Конгрес реґіональних та місцевих рад Ради Європи. Міжнародний десант буде досить відчутним. Ми сподіваємось, що це зможе вплинути на ситуацію в Мукачевому”.
А тим часом Апеляційний суд Закарпатської области 6-го квітня повторно визнав легітимність діяльности старих територіальних та дільничних виборчих комісій з виборів міського голови Мукачевого.
Згідно з рішенням суду, вибори міського голови Мукачевого мають проводити старі тервибочкоми, а діяльність нових виборчих комісій не є легітимною.
В Україні розгортається боротьба за землю, як у давні, вже призабуті часи. Розподіл землі під індивідуальну житлову забудову у столичній області набув небувалої гостроти і густого кримінального забарвлення.
Наприклад, вартість 12 соток землі в селі Крюківщина Києво-Святошинського району, в залежності від місця розташування, може досягати 10 тисяч умовних одиниць, простіше кажучи, доларів. Тому одержати земельний наділ для багатьох мешканців села, навіть тим, хто гостро потребує поліпшення житлових умов, стало вельми проблематичним.
Послухайте матеріал мого колеги Володимира Ляшка, який прозвучав у вівторок.
Володимир Ляшко
Минуло 8 років відтоді, як житель села Крюківщина Києво-Святошинського району Анатолій Терещенко добивається справедливості у розподілі земельних наділів місцевою сільською радою. Несправедливість ця зачепила і його родину - у двокімнатній квартирі проживає 3 сім’ї: його, сина, і дочки.
Тим часом перевірка землевпорядними органами в 1999-му році засвідчила, що 136 актів на земельні ділянки, оформлені сільрадою, підлягають скасуванню як незаконні.
Коли у 2001-му році земельними ділами Крюківщини з ініціативи Терещенка зацікавився Парламентський комітет по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю, Анатолія Терещенка жорстоко побили. Удари завдавали по голові ломиком. У живих він залишився випадково.
І хоча одного з нападників він впізнав, міліція виявилася безпорадною. З Києво-Святошинського райвідділу МВС йому письмово повідомили: “Факт погроз в вашу адресу ніким і нічим об’єктивно не підтверджується”.
Терещенко побував і на прийомі у голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Валерія Власова і розповів про зловживання з розподілом земель. Зайшла мова і про ділянки, які отримав у селі один з родичів Власова, котрий тут ніколи не жив, а також син Власова.
Далі розповідає Анатолій Терещенко.
Анатолій Терещенко
А він мені відповів: “А він має конституційне право”. А я запитую: “А син, який проживає в місті Вишневому вдвох з дружиною в двокімнатній квартирі?” А він: “І він має конституційне право”. А я кажу: “А як мої діти, які проживають семеро в двокімнатній квартирі 30 метрів, мають це право?” А він каже: “Прійом закончєн, ви свободни”.
Я відповів у присутності юриста: “Прийом закінчено, але раз ви не дочитали мого паперу, то я вам її залишаю, а ви дасте мені відповідь”. А він: “Ми не дамо відповідь”. І не дали відповідь. Порушень закону немає, факти не підтвердилися.
Володимир Ляшко
За ці роки Терещенко вибив таки собі ділянку під забудову, але не дуже-то зрадів: місце незручне, під’їздів ніяких, і будуватися там, як він зазначив, зможе хіба що років через 20.
Тим часом у нього зібралася товста тека відповідей з різних інстанцій: прокуратур, районних установ, обласної держадміністрації. І всі запевняють Терещенка, що факти, повідомлені ним про численні порушення земельного законодавства, не підтверджуються.
Тобто, Ваших звертань ніхто не перевіряє і говорять, що факти не підтвердилися?
Анатолій Терещенко
Не підтвердилися. Вони навіть не виходять з кабінету. Може зателефонували, а може й ні. Але відповіді всі одна в одну: “Не підтверджуються. Нічого не знаємо”.
Володимир Ляшко
У Крюківщині мешкає і Іван Ющенко. Він теж обурений тим, як працює сільський голова Михайло Сезанович, який, за словами Ющенка, залякує людей і нехтує основами самоврядування.
