Київ, 10 березня 2004 року.
Павло Вольвач
Андрію, зокрема для тебе що є Шевченко? Здавалося, ти –сучасний і молодий чоловік, популярний письменник, автор детективів, пригодницьких творів.
Андрій Курков
По-перше, це людина з усіма вадами і привабливими рисами, який мав дуже важке життя, який, до речі, дуже гарно відображає тоді сьогоднішній стан України своєю двомовністю і двокультурністю і всіма цими проблемами, яких уникають зараз всі ці науковці, що пишуть зараз, і роблять з нього знову ікону.
Павло Вольвач
Я знаю, тебе проблема ця здавна цікавить і ти її не уникаєш. Більше того, ти її розвинув у своєму романі, де основою служить, так би мовити, шевченківський матеріал.
Андрій Курков
Це – роман “Добрий янгол смерті”. В ньому головний герой схожий трошки на мене, скажемо так. Це українець російського походження, який раптом дізнається з якихось рукописів, які він так викопав в дуже таких цікавих обставинах, що начебто Шевченко під час служби на Мангишлаку, в Новопетрівському укріпленні сховав у пісок якийсь скарб. І він знаходить такі нотатки, начебто що там він сховав духовний скарб українського народу.
Павло Вольвач
Національну ідею, так.
Андрій Курков
Ну, щось схоже. І він туди відправляється, не знаючи, що за ним вже слідкує парочка з УНА-УНСО, за якою слідкує полковник СБУ. Всі вони різними шляхами зустрічаються в казахській пустелі і потім разом шукають цей скарб, знаходять одне, знаходять щось інше...
Павло Вольвач
І на цьому поставимо крапку – хай читачі самі довідаються.
Андрій Курков
Так.
Павло Вольвач
Але чому саме Шевченко? Чому привабила тебе ця постать?
Андрій Курков
Я можу себе назвати реакціонером, тобто людиною, яка реагує на ситуації. В ’97 році мене спровокувало. По-перше, була така хвиля величезна робити нову ікону позолотою з Шевченка, а з іншої сторони піднялася хвиля протесту, яка хотіла, щоб він залишився людиною. Купи зібралися, захищаючи Шевченка-людину – і Олесь Бузина, і Джордж Грабович, Оксана Забужко...
Павло Вольвач
Іноді ті, що захищали, як на мене, переходили межу і вже кидали брудом.
Андрій Курков
А справа в тому, що, мені здається, ані одних, ані інших особливо реальна постать Шевченка не турбувала і не цікавила. Вони змагалися за знамя – хто його перехватить і хто взагалі буде диктувати.
Павло Вольвач
Зрозуміло. Андрію, ну а от зокрема ти багато перекладаєшся, друкуєшся закордоном, але оцей роман на шевченківську тему вийшов за межі українського культурного простору.
Андрій Курков
Він вийшов німецькою мовою і французькою. Німецькою він був в десятках бестселерів по Швейцарії й Австрії. Він щойно вийшов хорватською мовою.
Павло Вольвач
Андрію, в продовження теми: ти чи не єдиний сучасний український письменник, якого знають закордоном, який там добре представлений, видається, друкується. Звісно, знають Україну ще й через Шевченка. Шевченко – як символ. А як із українською сучасною літературою на Заході? Як нас знають, як нас сприймають?
Андрій Курков
На Заході нас практично не знають, а на Сході Заходу там знають, і вийшли книжки Тараса Прохаська, Наталки Сняданко зі Львова. Звичайно, добре знають Юрка Андруховича...
Павло Вольвач
В принципі, українська література може бути цікава для західного читача?
Андрій Курков
Якщо вона стане цікавою для самої себе, якщо вона буде екстравертною, звернутою до читачів, а не до тусовки чи якихось там угруповань, тоді вона буде цікавою всьому світові. Наприклад, я дуже вірю в Тараса Прохаська, тому що мені здається, це якби ідеальна комбінація думки, стилю чудового, мови. Є й інші письменники, звичайно.
Павло Вольвач
А те, що поки що мало знають, чим це можна пояснити крім того, що замкнуті в якихось своїх кланових, групових інтересах?
