Москва, 26 квітня 2001 ― Ідея про ухвалення поправок до закону про ЗМІ виникла вперше тоді, коли колишній власник телевізійної компанії НТВ Володимир Гусинський повідомив про те, що веде успішні переговори про продаж акцій своєї телевізійної компанії американському бізнесмену, одному з власників телевізійної компанії Сі-Ен-Ен Теда Тернера, який мав намір виступати, як приватна особа.
Тед Тернер повідомив, що він має намір купити акції телевізійної компанії НТВ лише у тому разі, коли ці акції будуть передані йому, як Володимиром Гусинським, так і російським акціонерним товариством «Газпром», яка, як відомо, сьогодні володіє більшою частиною акцій НТВ. Однак, саме тоді в нижній палаті російського парламенту пролунали пропозиції обмежити можливість іноземців контролювати російські ЗМІ. Не залишилася без підтримки законодавчої ініціативи. Депутати, які побоювалися, що іноземці встановлять контроль над російським інформаційним простором швидко підготували відповідні поправки до закону про ЗМІ. І, як бачимо, підтримані більшістю своїх колег.
Тепер можна констатувати, якщо такий закон буде у другому та третьому читанні ухвалений Державною Думаю, а я думаю, що вона поспішатиме з ухваленням таких поправок, і потім схвалений Верхньою палатою парламенту, тобто Радою Федереції і підписаний президентом Росії Володимиром Путіним – більшість російських засобів масової інформації опиниться під контролем російського керівництва, або федерального, або ж регіонального.
Як відомо, російські власники ЗМІ не мають реальною можливості протидіяти тиску влади, від якої вони залежні не тільки з точки зору медіа-бізнесу, однак, і з точки зору будь-яких своїх ділових справ.
Приклад Володимира Гусинського та Бориса Березовського, російських власників ЗМІ, які використовували їх для політичної гри і виявилися не здатними протистояти серйозному тиску з сторони Кремля, переконує, що реальне рівноправ’я у російському інформаційному просторі могло б бути забезпечено лише за участі західного капіталу.
Однак, депутати Державної думи, очевидно, побоюються конкуренції у російському інформаційному просторі і бажають дивитися по російському телебаченню, читати в газетах та слухати по радіо лише те, що їм подобається.
Тед Тернер повідомив, що він має намір купити акції телевізійної компанії НТВ лише у тому разі, коли ці акції будуть передані йому, як Володимиром Гусинським, так і російським акціонерним товариством «Газпром», яка, як відомо, сьогодні володіє більшою частиною акцій НТВ. Однак, саме тоді в нижній палаті російського парламенту пролунали пропозиції обмежити можливість іноземців контролювати російські ЗМІ. Не залишилася без підтримки законодавчої ініціативи. Депутати, які побоювалися, що іноземці встановлять контроль над російським інформаційним простором швидко підготували відповідні поправки до закону про ЗМІ. І, як бачимо, підтримані більшістю своїх колег.
Тепер можна констатувати, якщо такий закон буде у другому та третьому читанні ухвалений Державною Думаю, а я думаю, що вона поспішатиме з ухваленням таких поправок, і потім схвалений Верхньою палатою парламенту, тобто Радою Федереції і підписаний президентом Росії Володимиром Путіним – більшість російських засобів масової інформації опиниться під контролем російського керівництва, або федерального, або ж регіонального.
Як відомо, російські власники ЗМІ не мають реальною можливості протидіяти тиску влади, від якої вони залежні не тільки з точки зору медіа-бізнесу, однак, і з точки зору будь-яких своїх ділових справ.
Приклад Володимира Гусинського та Бориса Березовського, російських власників ЗМІ, які використовували їх для політичної гри і виявилися не здатними протистояти серйозному тиску з сторони Кремля, переконує, що реальне рівноправ’я у російському інформаційному просторі могло б бути забезпечено лише за участі західного капіталу.
Однак, депутати Державної думи, очевидно, побоюються конкуренції у російському інформаційному просторі і бажають дивитися по російському телебаченню, читати в газетах та слухати по радіо лише те, що їм подобається.