Іван Ющенко
300 гектарів землі продали за доларі. 300 гектарів! Це земля запасу, яка передбачалася для розвитку села Крюківщина. На сьогоднішній день старі межі нашого села взяті в полон тими новобудовами, які купили за долари, двох-триповерховими віллами. Забрали і купили землю! Там практично ж ніхто не проживає.
Володимир Ляшко
У зв’язку з такою ситуацією, ініціативна група провела в селі дорадче опитування про приєднання села до сусіднього міста Вишневе.
На взаємовигідних умовах село могло б забезпечувати місто сільгосппродукцією, а місто розвивало б соціальну сферу Крюківщини.
Досвід подібного партнерства в Україні є. Але сільський голова відмовляється розглядати результати опитування, незважаючи на положення закону про Всеукраїнські і місцеві референдуми. Тепер справа розглядається в суді.
Ініціативна ж група закликає Київську обласну раду покласти край розбазарюванню сільської землі.
Іван Ющенко продовжує.
Іван Ющенко
У мене є пропозиція, щоб сесію Київської обласної ради провести в нас в селі з широким кругом наших мешканців, тому що практично за всі роки ніхто не запрошувався, навіть ті, які заяви пишуть, не запрошуються на розгляд заяви.
Володимир Ляшко
“Земельне питання на Київщині криміналізоване до краю,” - вважає народний депутат з цього виборчого округу Євген Жовтяк.
Євген Жовтяк
Як правило, ті, хто за своїми службовими обов’язками мав би слідкувати за рівнем законності, вони першим ділом роблять те, що лобіюють свої конкретні інтереси, інтереси своїх родичів.
Потім, коли до цих людей звертаєшся з вимогою припинення порушення законодавства, то в кращому випадку приходить відписка, а в гіршому випадку взагалі ніякого реагування на депутатське звернення немає.
Володимир Ляшко
Народний депутат Євген Жовтяк переконував мене, що лад мають навести самі депутати сільради. На що Іван Ющенко та Анатолій Терещенко лише сумно зітхнули.
Тарас Марусик
У Криму побито провідного співробітника інтернет-видання, що писало про міжетнічні конфлікти і різко критикувало лідера кримських комуністів Леоніда Грача.
6-го квітня пізно ввечері в Симферополі зазнав нападу з боку групи невідомих, схожих на скіндхедів, веб-майстер і координатор інтернет-газети "Кримська лінія" Дмитро Пожидаєв. Постраждалий бачить у цьому нападі політичне підґрунтя.
Детальніше про це в четвер розповів наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
За словами Дмитра Пожидаєва, нападників було не менше чотирьох. Зваливши його сильним ударом на землю, вони стали бити його ногами, намагаючись, щоб всі удари влучали у голову. Нападники відібрали у нього мобільний телефон, гроші і ключі, залишивши дорогий годинник і верхній одяг.
Зараз постраждалий перебуває у нейрохірургічному відділенні республіканської лікарні імені Семашка. Стан його здоров''я середньої важкості, у нього серйозна черепно-мозкова травма і, за попереднім діагнозом, струс мозку.
Останнім часом Інтернет-видання “Кримська лінія”, що працює із жовтня 2003-го року, опублікувало серію оперативних та аналітичних матеріалів про наявність у Криму скінхедів, а також критичні статті про лідера кримських комуністів Леоніда Грача і його соратника, головного редактора газети "Кримская правда" Михайла Бахарєва.
Сам Дмитро Пожидаєв, який раніше працював у “Кримской правдє”, вважає, що напад на нього пов''язаний з його професійною діяльністю.
У зв’язку з побиттям співробітника Інтернет-видання Кримська асоціація вільних журналістів висловила свою стурбованість тим, що останнім часом на півострові почастішали факти нападів на працівників засобів масової інформації.
Каже голова Асоціації Ліля Буджурова.
Ліля Буджурова
Нашу Асоціацію взагалі тривожить останні події в Криму, коли працівники засобів масової інформації стають об’єктом нападів.
Те, що відбулося з Дмитром Пожидаєвим, - це, мені здається, випадок з того ж раду. Невідомі хуліганини напали на нього і сильно його побили. Причому, там відчувалася професійна підготовка, тому що били переважно ногами по голові.
