Прага, 24 серпня 2001 – Засоби інформації далі коментують процес консультацій між урядами п’яти країн Каспійського реґіону та можливий вплив на їхній перебіг воєнного напруження між Іраном та Азербайджаном. Деякі відомі експерти вважають, що не варто так серйозно оцінювати можливості Тегерана в регіоні.
У перебігу переговорного процесу між прикаспійськими країнами останнім часом триває низка різних переносів. Уже кілька разів переносився саміт лідерів п’ятірки в туркменському порту Туркменбаші, і остання дата його проведення – це жовтень цього року. Ось знову прийшли повідомлення, що наступна зустріч підготовчої групи на рівні експертів у казахській Астані пройде не на початку вересня, а на два тижні пізніше – 18-20 вересня.
Нагадаємо, що 15 червня цього року робоча група вже зустрічалася в Баку, де обговорювала першу частину майбутньої декларації учасників туркменського саміту щодо статусу Каспію. В Астані планується завершити обговорення цього документа. Нагадаємо, що Росія уклала двосторонні угоди з Казахстаном і Азербайджаном про секторний поділ дна моря при спільному користуванні товщею води і поверхнею моря; Туркменистан виступає за секторальний поділ і дна, і вод, і поверхні. Позиція ж Ірану подвійна – або ж спільне володіння всіма країнами ресурсами моря або ж рівний розподіл усіх його структур між п’ятьма прибережними сусідами.
Днями президент Ірану провів телефонну розмову зі своїм колегою з Туркменистану, де Мохаммад Хатамі наголосив на необхідності справедливої колективної згоди між прикаспійськими країнами і відвернення втручання зовнішніх сил у реґіоні. Відомо також, що липневий морський конфлікт між Тегераном і Баку ще не вичерпаний. Візит президента Азербайджану до іранської столиці поки що перенесений із серпня на вересень.
Однак впливові експерти не схильні перебільшувати роль Ірану в реґіоні. Так, відомий американський фахівець із нафтових проблем Феррух Демірман в інтерв’ю агентству «Медіа-Пресс» заявив, що войовничість Тегерана показна і не варто її переоцінювати. Звичайно, що міжнародні компанії призупинять роботи на блоці «Араз-Алов-Шарґ», але Азербайджан не залишать, підкреслив Демірман.
Він також уважає, що Росія не дуже зацікавлена сильно підтримувати Іран: Москва має більше інтересів в Азербайджані, аніж у південнішого сусіда. Окрім того, Демірман думає, що Росія не захоче псувати стосунки з Туреччиною, бо і «Голубий потік» та низка інших угод Москви з Анкарою є важливою зовнішньополітичною реальністю для Росії.
Туркменистан може простіше домовитися з Азербайджаном з приводу суперечок щодо Кяпазу, враховуючи ще старі дружні зв’язки.
Іран же фактично більше ізольований у цьому реґіоні, аніж інші країни, і тому Теґеранові доведеться бути надалі гнучкішим і поступливішим, щоб не потрапити у ще більшу ізоляцію та не наразитися на ще жорсткіші санкції Заходу. Тим більше, що Ізраїль може скористатися можливістю і за допомоги США та Туреччини завдати удару по ядерних об’єктах Ірану. Ця країна має розуміти, що вона може втратити й можливу перспективу участі в казахському нафтовому морі в Кашагані, наголосив американський експерт.
Демірман вважає не серйозними побоювання з приводу того, що Іран може зашкодити реалізації проекту Баку-Тбілісі-Джейхан. Американський експерт нагадує, що в цю справу вже вкладено понад 2 мільярди доларів і «поїзд уже пішов».
Агентства також зауважують пильну увагу США щодо реґіону Каспію та певне значення візиту заступника держсекретаря США Елізабет Джонз до Баку, Тбілісі та Єревана, котрий очікується наступного тижня.
У перебігу переговорного процесу між прикаспійськими країнами останнім часом триває низка різних переносів. Уже кілька разів переносився саміт лідерів п’ятірки в туркменському порту Туркменбаші, і остання дата його проведення – це жовтень цього року. Ось знову прийшли повідомлення, що наступна зустріч підготовчої групи на рівні експертів у казахській Астані пройде не на початку вересня, а на два тижні пізніше – 18-20 вересня.
Нагадаємо, що 15 червня цього року робоча група вже зустрічалася в Баку, де обговорювала першу частину майбутньої декларації учасників туркменського саміту щодо статусу Каспію. В Астані планується завершити обговорення цього документа. Нагадаємо, що Росія уклала двосторонні угоди з Казахстаном і Азербайджаном про секторний поділ дна моря при спільному користуванні товщею води і поверхнею моря; Туркменистан виступає за секторальний поділ і дна, і вод, і поверхні. Позиція ж Ірану подвійна – або ж спільне володіння всіма країнами ресурсами моря або ж рівний розподіл усіх його структур між п’ятьма прибережними сусідами.
Днями президент Ірану провів телефонну розмову зі своїм колегою з Туркменистану, де Мохаммад Хатамі наголосив на необхідності справедливої колективної згоди між прикаспійськими країнами і відвернення втручання зовнішніх сил у реґіоні. Відомо також, що липневий морський конфлікт між Тегераном і Баку ще не вичерпаний. Візит президента Азербайджану до іранської столиці поки що перенесений із серпня на вересень.
Однак впливові експерти не схильні перебільшувати роль Ірану в реґіоні. Так, відомий американський фахівець із нафтових проблем Феррух Демірман в інтерв’ю агентству «Медіа-Пресс» заявив, що войовничість Тегерана показна і не варто її переоцінювати. Звичайно, що міжнародні компанії призупинять роботи на блоці «Араз-Алов-Шарґ», але Азербайджан не залишать, підкреслив Демірман.
Він також уважає, що Росія не дуже зацікавлена сильно підтримувати Іран: Москва має більше інтересів в Азербайджані, аніж у південнішого сусіда. Окрім того, Демірман думає, що Росія не захоче псувати стосунки з Туреччиною, бо і «Голубий потік» та низка інших угод Москви з Анкарою є важливою зовнішньополітичною реальністю для Росії.
Туркменистан може простіше домовитися з Азербайджаном з приводу суперечок щодо Кяпазу, враховуючи ще старі дружні зв’язки.
Іран же фактично більше ізольований у цьому реґіоні, аніж інші країни, і тому Теґеранові доведеться бути надалі гнучкішим і поступливішим, щоб не потрапити у ще більшу ізоляцію та не наразитися на ще жорсткіші санкції Заходу. Тим більше, що Ізраїль може скористатися можливістю і за допомоги США та Туреччини завдати удару по ядерних об’єктах Ірану. Ця країна має розуміти, що вона може втратити й можливу перспективу участі в казахському нафтовому морі в Кашагані, наголосив американський експерт.
Демірман вважає не серйозними побоювання з приводу того, що Іран може зашкодити реалізації проекту Баку-Тбілісі-Джейхан. Американський експерт нагадує, що в цю справу вже вкладено понад 2 мільярди доларів і «поїзд уже пішов».
Агентства також зауважують пильну увагу США щодо реґіону Каспію та певне значення візиту заступника держсекретаря США Елізабет Джонз до Баку, Тбілісі та Єревана, котрий очікується наступного тижня.
