Белград, 19 червня 2002 – Курйоз візиту словенського прем’єр-міністра був у цьому, що Янез Дрновшек свого часу, наприкінці вісімдесятих років, був президентом Президії колишньої Югославії, тобто главою держави. Тоді він зустрічав закордонних гостей в місті, де у вівторок прибув як голова уряду незалежної Словенії. До речі, був це перший візит словенського прем’єра до Белграда від часу розвалу колишньої Югославії 1991 року.
Президент Югославії Воїслав Коштуніца, прем’єр-міністр Драґіша Пешич, прем’єр Сербії Зоран Джінджич та інші урядовці ймовірно розмовляли з майбутнім президентом Словенії, оскільки Дрновшек саме цього тижня заявив про намір балотуватися на пост глави держави. Щодо змісту розмов, йшлося, насамперед, про бажання двох країн розширити економічне співробітництво, розмах якого торік становив лише 280 мільйонів доларів. Аж вісімдесят відсотків згаданої суми відпадає на словенський вивіз до Югославії.
Вагомість Конференції міністрів закордонних справ дев’яти балканських країн для Белграда була в тому, що тут уже 12 років не відбувалося міжнародної зустрічі на такому рівні. Ідеться про країни колишньої Югославії та Румунію, Болгарію, Грецію, Туреччину й Албанію. Оскільки назва Балкани останнім часом дістала пежоративне значення, організацію балканських країн названо звучнішим іменем: Процес співробітництва країн Південно-східної Європи. Югославія стала головуючою організації на саміті в Тірані у березні цього року. Учасники, зокрема, обговорили питання вільної торгівлі, енергетики, транспорту й телекомунікацій та боротьби проти організованої злочинності.
Не менш цікава зустріч триває в македонській столиці, де представники п’яти країн колишньої Югославії продовжили дебати про розподіл майна. Ідеться про будинки 124 посольств за кордоном та 645 мільйонів доларів. Валютні запаси й золото поділено кілька років тому завдяки арбітражу міжнародного співтовариства.
Отож, держави колишньої Югославії долають наслідки війн і виявляють готовність співпрацювати між собою та з іншими сусідами. Проте, на шляху розбудови добросусідніх відносин є ще чимало перешкод.
Президент Югославії Воїслав Коштуніца, прем’єр-міністр Драґіша Пешич, прем’єр Сербії Зоран Джінджич та інші урядовці ймовірно розмовляли з майбутнім президентом Словенії, оскільки Дрновшек саме цього тижня заявив про намір балотуватися на пост глави держави. Щодо змісту розмов, йшлося, насамперед, про бажання двох країн розширити економічне співробітництво, розмах якого торік становив лише 280 мільйонів доларів. Аж вісімдесят відсотків згаданої суми відпадає на словенський вивіз до Югославії.
Вагомість Конференції міністрів закордонних справ дев’яти балканських країн для Белграда була в тому, що тут уже 12 років не відбувалося міжнародної зустрічі на такому рівні. Ідеться про країни колишньої Югославії та Румунію, Болгарію, Грецію, Туреччину й Албанію. Оскільки назва Балкани останнім часом дістала пежоративне значення, організацію балканських країн названо звучнішим іменем: Процес співробітництва країн Південно-східної Європи. Югославія стала головуючою організації на саміті в Тірані у березні цього року. Учасники, зокрема, обговорили питання вільної торгівлі, енергетики, транспорту й телекомунікацій та боротьби проти організованої злочинності.
Не менш цікава зустріч триває в македонській столиці, де представники п’яти країн колишньої Югославії продовжили дебати про розподіл майна. Ідеться про будинки 124 посольств за кордоном та 645 мільйонів доларів. Валютні запаси й золото поділено кілька років тому завдяки арбітражу міжнародного співтовариства.
Отож, держави колишньої Югославії долають наслідки війн і виявляють готовність співпрацювати між собою та з іншими сусідами. Проте, на шляху розбудови добросусідніх відносин є ще чимало перешкод.
