У Вашингтоні 9–11 липня відбудеться саміт Північноатлантичного альянсу. В ньому візьме участь президент України Володимир Зеленський, але запрошення на вступ до НАТО він звідти не привезе. А якою взагалі були участь України і обговорення українського питання на ключових самітах НАТО? Подаємо коротку ретроспективу за понад чверть століття.

Мадрид, 1997: Хартія і Комісія

Україна вперше повноцінно взяла участь саме в Мадридському саміті 1997 року. Тоді президент Леонід Кучма підписав Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО – це фактично перший серйозний документ, який регулював відносини між Києвом та альянсом.

Також було створено Комісію Україна-НАТО, яка відтоді буде збиратися на наступних самітах Альянсу, а участь українських керівників стане традицією.

Саміт в Мадриді, на якому головував генсекретар Хав’єр Солана, також ухвалив рішення про запрошення Польщі, Чехії та Угорщини до НАТО. Словаччина, де тоді правив антизахідний прем’єр Владімір Мечіяр, і де напередодні саміту за участі його уряду було провалено референдум про членство в НАТО, запрошення не отримала.

Франція просувала також швидке членство Румунії та Словенії, але проти виступив тодішній президент США Біл Клінтон.

Вашингтон, 1999: вперше саміт Україна-НАТО

Вперше було проведено в рамках Вашингтонського саміту окремий саміт Україна-НАТО, в якому взяв участь президент Леонід Кучма.

Саміт також привітав нових членів – Польщу, Чехію та Угорщину. Було запроваджено «План дій щодо членства» (ПДЧ), як програму-«чистилище», яке мають проходити наступні кандидати на членство в НАТО.

Саміт наприкінці квітня збігся в часі з кампанією авіаударів проти колишньої Югославії за етнічні чистки в Косово.

Прага, 2002: Французька розсадка

Це був перший саміт НАТО, проведений у столиці країни, яка була членом Варшавського договору.

Було ухвалено рішення запросити до альянсу три Балтійські держави – Естонію, Латвію та Литву, а також Словаччину, Румунію, Болгарію та Словенію. Такої великої хвилі розширення ще не було в історії НАТО.

Президент Леонід Кучма брав участь у празькому саміті, але через скандал щодо нібито поставок українських систем ППО «Кольчуга» іракському режиму Саддама Гусейна, під час Ради північноатлантичного партнерства розсадку лідерів було зроблено не за англійським алфавітом, а за французьким. Лідери США (Джордж Буш) та Британії (Тоні Блер) не хотіли сидіти поруч із президентом Кучмою.

Було проведено також засідання Комісії Україна-НАТО, але через «підмочену репутацію» лідера «касетним скандалом» в Україні, засідання Комісії відбулось на рівні глав МЗС – Україну представляв тодішній міністр Анатолій Зленко.

Стамбул, 2004: переддень Помаранчевої революції

Впритул до самого саміту була інтрига – чи поїде тоді президент Леонід Кучма на саміт, адже його стосунки із західними партнерами не були найміцнішими.

Навіть думали, щоб Київ на засіданнях Комісії Україна-НАТО представляв прем’єр-міністр. Тоді главою уряду України був Віктор Янукович.

На цій Комісії, яка все ж була проведена на найвищому рівні за участі Леоніда Кучми (це був його останній саміт НАТО), тодішній польський президент Александр Квасневський сказав, що наступним президентом України буде колишній прем’єр-міністр. Кого він мав на увазі? Щоправда Україна восени сколихнеться від Помаранчевої революції, в результаті якої лідером стане експрем’єр Віктор Ющенко.

Саміт НАТО в Стамбулі також привітав лідерів новоприйнятих семи держав Центральної та Східної Європи, а також значно розширив місію в Афганістані.

Рига, 2006: вперше на пострадянському просторі

Саміт вперше було проведено на території колишнього СРСР, яка стала територією НАТО.

Саміт дав добро на «інтенсифікований діалог» щодо членства України та Грузії. Було рішення щодо перспективи членства для Албанії, Хорватії та Македонії. Хорватія та Албанія стануть членами НАТО в 2009 році, а на Македонію чекатиме довге грецьке вето через назву країни.

Генсекретар НАТО Яап де Хооп Схеффер доповів про створення Сил швидкого реагування НАТО.

