Белград, 7 квiтня – Ейфорiя у Приштинi, обурення у Белградi. Такими словами найкоротше можна описати ставлення двох сторiн до нових законiв. Гаррi Холкерi, голова Мiжнародної адмiнiстрацiї у Косовi, каже, що йдеться про запровадження європейських стандартiв , що юридичну систему узгодили iз мiжнародними законами, зокрема коли йдеться про права людини та боротьбу проти органiзованої злочинностi. Голова Верховного суду Косова Реджеп Хаджимуса стверджує, що зроблено розрив з минулим. Косовськi суддi, прокурори та адвокати, за його словами, пiсля дев’ятимiсячної пiдготовки, наразi повнiстю спроможнi запроваджувати новi закони.
Лiдер косовських сербiв Милан Iванович, навпаки, каже що йдеться про акти, якими прискорюється вiдокремлення Косова вiд Сербiї та проголошення незалежностi провiнцiї. Представник сербського уряду Небойша Чович зазначає, що йдеться про “продовження легалiзацiї етнiчної чистки сербiв” та про “останнiй етап позбавлення косовських сербiв основних прав”. За його словами, “косовськi суди перебувають пiд контролем злочинних кланiв та їхнiх лiдерiв, а тимчасовi органи влади стали марiонетками таких кланiв та мафiї”. Мiжнародна адмiнiстрацiя, на думку Човича, iгнорує драматичнi подiї, що вiдбулися в провiнцiї 17 та 18 березня.
Офiцiйний Белград попереджає, що албанськi екстремiсти наприкiнцi травня та на початку червня планують викликати нову хвилю iнцидентiв та терористичних нападiв. Через це урядовцi виступають за прийом країни до Програми НАТО “Партнерство заради миру”. Проте Маркус Мекел, голова делегацiї Парламентської асамблеї Альянсу, котра перебуває з триденним вiзитом до Белграда, вiдповiв, що Сербiя i Чорногорiя повинна запровадити низку полiтичних та iнших вимог.
А щодо Косова ще одна цiкавiсть. Керiвник Шкiльного центру провiнцiї Халiм Хисенi стверджує, що 20 % косовцiв неграмотнi. Вiн пояснює, що останнiй перепис населення проведений 1981 року. Неписьменних тодi було 17 %. Ситуацiя тим часом погiршилася. Кiлькiсть таких, хто не вмiє читати й писати, кожного року зростає.
Лiдер косовських сербiв Милан Iванович, навпаки, каже що йдеться про акти, якими прискорюється вiдокремлення Косова вiд Сербiї та проголошення незалежностi провiнцiї. Представник сербського уряду Небойша Чович зазначає, що йдеться про “продовження легалiзацiї етнiчної чистки сербiв” та про “останнiй етап позбавлення косовських сербiв основних прав”. За його словами, “косовськi суди перебувають пiд контролем злочинних кланiв та їхнiх лiдерiв, а тимчасовi органи влади стали марiонетками таких кланiв та мафiї”. Мiжнародна адмiнiстрацiя, на думку Човича, iгнорує драматичнi подiї, що вiдбулися в провiнцiї 17 та 18 березня.
Офiцiйний Белград попереджає, що албанськi екстремiсти наприкiнцi травня та на початку червня планують викликати нову хвилю iнцидентiв та терористичних нападiв. Через це урядовцi виступають за прийом країни до Програми НАТО “Партнерство заради миру”. Проте Маркус Мекел, голова делегацiї Парламентської асамблеї Альянсу, котра перебуває з триденним вiзитом до Белграда, вiдповiв, що Сербiя i Чорногорiя повинна запровадити низку полiтичних та iнших вимог.
А щодо Косова ще одна цiкавiсть. Керiвник Шкiльного центру провiнцiї Халiм Хисенi стверджує, що 20 % косовцiв неграмотнi. Вiн пояснює, що останнiй перепис населення проведений 1981 року. Неписьменних тодi було 17 %. Ситуацiя тим часом погiршилася. Кiлькiсть таких, хто не вмiє читати й писати, кожного року зростає.
