Львів, 10 травня 2001 - Те, що українські чиновники останнім часом трактують поняття свободи слова, як їм заманеться, - для українського суспільства давно не дивина. Однак, часом у своїх бюрократичних винаходах вони здатні перевершити здоровий глузд.
Днями прес-служба Львівської облдержадміністрації ознайомила працівників місцевих мас-медіа з новими правилами, так би мовити, їхнього спілкування з місцевими владоможцями.
На своїй першій прес-конференції новопризначений голова облдержадміністрації Михайло Гладій відразу пообіцяв журналістам, що зустрічатиметься з ними часто і що стосунки з представниками засобів масової інформації будуть відкритими і прозорими. Місцева журналістська братія неабияк здивувалася цим словам. Адже упродовж свого попереднього керування областю пан Гладій не вирізнявся особливою прихильністю до представників преси. Натомість зміни стратегії губернатора у ставленні до засобів масової інформації вони пояснювали набутим досвідом під час роботи пана Гладія в уряді.
Однак насправді усе сталось не так, як гадалось. Не минуло й кількох тижнів, як пан Гладій не лише забув про свою обіцянку, яку дав на першій прес-конференції, але й про київський досвід. Відтепер львівським журналістам заборонено бути присутніми на різноманітних круглих столах, зустрічах із закордонними делегаціями, колегіях більше, аніж це передбачено регламентом. Яким регламентом?
А тим, що його встановлюватимуть ті ж самі чиновники. Скажімо, на засіданні однієї з останніх колегій, на 20 хвилині її роботи, журналістів попросили покинути зал. Власне, саме за оті 20 хвилин представник мас-медіа мав вникнути в суть проблем, що їх, вочевидь, чиновники вирішують роками або ж часто взагалі не розуміють. Однак, мову тут слід вести не так про професіоналізм журналістів, як про свободу слова за регламентом.
Адже окрім того, журналістам будуть наполегливо радити, як їм належить висвітлювати ту чи іншу подію. А для того, аби вони, не приведи Боже, не відступилися від чиновницько-державницьких позицій, прес-служба обласної адміністрації вручатиме їм завірені керівництвом області пресові релізи. Звісно, що інформація у них подаватиметься у вигідному для влади світлі. Тому й не дивно, що місцева журналістська братія зустріла чергові обмеження у царині свободи слова з обуренням.
Ось що сказав журналіст Олег Гулик: “Груповий збір інформації заперечує саму суть роботи журналіста. Кожен працівник мас-медіа знає, якою інтимною справою в його роботі є пошук і здобуття інформації. А будь-яке регламентування є обмеженням доступу до інформації, а значить і свободи слова.” Задля справедливості зауважимо, що чимало працівників облдержадміністрації теж не розуміють того, навіщо так суворо регламентувати роботу представників мас-медіа. На їхню думку, це лише налаштує львівських журналістів проти голови облдержадміністрації. Однак його, здається, така перспектива не лякає.
Днями прес-служба Львівської облдержадміністрації ознайомила працівників місцевих мас-медіа з новими правилами, так би мовити, їхнього спілкування з місцевими владоможцями.
На своїй першій прес-конференції новопризначений голова облдержадміністрації Михайло Гладій відразу пообіцяв журналістам, що зустрічатиметься з ними часто і що стосунки з представниками засобів масової інформації будуть відкритими і прозорими. Місцева журналістська братія неабияк здивувалася цим словам. Адже упродовж свого попереднього керування областю пан Гладій не вирізнявся особливою прихильністю до представників преси. Натомість зміни стратегії губернатора у ставленні до засобів масової інформації вони пояснювали набутим досвідом під час роботи пана Гладія в уряді.
Однак насправді усе сталось не так, як гадалось. Не минуло й кількох тижнів, як пан Гладій не лише забув про свою обіцянку, яку дав на першій прес-конференції, але й про київський досвід. Відтепер львівським журналістам заборонено бути присутніми на різноманітних круглих столах, зустрічах із закордонними делегаціями, колегіях більше, аніж це передбачено регламентом. Яким регламентом?
А тим, що його встановлюватимуть ті ж самі чиновники. Скажімо, на засіданні однієї з останніх колегій, на 20 хвилині її роботи, журналістів попросили покинути зал. Власне, саме за оті 20 хвилин представник мас-медіа мав вникнути в суть проблем, що їх, вочевидь, чиновники вирішують роками або ж часто взагалі не розуміють. Однак, мову тут слід вести не так про професіоналізм журналістів, як про свободу слова за регламентом.
Адже окрім того, журналістам будуть наполегливо радити, як їм належить висвітлювати ту чи іншу подію. А для того, аби вони, не приведи Боже, не відступилися від чиновницько-державницьких позицій, прес-служба обласної адміністрації вручатиме їм завірені керівництвом області пресові релізи. Звісно, що інформація у них подаватиметься у вигідному для влади світлі. Тому й не дивно, що місцева журналістська братія зустріла чергові обмеження у царині свободи слова з обуренням.
Ось що сказав журналіст Олег Гулик: “Груповий збір інформації заперечує саму суть роботи журналіста. Кожен працівник мас-медіа знає, якою інтимною справою в його роботі є пошук і здобуття інформації. А будь-яке регламентування є обмеженням доступу до інформації, а значить і свободи слова.” Задля справедливості зауважимо, що чимало працівників облдержадміністрації теж не розуміють того, навіщо так суворо регламентувати роботу представників мас-медіа. На їхню думку, це лише налаштує львівських журналістів проти голови облдержадміністрації. Однак його, здається, така перспектива не лякає.
