Головний судовий орган ООН у п’ятницю заявив, що не має юрисдикції слухати справу про етнічні чистки в Грузії тому, що Москва і Тбілісі не проводили переговори про врегулювання цієї тривалої суперечки перед тим, як подати позов.
Офіційний Тбілісі подав позов до суду в Гаазі влітку 2008 року, невдовзі після короткої війни з Росією. За даними грузинської сторони, Росія винна у вбивстві тисяч грузинів і переміщенні ще 300 тисяч під час 20-річної кампанії в Південній Осетії та Абхазії. Грузія звинуватила Росію в порушенні міжнародної конвенції від 1965 року про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Перший заступник міністра закордонних справ Грузії Тіна Бурджаліані заявила Радіо Свобода, що Грузія розчарована рішенням міжнародного суду, але ще не сказала останнього слова у цій справі.
«Після сьогоднішнього рішення стало ясно, що суд залишив можливість Грузії врегулювати це питання на переговорах. І навіть якщо буде бодай одна спроба з боку Грузії, то це дає нам технічну і юридичну можливість знову повернутися до суду», – зазначив грузинський дипломат.
Росія відкидає звинувачення в етнічних чистках і наполягала, що це питання не належить до юрисдикції Міжнародного суду. Але з 16 суддів 6 підтримали позицію Грузії, а це означає, що аргументи Москви переконливі не для всіх.
Сім разів відміряй, один раз відріж
Тим не менше, професор міжнародного права Білл Боурінґ із Великої Британії вважає, що Грузія поквапилася, коли подавала позов, бо не вичерпала інших можливостей врегулювати питання . Він також попереджає, що Грузії буде непросто знову звернутися до Міжнародного суду з цього питання.
«Ту саму справу не можна подавати двічі, тому вони мають переконатися, що вона суттєво інша. Я думаю, що Грузія має дуже ретельно обдумати, що найкраще робити далі», – сказав Білл Боурінґ.
Британський професор також вважає, що набагато більші шанси виграти справу мають пересічні грузини, які подавали позов проти Росії у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі.
Росія, зі свого боку, звинувачує Грузію у початку збройного конфлікту і відтоді визнала Південну Осетію та Абхазію незалежними державами. Москва також закидала грузинським силам етнічні читки осетинів.
Офіційний Тбілісі подав позов до суду в Гаазі влітку 2008 року, невдовзі після короткої війни з Росією. За даними грузинської сторони, Росія винна у вбивстві тисяч грузинів і переміщенні ще 300 тисяч під час 20-річної кампанії в Південній Осетії та Абхазії. Грузія звинуватила Росію в порушенні міжнародної конвенції від 1965 року про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Перший заступник міністра закордонних справ Грузії Тіна Бурджаліані заявила Радіо Свобода, що Грузія розчарована рішенням міжнародного суду, але ще не сказала останнього слова у цій справі.
«Після сьогоднішнього рішення стало ясно, що суд залишив можливість Грузії врегулювати це питання на переговорах. І навіть якщо буде бодай одна спроба з боку Грузії, то це дає нам технічну і юридичну можливість знову повернутися до суду», – зазначив грузинський дипломат.
Росія відкидає звинувачення в етнічних чистках і наполягала, що це питання не належить до юрисдикції Міжнародного суду. Але з 16 суддів 6 підтримали позицію Грузії, а це означає, що аргументи Москви переконливі не для всіх.
Сім разів відміряй, один раз відріж
Тим не менше, професор міжнародного права Білл Боурінґ із Великої Британії вважає, що Грузія поквапилася, коли подавала позов, бо не вичерпала інших можливостей врегулювати питання . Він також попереджає, що Грузії буде непросто знову звернутися до Міжнародного суду з цього питання.
«Ту саму справу не можна подавати двічі, тому вони мають переконатися, що вона суттєво інша. Я думаю, що Грузія має дуже ретельно обдумати, що найкраще робити далі», – сказав Білл Боурінґ.
Британський професор також вважає, що набагато більші шанси виграти справу мають пересічні грузини, які подавали позов проти Росії у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі.
Росія, зі свого боку, звинувачує Грузію у початку збройного конфлікту і відтоді визнала Південну Осетію та Абхазію незалежними державами. Москва також закидала грузинським силам етнічні читки осетинів.
