Прага, 26 листопада 2002 – Протягом кількох місяців літа в Україні було зафіксоване падіння цін на споживчому ринку. Зниження цін, особливо на продукти харчування, незаможній український покупець міг би лише вітати. Але економісти попереджають, що явище дефляції, яке проявляється у падінні цін, небезпечне падінням інвестицій, а відповідно і зменшенням виробництва та зайнятості. Тим часом Україна виявляється не єдиною країною, якій загрожує дефляція. Дедалі більше і зі зростаючим занепокоєнням про цю проблему пишуть у західних економічних виданнях.
Побоювання дефляції зростає у Сполучених Штатах та Німеччині, не менше, ніж у Японії, яка уже звикла жити із цим явищем. Про те, що ці побоювання небезпідставні, і на ці три найбільші економіки світу дійсно очікує дефляція, британський часопис Економіст робить висновок, на підставі, здавалося б, такого незначного факту, як частіше виживання самого слова «дефляція» у газетних публікаціях. Часопис Економіст, впливове і серйозне видання, відоме серед іншого, своїми напівжартівливими, але як стверджує редакція, дуже точними індексами, що дають можливість просто пояснити деякі досить складні економічні явища.
Часопис стверджує, що у таких газетах, як Financial Times чи Wall Street Journal, які слідкують за глобальною економічною погодою, вживання слова «дефляція» сягнуло в останньому кварталі найвищого значення з 1930х років. Це ще не враховуючи інших «страшних» слів, як борг, дефолт, девальвація, і найстрашніше, депресія. Тож, попереджають британські оглядачі, ситуація виглядає поважно.
Але чи можна довіряти британському часопису, який покладається на такий не зовсім науковий підхід для своїх прогнозів? Як пояснює часопис Економіст, який перед індексом дефляції перевірив свою методику на індексі спаду, цей індекс точно повторював лінію економічного розвитку досліджуваної країни. На відміну від офіційної статистики, яка з’являється раз на квартал, індекс завжди під рукою.
Коли на початку 90х років Британія наблизилась до спаду, частота вживання цього слова в газетах збільшилась у понад два рази. Індекс постійно зростав до того моменту, коли економіка увійшла у пік спаду, і поступово почав спадати мірою того, як економіка почала одужувати.
Для Сполучених Штатів цей індекс також досить точно віддзеркалював спади і підйоми останніх років. Зростання згадувань про рецесію сигналізувало спад в Америці на початку 80, 90 та у 2001 році. На початку минулого року, індекс подавав тривожний сигнал навіть тоді, коли 95% економістів вважало, що спаду не буде. Проте вони помилились, і економіка США дійсно клюнула носом ще раз. Нині, говорить часопис Економіст, згадки про рецесію з’являються уже рідше, але з’явилося нове пугало, і зветься воно дефляцією.
Побоювання дефляції зростає у Сполучених Штатах та Німеччині, не менше, ніж у Японії, яка уже звикла жити із цим явищем. Про те, що ці побоювання небезпідставні, і на ці три найбільші економіки світу дійсно очікує дефляція, британський часопис Економіст робить висновок, на підставі, здавалося б, такого незначного факту, як частіше виживання самого слова «дефляція» у газетних публікаціях. Часопис Економіст, впливове і серйозне видання, відоме серед іншого, своїми напівжартівливими, але як стверджує редакція, дуже точними індексами, що дають можливість просто пояснити деякі досить складні економічні явища.
Часопис стверджує, що у таких газетах, як Financial Times чи Wall Street Journal, які слідкують за глобальною економічною погодою, вживання слова «дефляція» сягнуло в останньому кварталі найвищого значення з 1930х років. Це ще не враховуючи інших «страшних» слів, як борг, дефолт, девальвація, і найстрашніше, депресія. Тож, попереджають британські оглядачі, ситуація виглядає поважно.
Але чи можна довіряти британському часопису, який покладається на такий не зовсім науковий підхід для своїх прогнозів? Як пояснює часопис Економіст, який перед індексом дефляції перевірив свою методику на індексі спаду, цей індекс точно повторював лінію економічного розвитку досліджуваної країни. На відміну від офіційної статистики, яка з’являється раз на квартал, індекс завжди під рукою.
Коли на початку 90х років Британія наблизилась до спаду, частота вживання цього слова в газетах збільшилась у понад два рази. Індекс постійно зростав до того моменту, коли економіка увійшла у пік спаду, і поступово почав спадати мірою того, як економіка почала одужувати.
Для Сполучених Штатів цей індекс також досить точно віддзеркалював спади і підйоми останніх років. Зростання згадувань про рецесію сигналізувало спад в Америці на початку 80, 90 та у 2001 році. На початку минулого року, індекс подавав тривожний сигнал навіть тоді, коли 95% економістів вважало, що спаду не буде. Проте вони помилились, і економіка США дійсно клюнула носом ще раз. Нині, говорить часопис Економіст, згадки про рецесію з’являються уже рідше, але з’явилося нове пугало, і зветься воно дефляцією.