Андрій Курков
Справа в тому, що знають тих письменників чи ті літератури, які хочуть, щоб про них дізналися.
Павло Вольвач
Невже ж українська та не хоче?
Андрій Курков
А як? Наведіть мені приклад якоїсь серйозної участі українських письменників на будь-якому рівні в ярмарках міжнародних? На Франкфуртському ярмарку я був і Андрухович. Його і мене запросили видавництва іноземні і ми практично не мали змоги представляти українську літературу, тому що були розписані програми зранку до вечора.
В Угорщині, наприклад, в Албанії цьому сприяє держава. Вона привозить за свій рахунок письменників, вони роблять (як раніше, за радянських часів, до речі, у 80-х роках робила й Україна) маленькі такі брошурки рекламні англійською, німецькою мовами зі змістом твору, розсилали все це по базі даних тодішнього ВААПу, по всіх видавництвах європейських. Без цього поширення інформації про себе на рівні навіть листівок, не може бути просунення української літератури в європейський контекст. Польща входить в Європу, ми входимо в польську літературу, отже ми входимо в європейський контекст.
Павло Вольвач
Тобто, поступово-поступово, так?
Андрій Курков
Поступово так, але вірю, що це можна було б зробити набагато швидше і цікавіше. Просто не вистачає енергії ані у людей, які могли б це робити, ані у письменників, які чогось...
Павло Вольвач
Ну що ж, як казав той же Тарас Григорович, “і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь”. Будемо вчитися, будемо проступати на Європу, а там...
Андрій Курков
Так, треба вже.
Павло Вольвач
Так. Дякую, Андрію. А нашим радіослухачам нагадаю, що гостем в студії був відомий український письменник Андрій Курков, як він себе називає – “українець російського походження” чи навпаки...
Андрій Курков
Ні, я – українець російського походження. Якби я був українцем в Росії, я би казав, мабуть, за паспортом росіянина українського походження.
Павло Вольвач
Отже, Андрій Курков і цим все сказано.
Павло Вольвач
Андрію, зокрема для тебе що є Шевченко? Здавалося, ти –сучасний і молодий чоловік, популярний письменник, автор детективів, пригодницьких творів.
Андрій Курков
По-перше, це людина з усіма вадами і привабливими рисами, який мав дуже важке життя, який, до речі, дуже гарно відображає тоді сьогоднішній стан України своєю двомовністю і двокультурністю і всіма цими проблемами, яких уникають зараз всі ці науковці, що пишуть зараз, і роблять з нього знову ікону.
Павло Вольвач
Я знаю, тебе проблема ця здавна цікавить і ти її не уникаєш. Більше того, ти її розвинув у своєму романі, де основою служить, так би мовити, шевченківський матеріал.
Андрій Курков
Це – роман “Добрий янгол смерті”. В ньому головний герой схожий трошки на мене, скажемо так. Це українець російського походження, який раптом дізнається з якихось рукописів, які він так викопав в дуже таких цікавих обставинах, що начебто Шевченко під час служби на Мангишлаку, в Новопетрівському укріпленні сховав у пісок якийсь скарб. І він знаходить такі нотатки, начебто що там він сховав духовний скарб українського народу.
Павло Вольвач
Національну ідею, так.
Андрій Курков
Ну, щось схоже. І він туди відправляється, не знаючи, що за ним вже слідкує парочка з УНА-УНСО, за якою слідкує полковник СБУ. Всі вони різними шляхами зустрічаються в казахській пустелі і потім разом шукають цей скарб, знаходять одне, знаходять щось інше...
Павло Вольвач
І на цьому поставимо крапку – хай читачі самі довідаються.
Андрій Курков
Так.
Павло Вольвач
Але чому саме Шевченко? Чому привабила тебе ця постать?
Андрій Курков
Я можу себе назвати реакціонером, тобто людиною, яка реагує на ситуації. В ’97 році мене спровокувало. По-перше, була така хвиля величезна робити нову ікону позолотою з Шевченка, а з іншої сторони піднялася хвиля протесту, яка хотіла, щоб він залишився людиною. Купи зібралися, захищаючи Шевченка-людину – і Олесь Бузина, і Джордж Грабович, Оксана Забужко...