Сам Дмитро переконаний, що це пов’язано з його роботою в “Кримській лінії”, і ми теж схиляємося до цієї думки, оскільки це Інтернет-видання оприлюднило багато різко критичних матеріалів щодо скінхедів, комуніста Леоніда Грача і його соратника Михайла Бахарєва.
В жодному випадку не звинувачую ці сторони, цих осіб в організації нападу, але, я думаю, що тут є привід поміркувати над цією темою правоохоронним органам.
Володимир Притула
Асоціація вільних журналістів Криму також звернулася до правоохоронних органів автономії з вимогою провести ретельне розслідування цього випадку і покарати винних, а також закликала забезпечити безпеку працівникам засобів масової інформації, які, виконуючи свої професійні обов’язки, не повинні побоюватися за власне життя. І за попередніми неофіційними даними, правоохоронці вже вийшли на слід зловмисників, правда, хто вони, поки що невідомо.
Зате, відомо, що Інтернет-видання “Кримська лінія” є “піар”-ресурсом, близьким до кримського прем’єр-міністра Сергія Куницина, а газета “Кримская правда” – “піар”-ресурсом об’єднання “Нащадки Богдана Хмельницького”, яке очолює Леонід Грач. Обидва політики перебувають у жорсткій конфронтації між собою.
Тарас Марусик
На нещодавньому брифінгу в Луганській обласній держадміністрації було заявлено, що в шахтарському реґіоні за останні 15 років у 8 разів зросла кількість релігійних організацій і конфесій. Відкритого протистояння між релігійними общинами немає, але на так званому ідеологічному рівні постійно ведеться боротьба між священиками приходів Московського та Київського патріархатів.
Докладніше в матеріалі нашого луганського кореспондента Василя Соколенка.
Василь Соколенко
Починаючи з 1988-го року на Луганщині стрімко зростає кількість релігійних організацій. На сьогодні їх зареєстровано майже 700, серед яких і релігійні общини так званого харизматичного напрямку. Але переважна більшість церков в шахтарському регіоні це православні храми, які складають 85% від загальної кількості, і майже всі вони належать МП.
З 15 зареєстрованих церковних общин КП свої приміщення мають тільки 7, і тільки одна з них володіє культовою спорудою.
Подібна ситуація спостерігається і серед п’яти релігійних общин автокефальної церкви.
Як заявив на брифінгу начальник відділу з питань релігії обласної адміністрації О.Козенко, відкритого міжконфесійного протистояння немає. Правда, в інтерв’ю для радіо “Свобода” він пояснив:
Олександр Козенко
Будь-яку газету відкрийте і побачите, що там священики МП оголошують розкольниками священиків Київського патріархату. Тобто, існує якесь несприйняття: або на рівні журналістських розслідувань, або коментарів з приводу якихось інтерв’ю. Ми не вважаємо це протистоянням (тобто, воно є, але немає відкритих виявів).
Василь Соколенко
І це ж основне питання, яке викликає невдоволення тих же священиків приходів КП полягає в тому, що можновладці відкрито віддають перевагу общинам МК. Особливо багато суперечливих нарікань викликала споруда Володимирського Святокафедрального собору в Луганську. Обласна влада, як неодноразово заявляла опозиційна місцева преса, оголосила його спорудження ледь не комсомольською новобудовою.
А луганський молодий рух на початку того будівництва навіть оприлюднив відкритий лист. У ньому серед іншого зазначалося: “Дивує та запопадливість, з якою державні службовці України збирають гроші на будівництво російської церкви. В той час, як жоден з 10 приходів УПЦ КП зареєстрованих на території Луганщини не має свого храму”.
До речі, за останні 10 років на Луганщині збудовано 47 культових споруд. Не важко здогадатися, що переважна більшість з них теж належить релігійним общинам патріархату сусідньої держави.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко.
Перед тим, як попрощатися, зичу всім нашим слухачам, всім добрим і лихим людям світлого свята Великодня і гармонії в душі!
“Великий день”. Саме так називається пісня Лесі Горової, яку вона ж і виконує.
На все добре, шановні слухачі!
Звучить пісня у виконанні Лесі Горової
