Прага, 20 серпня 2002 – Західні аналітики продовжують обговорювати перспективу членства України у Північноатлантичному альянсі. На думку американського дослідника, що його статтю вміщує британське аналітичне видання Jane's Intelligence Review, жодного великого поступу на шляху до НАТО не слід очікувати до наступних президентських виборів 2004 року.
Заява офіційних осіб України про необхідність вступу до НАТО захопила зненацька багатьох і в українському військовому та політичному істеблішменті, не кажучи вже про закордонних аналітиків. На думку канадського політолога Тараса Кузя, Україна поспішає наздогнати Росію, яка покращила свої стосунки з НАТО після подій 11 вересня. «Найбільшим побоюванням українського президента Леоніда Кучми було те, що США і Росія домовляться за його спиною про підвищення статусу стосунків Росії та НАТО», - говорить політолог в інтерв'ю британському аналітичному виданню.
Деякі українські аналітики вважають, що заява про бажання вступити в НАТО була спрямована в першу чергу на внутрішньо українську аудиторію, щоб відвернути увагу людей від скандалів, пов’язаних з іменем Леоніда Кучми. Як би то не було, але аналітики не очікують серйозних кроків України в напрямку до НАТО до президентських виборів, призначених на 2004 рік, пише у статті вміщеної у Jane's Intelligence Review дослідник із Університету Джорджія Віктор Заборський.
Серед причин, що ускладнять просування України до НАТО політологи називають значну опозицію до НАТО з боку впливових політичних сил та у суспільстві в цілому, необхідність великих економічних та соціальних реформ та відсутність великого ентузіазму з боку самого Північно-Атлантичного Союзу. Перебуваючи у Києві у липні Генеральний Секретар НАТО Джордж Робертсон закликав українських політиків до реалізму та дав їм зрозуміти, що зараз не йдеться про членство в альянсі.
Поки що український уряд не зміг чітко пояснити, в чому будуть вигоди для України від того, що вона відмовиться від свого нейтрального статусу та приєднається до західного військово-політичного альянсу. Крім того, уряд не продемонстрував своєї готовності запровадити радикальні економічні, військові та соціальні реформи, необхідні для членства в НАТО.
Немає і політичної єдності щодо необхідності вступу до НАТО. Категорично проти вступу висловлюються ліві, які все ще створюють значну політичну силу в українському суспільстві. І якщо комуністи висловлюють аргументи з часів Холодної Війни, то соціалісти говорять про те, що влада ігнорує думку населення. За даними останнього опитування, близько третини респондентів продовжує вважати НАТО агресивним блоком.
Як швидко українські виборці зможуть подолати негативний стереотип, великою мірою залежить від української влади. Своїм досвідом готова поділитися Угорщина, говорить посол Угорщини до України Ференц Контра. Ця країна, яка 1999 року долучилася до альянсу, провела успішну інформаційну кампанію, в результаті якої підтримка вступу до НАТО зросла із 40 до 80%.
Набагато складніше, ніж переконати населення, виглядає завдання здійснити реформи та збільшити витрати на оборону. Поки що Україна витрачає на військові потреби нецілий один відсоток від свого валового внутрішнього продукту, а країни НАТО зобов’язані надавати на ці цілі щонайменше 2%.
Проте, якщо Україна дійсно серйозно вирішила вступати до НАТО і за план підготовки до вступу вона візьметься негайно, то на думку політолога з Університету Торонто Тараса Кузя, між 2007 та 2011 роком Україна могла б стати членом НАТО.
Заява офіційних осіб України про необхідність вступу до НАТО захопила зненацька багатьох і в українському військовому та політичному істеблішменті, не кажучи вже про закордонних аналітиків. На думку канадського політолога Тараса Кузя, Україна поспішає наздогнати Росію, яка покращила свої стосунки з НАТО після подій 11 вересня. «Найбільшим побоюванням українського президента Леоніда Кучми було те, що США і Росія домовляться за його спиною про підвищення статусу стосунків Росії та НАТО», - говорить політолог в інтерв'ю британському аналітичному виданню.
Деякі українські аналітики вважають, що заява про бажання вступити в НАТО була спрямована в першу чергу на внутрішньо українську аудиторію, щоб відвернути увагу людей від скандалів, пов’язаних з іменем Леоніда Кучми. Як би то не було, але аналітики не очікують серйозних кроків України в напрямку до НАТО до президентських виборів, призначених на 2004 рік, пише у статті вміщеної у Jane's Intelligence Review дослідник із Університету Джорджія Віктор Заборський.
Серед причин, що ускладнять просування України до НАТО політологи називають значну опозицію до НАТО з боку впливових політичних сил та у суспільстві в цілому, необхідність великих економічних та соціальних реформ та відсутність великого ентузіазму з боку самого Північно-Атлантичного Союзу. Перебуваючи у Києві у липні Генеральний Секретар НАТО Джордж Робертсон закликав українських політиків до реалізму та дав їм зрозуміти, що зараз не йдеться про членство в альянсі.
Поки що український уряд не зміг чітко пояснити, в чому будуть вигоди для України від того, що вона відмовиться від свого нейтрального статусу та приєднається до західного військово-політичного альянсу. Крім того, уряд не продемонстрував своєї готовності запровадити радикальні економічні, військові та соціальні реформи, необхідні для членства в НАТО.
Немає і політичної єдності щодо необхідності вступу до НАТО. Категорично проти вступу висловлюються ліві, які все ще створюють значну політичну силу в українському суспільстві. І якщо комуністи висловлюють аргументи з часів Холодної Війни, то соціалісти говорять про те, що влада ігнорує думку населення. За даними останнього опитування, близько третини респондентів продовжує вважати НАТО агресивним блоком.
Як швидко українські виборці зможуть подолати негативний стереотип, великою мірою залежить від української влади. Своїм досвідом готова поділитися Угорщина, говорить посол Угорщини до України Ференц Контра. Ця країна, яка 1999 року долучилася до альянсу, провела успішну інформаційну кампанію, в результаті якої підтримка вступу до НАТО зросла із 40 до 80%.
Набагато складніше, ніж переконати населення, виглядає завдання здійснити реформи та збільшити витрати на оборону. Поки що Україна витрачає на військові потреби нецілий один відсоток від свого валового внутрішнього продукту, а країни НАТО зобов’язані надавати на ці цілі щонайменше 2%.
Проте, якщо Україна дійсно серйозно вирішила вступати до НАТО і за план підготовки до вступу вона візьметься негайно, то на думку політолога з Університету Торонто Тараса Кузя, між 2007 та 2011 роком Україна могла б стати членом НАТО.