Бухарест, 2008: без ПДЧ

Головною інтригою саміту було питання: чи отримають Україна та Грузія План дій щодо членства (ПДЧ). Рішення не було до самого саміту.

ПДЧ Україна та Грузія не отримали через спротив тодішніх лідерів Німеччини та Франції – Анґели Меркель та Ніколя Саркозі.

Але саміт в Декларації сказав, що Україна та Грузія одного дня таки будуть членами НАТО. Віктор Ющенко був дещо розчарований таким рішенням НАТО, а Міхеїл Саакашвілі назвав саміт все ж «історичною подією».

Під час зустрічі з президентом США Джорджем Бушем президент Росії Володимир Путін тоді сказав, що, мовляв, «Україна – це навіть не держава»…

Лісабон, 2010: Заморозка

Після роздумів у саміті вирішив взяти участь тодішній російський президент Дмитро Медведєв для засідання Ради Росія-НАТО.

Це вперше Раду було проведено на найвищому рівні з моменту її створення в 2002 році. За два роки до того Медведєв визнав незалежність Абхазії та Південної Осетії після кількаденної війни з Грузією.

У лютому 2010 року президентом України став Віктор Янукович і відносини з НАТО фактично були заморожені.

У квітні 2010 року Янукович підписав укази, якими ліквідував Міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу до НАТО та Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції, заявивши, однак, що відносини України з НАТО будуть збережені на рівні, досягнутому за президента Ющенка.

Станом на час проведення лісабонського саміту НАТО та Україна продовжували співпрацювати в рамках Річної національної програми, включаючи спільні навчання.

Чикаго, 2012: «вибіркове правосуддя» Януковича

Саміт вперше проводився в США поза столицею Вашингтоном. Чикаго був вибраний не випадково, адже то рідне місто тодішнього президента США Барака Обами.

Віктор Янукович як тодішній президент України до Чикаго поїхав для участі в засідання Північноатлантичної ради на найвищому рівні, але також відбулась і його зустріч з Обамою.

Ця зустріч була під сумнівом, адже в НАТО говорили про застосування «вибіркового правосуддя» тодішньою українською владою. Малося на увазі ув’язнення експрем’єрки Юлії Тимошенко.

Янукович сказав в Чикаго, що «принципи демократії та верховенства права», які поділяють НАТО та ЄС, «важливі для України». З Януковичем тет-а-тет зустрілись також президенти Польщі, Румунії та Афганістану.

НАТО залишив двері відкритими для України, якщо цього забажає Київ.

Уельс, 2014: Крим та Донбас

В Україні після Революції гідності був вже новий президент – Петро Порошенко.

Також на момент саміту, поведеного у вересні 2014 року, вже понад пів року як було окуповано та незаконно анексовано Росією Крим та розпочато війну на Донбасі.

Перед самим самітом французький президент Франсуа Олланд оголосив про скасування продажу військових кораблів класу «Містраль» (великих десантних кораблів) Росії.

В кінці саміту президент Порошенко оголосив про Мінський протокол і фактично початок Мінського переговорного процесу щодо Донбасу. Цей процес фактично пізніше ні до чого не призведе, хоча в його рамках і відбудуться майже 200 засідань чи відео-конференцій.

В рамках саміту відбулась окрема зустріч президента України з лідерами США, Британії, Франція, Німеччини та Італії, на якій було обговорено Крим і Донбас. Декларація саміту підтримала територіальну цілісність та суверенітет України.

Вже після саміту – 23 грудня 2014 року – Верховна Рада України скасувала позаблоковий статус України. У пояснювальній записці до законопроєкту вказувалося, що позаблоковий статус виявився неефективним з погляду захисту держави від зовнішнього тиску та агресії.

Саміт в Уельсі став першим з моменту завершення Холодної війни, на якому була відсутня російська делегація. Але вперше в такому заході НАТО взяла участь делегація Молдови на чолі з главою МЗС.

Варшава, 2016: Росія і підтримка бойовиків

Перший саміт як генсекретар провів Єнс Столтенберґ і це був перший саміт, проведений в Польщі. Саміт ухвалив рішення про розташування батальйонів НАТО в Балтійських державах, та також танкової бригади США у Польщі.

Було проведено засідання Комісії Україна-НАТО, в якому взяв участь Петро Порошенко.

Альянс закликав Росію відмовитись від нелегітимної анексії Криму, яку «ми не визнаємо та не визнаватимемо».

