150 мільйонів доларів – стільки коштує підготовка космонавта, сам політ на російському космічному кораблі та реабілітація після приземлення, повідомив Юрій Алексєєв. За його словами, до 2014 року в Росії вже сформовані всі космічні екіпажі, відтак залишається дочекатися черги та визначити кандидатуру.
Утім, цим не вичерпується участь України в освоєнні космосу. Українські науковці та фахівці виробничих комплексів беруть участь у кількох міжнародних проектах, відзначив Алексєєв.
«Цього року, після трирічної перерви, має відновити свою роботу «Морський старт», 20 січня відбувся пуск ракети «Зеніт» із новим розгінним блоком «Фрегат». Цього року має бути запущено і ракету «Таурус-2», у виготовлені якої беруть участь й наші фахівці, її використовуватимуть для доставки вантажів на МКС. За програмою «Дніпро» має відбутися запуск південнокорейського супутника. У травні-червні, ми маємо надію, буде запущено за програмою «Дніпро» наш супутник «Січ-2М», – розповів голова Держкосмосу.
Штучний супутник Землі «Січ-2» вивчатиме і дистанційно зондуватиме поверхню Землі, зокрема, територію України, уточнив Юрій Алексєєв. Він також повідомив, що на космічну галузь у 2011 році держбюджетом передбачено 60 мільйонів гривень. Із них 34,6 мільйона гривень – на погашення заборгованості 2010 року.
Україна за рівнем пуску ракетоносіїв посідає 3–4-е місце – Бадрак
Відтак експерти відзначають, що, попри потужний потенціал, увага до космічної галузі залишається недостатньою. Крім комерційного аспекту, владою майже не врахована оборонна складова, вважає директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
«Українська космічна галузь – високотехнологічна сфера. Космічна галузь могла б бути взагалі візитівкою України у світі. Україна за рівнем пуску ракетоносіїв посідає 3–4-е, інколи 5-е місце. Це – дуже високий рейтинг України як космічної держави. Але немає внутрішнього замовлення», – зазначив Бадрак.
Експерти наголошують, що в Україні є потужна промислова база для дослідження космічного простору, створення ракетно-космічної техніки, нових високих технологій. Зокрема, це найбільші заводи: «Південмаш», «Комунар», «Київприлад», Київський радіозавод, Павлоградський хімзавод, «Арсенал», а також конструкторські бюро «Південне», «Хартрон» та низка інститутів.
Утім, цим не вичерпується участь України в освоєнні космосу. Українські науковці та фахівці виробничих комплексів беруть участь у кількох міжнародних проектах, відзначив Алексєєв.
«Цього року, після трирічної перерви, має відновити свою роботу «Морський старт», 20 січня відбувся пуск ракети «Зеніт» із новим розгінним блоком «Фрегат». Цього року має бути запущено і ракету «Таурус-2», у виготовлені якої беруть участь й наші фахівці, її використовуватимуть для доставки вантажів на МКС. За програмою «Дніпро» має відбутися запуск південнокорейського супутника. У травні-червні, ми маємо надію, буде запущено за програмою «Дніпро» наш супутник «Січ-2М», – розповів голова Держкосмосу.
Штучний супутник Землі «Січ-2» вивчатиме і дистанційно зондуватиме поверхню Землі, зокрема, територію України, уточнив Юрій Алексєєв. Він також повідомив, що на космічну галузь у 2011 році держбюджетом передбачено 60 мільйонів гривень. Із них 34,6 мільйона гривень – на погашення заборгованості 2010 року.
Україна за рівнем пуску ракетоносіїв посідає 3–4-е місце – Бадрак
Відтак експерти відзначають, що, попри потужний потенціал, увага до космічної галузі залишається недостатньою. Крім комерційного аспекту, владою майже не врахована оборонна складова, вважає директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
«Українська космічна галузь – високотехнологічна сфера. Космічна галузь могла б бути взагалі візитівкою України у світі. Україна за рівнем пуску ракетоносіїв посідає 3–4-е, інколи 5-е місце. Це – дуже високий рейтинг України як космічної держави. Але немає внутрішнього замовлення», – зазначив Бадрак.
Експерти наголошують, що в Україні є потужна промислова база для дослідження космічного простору, створення ракетно-космічної техніки, нових високих технологій. Зокрема, це найбільші заводи: «Південмаш», «Комунар», «Київприлад», Київський радіозавод, Павлоградський хімзавод, «Арсенал», а також конструкторські бюро «Південне», «Хартрон» та низка інститутів.
