Прага, 31 травня 2002 – Нові зв’язки Росії із Заходом ставлять Україну та Білорусь у жалюгідне становище – пише британський тижневик "Економіст" у статті "Довгий шлях похмурих слов’ян".
Україна і Білорусь будуть гнити у пост-комуністичній стагнації – прогнозує "Економіст", і пише, що наміри російського президента спрямувати свою країну на Захід, не змінять ситуації з Україною і Білоруссю, тому, що ними правлять жахливі президенти. На відміну від Аляксандра Лукашенки, який збирається залишатися при владі до 2015 року, позиції Леоніда Кучми дещо послабилися касетним скандалом, але зараз він у пошуку надійного для себе спадкоємця. Знову ж таки, якщо Лукашенки залишається найпопулярнішим у Білорусі політиком, партія Кучми одержала на парламентських виборах 12 відсотків, що змусило його зібрати парламентський блок із різних кланів і окремих депутатів. Причому, найбільше голосів, зазначає "Економіст", одержали супротивники Кучми.
Але, українська опозиція не однорідна: комуністи вважають Кучму надто ліберальним і прозахідним, центристи на чолі з Ющенком хочуть більше реформ і готові задля цього піти з президентом на компроміс, тоді як колишній енергетичний магнат Тимошенко очолює радикальну партію, що прагне скинення Кучми.
Посада президента, веде далі провідний британський тижневик, дає Леоніду Кучмі колосальний арсенал. І хоча брудні політичні трюки в Україні бліднуть на білоруському тлі, де опоненти Лукашенко просто зникають, супротивники Кучми потерпають від різних бюрократичний і юридичних "наїздів".
Цього тижня українському президентові пощастило зробити спікером свого главу адміністрації; зараз питання у тому, чи залишить він прем’єром ефективного й лояльного Анатолія Кінаха. Але, все це не вирішує питання, хто буде наступним президентом? Російський досвід показує, що політика у пост-комуністичних країнах багата на несподіванки: нікому невідомий бюрократ Володимир Путін за 2 роки зміг стати дієвим главою держави.
Дотепер Росія підтримувала сусідніх слов’янських правителів, якими б неапетитними вони не здавалися. Британський діловий тижневик "Економіст" запитує, чи захоче президент Путін тепер, маючи товариські стосунки з Джорджем Бушем, використати авторитет Росії, щоб проштовхнути "мляву слов’янську парочку" у західному напрямку. Причому, тижневик попереджає: якщо Росія раптом вирішить підтримати реформатора Ющенка, у Кучми будуть проблеми.
Україна і Білорусь будуть гнити у пост-комуністичній стагнації – прогнозує "Економіст", і пише, що наміри російського президента спрямувати свою країну на Захід, не змінять ситуації з Україною і Білоруссю, тому, що ними правлять жахливі президенти. На відміну від Аляксандра Лукашенки, який збирається залишатися при владі до 2015 року, позиції Леоніда Кучми дещо послабилися касетним скандалом, але зараз він у пошуку надійного для себе спадкоємця. Знову ж таки, якщо Лукашенки залишається найпопулярнішим у Білорусі політиком, партія Кучми одержала на парламентських виборах 12 відсотків, що змусило його зібрати парламентський блок із різних кланів і окремих депутатів. Причому, найбільше голосів, зазначає "Економіст", одержали супротивники Кучми.
Але, українська опозиція не однорідна: комуністи вважають Кучму надто ліберальним і прозахідним, центристи на чолі з Ющенком хочуть більше реформ і готові задля цього піти з президентом на компроміс, тоді як колишній енергетичний магнат Тимошенко очолює радикальну партію, що прагне скинення Кучми.
Посада президента, веде далі провідний британський тижневик, дає Леоніду Кучмі колосальний арсенал. І хоча брудні політичні трюки в Україні бліднуть на білоруському тлі, де опоненти Лукашенко просто зникають, супротивники Кучми потерпають від різних бюрократичний і юридичних "наїздів".
Цього тижня українському президентові пощастило зробити спікером свого главу адміністрації; зараз питання у тому, чи залишить він прем’єром ефективного й лояльного Анатолія Кінаха. Але, все це не вирішує питання, хто буде наступним президентом? Російський досвід показує, що політика у пост-комуністичних країнах багата на несподіванки: нікому невідомий бюрократ Володимир Путін за 2 роки зміг стати дієвим главою держави.
Дотепер Росія підтримувала сусідніх слов’янських правителів, якими б неапетитними вони не здавалися. Британський діловий тижневик "Економіст" запитує, чи захоче президент Путін тепер, маючи товариські стосунки з Джорджем Бушем, використати авторитет Росії, щоб проштовхнути "мляву слов’янську парочку" у західному напрямку. Причому, тижневик попереджає: якщо Росія раптом вирішить підтримати реформатора Ющенка, у Кучми будуть проблеми.