Також було сказано, що Росія «продовжує підтримувати стан постійної нестабільності на сході України», а також було висловлено занепокоєння постійними порушеннями режиму припинення вогню на Донбасі підтримуваними Росією бойовиками.

Брюссель, 2018: Вето Угорщини

Саміт почався скандалом, коли президент США Дональд Трамп звинуватив Німеччину, що та є «під повним контролем Росії» через свою участь в газовому проєкті «Північний потік».

Потім трохи це вгамувалось, а канцлерка Анґела Меркель сказала про право на «суверенне рішення» Німеччини.

Також генсек НАТО Єнс Столтенберґ серйозно сприйняв наполягання Трампа, щоб кожен член НАТО виділяв принаймні два відсотки ВВП на оборону і не покладались виключно за безпекову парасольку США.

Саміт ухвалив рішення про запрошення Північної Македонії, яка змінила назву на вимогу Греції.

Засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні було заблоковане Угорщиною через нібито проблеми з угорською меншиною на Закарпатті.

Мадрид, 2022: Українські ноти

Саміт відбувався вже за масштабної війни Росії проти України (в березні того року лідери НАТО вже екстрено збирались у Брюсселі через масштабну війну, а президент Зеленський тоді приєднався по відеозв’язку).

Цього разу литовський президент закликав у Мадриді визнати Росію «довготривалою загрозою» для НАТО.

Вперше в Декларації з’явилась згадка про Китай як виклик для «інтересів, безпеки та цінностей» членів Альянсу.

Саміт взяв до уваги заяви Фінляндії та Швеції на членство, але було вето президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який хотів більшого від цих двох країн у плані «боротьби з тероризмом».

НАТО вирішило посилювати свій східний фланг через війну Росії проти України.

Перед вечерею для лідерів НАТО у всесвітньовідомій мадридській галереї Prado виступив Київський симфонічний оркестр, який, зокрема, виконав Симфонію №1 Максима Березовського та «Мелодію» Мирослава Скорика.

Вільнюс, 2023: Чи був «абсурд»?

Це був позачерговий саміт, який спеціально проводили в Литві – близько до Росії, щоб показати рішучу налаштованість НАТО щодо розуміння російської загрози.

Україна сподівалась отримати запрошення і коли стало ясно, що цього не буде, президент Володимир Зеленський перед прибуттям до Вільнюсу назвав таку позицію «абсурдом».

Надмірні очікування залишили гіркий присмак в українській делегації у Вільнюсі. Тоді проти запрошення до НАТО виступили США та Німеччина (Джо Байден і Олаф Шольц).

Але Україна отримала Раду Україна-НАТО, яка замінила Комісію, і тепер Київ вже був рівноправним учасником Ради з правом скликання засідань за власною ініціативою.

Також було погоджено (за ініціативою Британії), що відтепер Україні для членства в НАТО не треба буде отримувати ПДЧ, – а вона піде до Альянсу як Фінляндія та Швеція – напряму. Було сказано, що Україна стане членом НАТО, коли визріють умови і буде згода союзників.

Саміт підтвердив тезу Бухаресту 2008 року, що Україна буде членом НАТО, а Декларація саміту говорила, що «Російська Федерація є найбільш значною і безпосередньою загрозою безпеці союзників, а також миру і стабільності в євроатлантичному регіоні».

Також було ініційовано лідерами «Групи семи» у Вільнюсі надання безпекових запевнень (гарантій) Україні, що вилилось потім у підписання окремих двосторонніх угод зі вже парою десятків кран.

Саміт став першим самітом Фінляндії як члена Альянсу.

Вашингтон, 2024: невідворотність на мосту?

Саміт у Вашингтоні (як Лондонський саміт 2019 року) є ювілейним – в 2024 році якраз 75 років Альянсу.

Президент Володимир Зеленський має бути у Вашингтоні. І зараз тривають дискусії всередині НАТО, чи вносити в підсумкову Декларацію положення про «невідворотність» членства України в НАТО, чи записати положення про «місток» до НАТО?

І Джо Байден, і його основний суперник Дональд Трамп наразі не бачать Україну в НАТО – принаймні в найближчому майбутньому, принаймні допоки триває війна.

Саміт у Вашингтоні стане першим повноцінним самітом Швеції, як 32-го члена НАТО.