Центральний музей Державної прикордонної служби є відомчим музеєм Державної прикордонної служби України. Приміщення територією 368 квадратних метрів розташоване на території музею Великої Вітчизняної війни, що в Печерському районі у центрі Києва. Так як обидва є державними закладами, «музей прикордонників», за законом, має сплачувати комунальні послуги та символічну – одну гривню – плату орендодавцю.
Утім, останнім часом, як розповів Радіо Свобода директор музею прикордонної служби Олександр Філь, керівництво музею ВВВ почало відверто рекомендувати «прикордонникам» звільнити орендовані приміщення.
«Ми вчасно сплачували комунальні платежі і суму за законом оренди одним державним органом іншому державному органу, – каже Олександр Філь. – Однак принципова позиція керівництва музею ВВВ – не бачити нас тут. Міністерство культури підтримало керівника цього закладу».
«Недружній візит» як попередження
Позицію Мінкультури, каже Олександр Філь, підтвердив нещодавній «недружній візит» до музею прикордонної служби заступника міністра культури Вікторії Лісничої разом із керівництвом музею-конкурента. Деталі візиту Філь відмовився коментувати, за його словами, «з етичних причин».
Утім, пізніше «прикордонникам» стало відомо, що Фонд держмайна не продовжив угоду оренди музею Державної прикордонної служби. Причини такого рішення їм не відомі.
«У встановлений термін ми звернулися до ФДМ для продовження оренди. На жаль, ФДМ не підтримав наше бажання перебувати за адресою: Лаврська, 24», – сказав Олександр Філь в інтерв’ю Радіо Свобода.
Міністерство культури – на захисті музею ВВВ
У Міністерстві культури справді розглядають питання щодо «переселення» Центрального музею прикордонної служби. Як стало відомо Радіо Свобода від джерел у Державній прикордонній службі, голова Державної прикордонної служби України, генерал армії Микола Литвин надіслав міністрові культури Михайлу Кулиняку офіційного листа з проханням роз’яснити ситуацію. На що він отримав відповідь із Міністерства культури з пропозицією допомогти знайти інше приміщення, але не на території Меморіального комплексу «Національний музей історії ВВВ».
Заступник міністра культури Вікторія Ліснича в інтерв’ю Радіо Свобода обидва музеї назвала важливими, однак допомагати радить музеєві Великої Вітчизняної війни.
«Це приміщення (на Печерську у Києві – Автор) належить музеєві ВВВ. Музей ВВВ вважається одним із найкращих у світі з цієї тематики, – зазначила заступник міністра культури Вікторія Ліснича. – А музей прикордонної служби є відомчим. Раніше директором музею ВВВ був прикордонник, тому він на знак пошани на цій території помістив цей музей. Я особисто ходила і дивилась на ці фонди, і, звичайно, для себе також зробила висновки. Тому що я людина реальна».
Причини конфлікту
Причиною музейного конфлікту між двома державними структурами – Міністерством культури та Державною прикордонною службою – є нерозуміння у владі музейної справи, вважає Олександр Бригінець, голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму.
«Музей – це науково-дослідний інститут, передусім. У ньому працюють науковці, які вивчають експонати, аналізують, пишуть наукові роботи. Це своєрідний державний архів чи фондосховище. Все майно, що в музеях, є національним майном. І тільки в третю чергу всі музеї – це виставкові зали, – зауважує Олександр Бригінець. – Так от, наше керівництво країни і міста не розуміють цього трискладового значення музеїв, вони думають, що музеї – це такі виставкові зали, в яких експонати по стінках розставлені».
Фонд Музею прикордонної служби налічує 30 тисяч експонатів, розповів директор музею Олександр Філь. Історія деяких із них сягає козацького періоду України (сторожові вежі, зброя, особисті речі прикордонників). Працюють із ними 6 співробітників.
Через місяць, 28 травня, Державна прикордонна служба України святкуватиме 20-річчя. Музейники сподіваються, що у подарунок їх не позбавлять роботи, а експонати залишаться доступними для відвідувачів.
Утім, останнім часом, як розповів Радіо Свобода директор музею прикордонної служби Олександр Філь, керівництво музею ВВВ почало відверто рекомендувати «прикордонникам» звільнити орендовані приміщення.
«Ми вчасно сплачували комунальні платежі і суму за законом оренди одним державним органом іншому державному органу, – каже Олександр Філь. – Однак принципова позиція керівництва музею ВВВ – не бачити нас тут. Міністерство культури підтримало керівника цього закладу».
«Недружній візит» як попередження
Позицію Мінкультури, каже Олександр Філь, підтвердив нещодавній «недружній візит» до музею прикордонної служби заступника міністра культури Вікторії Лісничої разом із керівництвом музею-конкурента. Деталі візиту Філь відмовився коментувати, за його словами, «з етичних причин».
Утім, пізніше «прикордонникам» стало відомо, що Фонд держмайна не продовжив угоду оренди музею Державної прикордонної служби. Причини такого рішення їм не відомі.
«У встановлений термін ми звернулися до ФДМ для продовження оренди. На жаль, ФДМ не підтримав наше бажання перебувати за адресою: Лаврська, 24», – сказав Олександр Філь в інтерв’ю Радіо Свобода.
Міністерство культури – на захисті музею ВВВ
У Міністерстві культури справді розглядають питання щодо «переселення» Центрального музею прикордонної служби. Як стало відомо Радіо Свобода від джерел у Державній прикордонній службі, голова Державної прикордонної служби України, генерал армії Микола Литвин надіслав міністрові культури Михайлу Кулиняку офіційного листа з проханням роз’яснити ситуацію. На що він отримав відповідь із Міністерства культури з пропозицією допомогти знайти інше приміщення, але не на території Меморіального комплексу «Національний музей історії ВВВ».
Заступник міністра культури Вікторія Ліснича в інтерв’ю Радіо Свобода обидва музеї назвала важливими, однак допомагати радить музеєві Великої Вітчизняної війни.
«Це приміщення (на Печерську у Києві – Автор) належить музеєві ВВВ. Музей ВВВ вважається одним із найкращих у світі з цієї тематики, – зазначила заступник міністра культури Вікторія Ліснича. – А музей прикордонної служби є відомчим. Раніше директором музею ВВВ був прикордонник, тому він на знак пошани на цій території помістив цей музей. Я особисто ходила і дивилась на ці фонди, і, звичайно, для себе також зробила висновки. Тому що я людина реальна».
Причини конфлікту
Причиною музейного конфлікту між двома державними структурами – Міністерством культури та Державною прикордонною службою – є нерозуміння у владі музейної справи, вважає Олександр Бригінець, голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму.
«Музей – це науково-дослідний інститут, передусім. У ньому працюють науковці, які вивчають експонати, аналізують, пишуть наукові роботи. Це своєрідний державний архів чи фондосховище. Все майно, що в музеях, є національним майном. І тільки в третю чергу всі музеї – це виставкові зали, – зауважує Олександр Бригінець. – Так от, наше керівництво країни і міста не розуміють цього трискладового значення музеїв, вони думають, що музеї – це такі виставкові зали, в яких експонати по стінках розставлені».
Фонд Музею прикордонної служби налічує 30 тисяч експонатів, розповів директор музею Олександр Філь. Історія деяких із них сягає козацького періоду України (сторожові вежі, зброя, особисті речі прикордонників). Працюють із ними 6 співробітників.
Через місяць, 28 травня, Державна прикордонна служба України святкуватиме 20-річчя. Музейники сподіваються, що у подарунок їх не позбавлять роботи, а експонати залишаться доступними для відвідувачів.