Павло Вольвач
Іноді ті, що захищали, як на мене, переходили межу і вже кидали брудом.
Андрій Курков
А справа в тому, що, мені здається, ані одних, ані інших особливо реальна постать Шевченка не турбувала і не цікавила. Вони змагалися за знамя – хто його перехватить і хто взагалі буде диктувати.
Павло Вольвач
Зрозуміло. Андрію, ну а от зокрема ти багато перекладаєшся, друкуєшся закордоном, але оцей роман на шевченківську тему вийшов за межі українського культурного простору.
Андрій Курков
Він вийшов німецькою мовою і французькою. Німецькою він був в десятках бестселерів по Швейцарії й Австрії. Він щойно вийшов хорватською мовою.
Павло Вольвач
Андрію, в продовження теми: ти чи не єдиний сучасний український письменник, якого знають закордоном, який там добре представлений, видається, друкується. Звісно, знають Україну ще й через Шевченка. Шевченко – як символ. А як із українською сучасною літературою на Заході? Як нас знають, як нас сприймають?
Андрій Курков
На Заході нас практично не знають, а на Сході Заходу там знають, і вийшли книжки Тараса Прохаська, Наталки Сняданко зі Львова. Звичайно, добре знають Юрка Андруховича...
Павло Вольвач
В принципі, українська література може бути цікава для західного читача?
Андрій Курков
Якщо вона стане цікавою для самої себе, якщо вона буде екстравертною, звернутою до читачів, а не до тусовки чи якихось там угруповань, тоді вона буде цікавою всьому світові. Наприклад, я дуже вірю в Тараса Прохаська, тому що мені здається, це якби ідеальна комбінація думки, стилю чудового, мови. Є й інші письменники, звичайно.
Павло Вольвач
А те, що поки що мало знають, чим це можна пояснити крім того, що замкнуті в якихось своїх кланових, групових інтересах?
Андрій Курков
Справа в тому, що знають тих письменників чи ті літератури, які хочуть, щоб про них дізналися.
Павло Вольвач
Невже ж українська та не хоче?
Андрій Курков
А як? Наведіть мені приклад якоїсь серйозної участі українських письменників на будь-якому рівні в ярмарках міжнародних? На Франкфуртському ярмарку я був і Андрухович. Його і мене запросили видавництва іноземні і ми практично не мали змоги представляти українську літературу, тому що були розписані програми зранку до вечора.
В Угорщині, наприклад, в Албанії цьому сприяє держава. Вона привозить за свій рахунок письменників, вони роблять (як раніше, за радянських часів, до речі, у 80-х роках робила й Україна) маленькі такі брошурки рекламні англійською, німецькою мовами зі змістом твору, розсилали все це по базі даних тодішнього ВААПу, по всіх видавництвах європейських. Без цього поширення інформації про себе на рівні навіть листівок, не може бути просунення української літератури в європейський контекст. Польща входить в Європу, ми входимо в польську літературу, отже ми входимо в європейський контекст.
Павло Вольвач
Тобто, поступово-поступово, так?
Андрій Курков
Поступово так, але вірю, що це можна було б зробити набагато швидше і цікавіше. Просто не вистачає енергії ані у людей, які могли б це робити, ані у письменників, які чогось...
Павло Вольвач
Ну що ж, як казав той же Тарас Григорович, “і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь”. Будемо вчитися, будемо проступати на Європу, а там...
Андрій Курков
Так, треба вже.
Павло Вольвач
Так. Дякую, Андрію. А нашим радіослухачам нагадаю, що гостем в студії був відомий український письменник Андрій Курков, як він себе називає – “українець російського походження” чи навпаки...
Андрій Курков
Ні, я – українець російського походження. Якби я був українцем в Росії, я би казав, мабуть, за паспортом росіянина українського походження.
Павло Вольвач
Отже, Андрій Курков і цим все сказано.
