Доступність посилання

ТОП новини

230 ударів по енергетиці показали її «слабкі місця» – експерти про наслідки масованого удару РФ


Наслідки російської комбінованої атаки на Україну. Одещина, 26 серпня 2024 року
Наслідки російської комбінованої атаки на Україну. Одещина, 26 серпня 2024 року

Українська енергосистема відновлюється вже після дев'ятої масованої атаки РФ. Через те, що у ній зберігається дефіцит потужності, а на енергооб'єктах тривають аварійні та планові ремонти, 27 серпня, після чергової комбінованої російської атаки, в усіх регіонах України запровадили заходи тривалого обмеження споживання: до 21:00 – чотири черги відключень одночасно, далі – по три черги. Водночас енергетики закликають громадян зараз споживати електроенергію максимально ощадливо.

Які вразливі місця в системі цього разу показала атака РФ українським енергетикам, думки експертів записав телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.

Наслідки російського ракетного обстрілу Кривого Рогу. 27 серпня 2024 року
Наслідки російського ракетного обстрілу Кривого Рогу. 27 серпня 2024 року

Атака на українські міста вночі та вранці 26 серпня стала однією з найбільших з початку повномасштабної війни: за даними президента України Володимира Зеленського, російська армія випустила 127 ракет та 109 дронів. Багато ударів припали по об'єктах енергетики, у тому числі – по Вишгородській ГЕС у Київській області (її також називають Київською ГЕС). Люди залишилися без світла у Рівненській та Одеській областях, у Житомирі та Луцьку – без води. Є влучання у житлові будинки, загинули люди у Луцьку, Житомирі, Дніпропетровській області, Запорізькій області.

«Мета – перевищити можливості зенітно-ракетних комплексів»

«Це був один із найбільших ударів – комбінований. Більше сотні ракет різних типів та близько сотні «Шахедів». І як більшість попередніх російських ударів, цей такий самий підлий, націлений на критичну цивільну інфраструктуру. Багато пошкоджень в енергетиці», –сказав про удар президент Зеленський.

Український авіаексперт Валерій Романенко, з яким поговорило «Настоящее время», пояснив, чим цей удар відрізнявся від попередніх масованих атак:

«Чому масований запуск? Мета – перевищити можливості, канальність так звану зенітно-ракетних комплексів. Кожен ЗРК може працювати з обмеженою кількістю цілей одночасно. А росіяни сьогодні запускали... Ось повідомлення: «Ракети летять великою групою» – кучно летять. По-перше, на деяких станціях радіолокації, особливо метрового діапазону, вони можуть здаватися однією метою. І буде попередження, що летить одна ракета. А потім у якомусь районі ці ракети розпускаються – і там виявляється не одна, а п'ять чи шість ракет».

Ракета може зробити багато поворотів, не втрачаючи мети. Під час поворотів вони ще й відстрілюють антирадарні завіси
Валерій Романенко

Експерт також зазначив, що удари завдавалися в тому числі ракетами X-101, дальність польоту яких – майже 5,5 тисячі кілометрів. «Росіяни цим користуються та прокладають траєкторії [польоту ракет] так, щоб максимально обійти позиції зенітно-ракетних комплексів. По-друге, використовують складну місцевість, де це можна: русла річок, пагорби, щоб ракети пройшли за ними. Тому ракета може зробити багато поворотів, не втрачаючи мети, попри важкий маршрут. Росіяни цим користуються, причому під час різких поворотів вони ще й відстрілюють антирадарні завіси».

Удар по Київській ГЕС – що відомо і які наслідки

Одна з ракет потрапила до Київської ГЕС, у телеграм-каналах поширилося відео пожежі, спричиненої цим влучанням. Інформацію про удар підтвердив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.

Київська ГЕС
Київська ГЕС

За його словами, загрози греблі Київської ГЕС немає. Відомо про трьох поранених у результаті удару. Крім того, одна з російських ракет впала просто до Київського водосховища.

Олексій Кучеренко, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики, в ефірі «Настоящего времени» розповів про пошкодження, які отримала ГЕС:

Замглавы комитета Рады по энергетике – о последствиях массированного удара армии РФ
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:53 0:00

«Ушкодження мережевих об'єктів досить серйозні, сама ГЕС не постраждала серйозно, жодних ризиків затоплення чи обвалення немає. <...> Те, що біля ГЕС є відповідний мережевий об'єкт – там і так це бачать усі, хто проїжджає через греблю, бачать, як це розміщено. Основна мета була саме туди. Кучеренко уточнив, що постраждав саме наземний об'єкт, який забезпечує передачу електроенергії, згенерованої Київською електростанцією.

«Це показує, що наша енергетика вразлива»

Заступник голови комітету Верховної Ради України з енергетики також зазначив, що російський удар продемонстрував уразливість трансформаторних вузлів та інших частин енергетичної системи країни:

«Зрозуміло, що реальну картину енергетики знають, зрозуміло, що вони усуватимуть, змінюватимуть обладнання, якщо воно є – я сподіваюся, є запаси. У мене не дуже гарний настрій, чесно вам скажу, від розуміння того факту, що цей «братський» привіт вкотре показує, що наша енергетика вразлива. Показали нам 26 серпня – слава богу, влітку, – що таким чином може бути знеструмлена значна частина території України. Ви знаєте, що влітку не буде катастрофічних наслідків. Але уявіть собі, змоделюйте, якщо така ситуація буде взимку.

Значна частина генерації, по суті, виявилася відрізаною від видачі електроенергії
Олексій Кучеренко

Я не тішу себе ілюзіями, що від ракет можна захистити ці трансформаторні підстанції, але, мабуть, там були вражання і дронами. На жаль, знову постає запитання, що там захищали? Якісь щити будували – що навколо них збудували, наскільки це ефективно?

Поки що, ми бачимо за наслідками, що вразливими є трансформаторні вузли, підстанції та інша автоматика. На цей раз по суті майже не били по генерації. Далі нюансів не хочу розповідати, але значна частина генерації, по суті, виявилася відрізаною від видачі електроенергії».

При цьому Олексій Кучеренко в ефірі «Настоящего времени» розкритикував заяви керівника комітету Верховної Ради України з питань енергетики Андрія Геруса про те, що ефективним способом захисту від ракетних атак стане формування так званої системи розподіленої малої генерації – сотень невеликих станцій замість кількох великих, розташування яких відоме армії РФ. «Ну хто сказав, що її [розподілену генерацію] можна швидко збудувати? Скажіть мені, будь ласка», – сказав Кучеренко.

Нічого не почало будуватися з 2022 року
Олексій Кучеренко

Головна претензія експерта полягає в тому, що будівництво цієї системи не розпочалося ні до війни, ні після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. «Нічого не почало будуватися з 2022 року. Цього року – якісь перші рухи тіла, більш-менш усвідомлені. Минулого року – поодинокі абсолютно пілотні проєкти, на реалізацію кожного з яких йшло по року. Тому швидко розподілену генерацію у помітних обсягах збудувати не можна. Можна, але складно, і це буде досить довго», – вважає Олексій Кучеренко.

Тим часом глава МЗС України Дмитро Кулеба після масованої атаки на Україну 26 серпня закликав партнерів дозволити завдавати далекобійних ударів по військових цілях у Росії. А сусідні країни закликав самим збивати російські ракети та дрони, якщо такі цілі наближаються до їхнього повітряного простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG