Белград, 21 травня 2003 – Милошевич й Кучан давнi знайомi. Свого часу вони безлiч разiв зустрiчалися на сесiях Центрального комiтету компартiї та Президiї колишньої Югославiї. Кучан тодi належав до реформаторiв, Милошевич очолював консерваторiв. Нинi вони зустрiлися перед судом.
Кучан був президентом Словенiї вiд 1991 року. Його вважають батьком словенської незалежностi. Вiйна за незалежнiсть Словенiї тривала лише десять днiв наприкiнцi червня й на початку липня 1991 року. Свiдчення Кучана прокурорам було потрiбне для того, щоб довести, що вiйну розпочав Белград, де в той час фактичним володарем був Милошевич. Досi про полiтичнi подiї на початку дев’яностих рокiв свiдчили глава Хорватiї Стiпе Месич та президент Косова Iбрахiм Руґова. Так як i вони, Кучан стверджує, що до розвалу Югославiї призвели геґемонiстичнi прагнення тодiшнього вождя Сербiї. Кучан вiдкинув твердження Милошевича, що вiйну розпочали словенцi.
Словенська преса повiдомляє, що Кучан ретельно готувався до появи перед судом та, що Кабiнет мiнiстрiв на окремiй сесiї обговорив подробицi його свiдчення. Екс-президент Словенiї уникав будь-яких дебатів з Милошевичем. Пiд час перехресного допиту зважений Кучан звертався не до пiдсудного, а до судового вiча. Виявилося, що його радники обрали правильну тактику, оскiльки Милошевич є майстром полемiки i йому досi вдалося збентежити не одного свiдка.
Сербську громадськiсть свiдчення Кучана не дуже зацiкавило, оскiльки у Сербiї уже забули коротку словенську вiйну. Мас-медiа у Люблянi, навпаки, обширно повiдомляють про перебiг свiдчення, наполягаючи на тому, що Словенiя була змушена проголосити декларацiю про незалежнiсть та що через це стала жертвою агресiї.
Белградська преса, зокрема, зазначає, що Вiче Гаазького трибуналу надало прокуратурi додаткових сто днiв для допитування нових свiдкiв та, що процес над Милошевичем ймовiрно триватиме до кiнця наступного року.
Кучан був президентом Словенiї вiд 1991 року. Його вважають батьком словенської незалежностi. Вiйна за незалежнiсть Словенiї тривала лише десять днiв наприкiнцi червня й на початку липня 1991 року. Свiдчення Кучана прокурорам було потрiбне для того, щоб довести, що вiйну розпочав Белград, де в той час фактичним володарем був Милошевич. Досi про полiтичнi подiї на початку дев’яностих рокiв свiдчили глава Хорватiї Стiпе Месич та президент Косова Iбрахiм Руґова. Так як i вони, Кучан стверджує, що до розвалу Югославiї призвели геґемонiстичнi прагнення тодiшнього вождя Сербiї. Кучан вiдкинув твердження Милошевича, що вiйну розпочали словенцi.
Словенська преса повiдомляє, що Кучан ретельно готувався до появи перед судом та, що Кабiнет мiнiстрiв на окремiй сесiї обговорив подробицi його свiдчення. Екс-президент Словенiї уникав будь-яких дебатів з Милошевичем. Пiд час перехресного допиту зважений Кучан звертався не до пiдсудного, а до судового вiча. Виявилося, що його радники обрали правильну тактику, оскiльки Милошевич є майстром полемiки i йому досi вдалося збентежити не одного свiдка.
Сербську громадськiсть свiдчення Кучана не дуже зацiкавило, оскiльки у Сербiї уже забули коротку словенську вiйну. Мас-медiа у Люблянi, навпаки, обширно повiдомляють про перебiг свiдчення, наполягаючи на тому, що Словенiя була змушена проголосити декларацiю про незалежнiсть та що через це стала жертвою агресiї.
Белградська преса, зокрема, зазначає, що Вiче Гаазького трибуналу надало прокуратурi додаткових сто днiв для допитування нових свiдкiв та, що процес над Милошевичем ймовiрно триватиме до кiнця наступного року.
