Лілі Рутаї
ВАРПАЛОТА, Угорщина – На пагорбі з видом на Варпалоту, колишнє шахтарське містечко у 90 хвилинах їзди від Будапешта, розташований нещодавно відремонтований музей із єдиним, але неоднозначним повідомленням: Угорщина була і є жертвою.
З інтерактивними екранами, динаміками, що видають звуки стрілянини, брязкіт залізничних колій і натовпу, що протестує, а також квест-кімнатою, яку ще розробляють, Тріанонський музей вшановує Тріанонський договір 1920 року, угоду після Першої світової війни, за якою Угорщина втратила близько двох третин її території. У музеї є сувенірна крамниця, де продають товари із антитріанонським сентиментом та ревізіоністські настільні ігри.
Музей, який фінансується державою, є частиною широкої кампанії правого уряду Віктора Орбана, яка спрямована на промотування національній єдності та виховання почуття несправедливості.
Для цього питання Тріанону намагаються актуалізувати серед простих угорців. Проте, незважаючи на збільшення державного фінансування та видані державою підручники, угорці все ще не багато знають про договір, а те, що вони знають, часто ґрунтується на дезінформації чи теоріях змови.
«Нещастя Угорщини походить від Тріанону»
Музей добре фінансується. Музейний фонд, який опікується музеєм і парком, отримав понад 750 мільйонів форинтів (2,1 мільйона доларів США) від уряду Угорщини в період з 2014 по 2020 рік.
Музей отримав ще 350 мільйонів форинтів (960 000 доларів США) з грошей платників податків і 582 мільйони форинтів (1,89 мільйона доларів США) з коштів ЄС на реконструкцію, яка, за даними місцевих ЗМІ, була завершена в 2023 році.
«Нещастя Угорщини походить від Тріанону», – каже Ботонд Жолт Батар, повторюючи фразу, яку завжди говорила його мати, яка була вчителькою історії.
77-річний Батар, історик із сивим волоссям і товстими окулярами, перебуває в промотурі своєї останньої роботи, книгу на 736 сторінок під назвою «Чому Тріанонський диктат миру несправедливий».
На обкладинці книжки Батара є карта всіх територій, які належали Угорщині до того, як вони були передані сусіднім державам, а тепер знаходяться в Хорватії, Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії та Україні.
«Це було політичне й егоїстичне рішення, а не розумне», – сказав Батар у розмові з Радіо Свобода напередодні виступу про свою книгу.
Прем'єр-міністр Угорщини такої ж думки. «Диктат призвів до того, що дві третини території країни та 63 відсотки її населення були відрізані від нас. Таким чином, кожен третій угорець опинився за межами наших кордонів. Вердикт, очевидно, був смертним вироком», – заявив прем’єр-міністр Віктор Орбан 4 червня 2020 року, у день сторіччя договору, який він оголосив національним святом у перший день свого перебування на посаді в 2010 році. Того дня громадський транспорт Будапешта на хвилину зупинився, а політики по всій країні відкривали статуї, меморіали та музеї.
Поразка в Першій світовій війні
Угорщина була на стороні, що програла в Першій світовій війні, і союзники-переможці застосували суворі заходи, розділивши Угорщину, а також території Німеччини, Австрії та Османської імперії. Пропозиція Угорщини щодо проведення референдумів в областях, які пропонувалося відділити, була відхилена під час переговорів, і країна практично не мала впливу на їхній результат.
Тріанонський договір став для Орбана цінним інструментом у сучасних політичних та ідеологічних баталіях. У своїх промовах він часто зображує Угорщину як жертву західних держав: у минулому це був Тріанон; сьогодні це – Європейський Союз. «Брюссель не перший, хто поклав око на Угорщину»,– сказав Орбан 15 березня.
За кілька місяців до цього Ласло Кевер, спікер Національної асамблеї, однопалатного парламенту Угорщини, і близький соратник Орбана, порівняв угорський уряд до Тріанону та Європейську комісію, виступаючи під час відкриття Музею Тріанону. Порівнюючи переміщення населення згідно із Тріанонським договором з міграційною кризою в Європейському Союзі, Кевер сказав, що нещодавно відбувся «заплановане переселення народу, замасковане під нелегальну міграцію».
«[У 1920 році] на нас, угорців, напали європейські держави та групи інтересів за межами Карпатського басейну. Але сьогодні [іноземні] сили та групи інтересів вже за межами континенту атакують і руйнують Європу... Що це, якщо це не Європа, що йде до власного Тріанону?», – сказав він.
Приблизно два мільйони етнічних угорців проживають в країнах, що оточують Угорщину, переважно в сербській автономній провінції Воєводина, регіоні Трансільванії в Румунії та на Закарпатті на заході України.
З моменту приходу до влади в 2010 році Орбан виступає за захист політичних та культурних прав цих етнічних угорців. У 2011 році він надав етнічним угорцям, які проживали на колишніх угорських територіях, громадянство, право голосу у 2012 році та безкоштовні проїзні квитки у 2024 році.
Відносини з сусідами
Дії популістичного прем'єр-міністра часом викликали гнів сусідів Угорщини. Коли Орбан одягнув шарф із зображенням Великої Угорщини на футбольний матч у 2022 році, і Україна, і Румунія висловили своє обурення, а тодішній прем’єр-міністр Словаччини Едуард Геґер подарував своєму угорському колезі новий шарф із актуальними кордонами.
Президент Росії Володимир Путін, який в особі Орбана має чи не найсильнішого союзника в Європейському Союзі, підіграв угорському ревізіонізму у лютневому інтерв’ю американському ведучому Такеру Карлсону. А у березні колишній президент Росії Дмитро Медведєв показав мапу, на якій українська Закарпатська область виглядаала як частина Угорщини.
Однак більшість оглядачів погоджуються, що малоймовірно, що Орбан серйозно зацікавлений поверненути ці землі. Незважаючи на риторику, Угорщина не має територіальних претензій до своїх сусідів.
Замість цього уряд використав привид Тріанону та проблему етнічних угорців за кордоном як політичний важіль. Орбан виступив проти вступу України в Європейський Союз, посилаючись на права приблизно 90 тисяч етнічних угорців на Закарпатті. А також прем’єр-міністр Угорщини спочатку виступив проти пакету підтримки України в розмірі 50 мільярдів євро і висловив свою підтримку плану Дональда Трампа скоротити фінансову допомогу Києву.
Більшість аналітиків погоджуються, що це позиція, яка базується не на ідеології, а радше на політичній доцільності. Оскільки Брюсселю потрібна одностайна підтримка України, Угорщина використала свій голос як важіль, щоб домогтися поступок у більш гострому питанні: ЄС затримує мільярди євро, призначених для Будапешта, через занепокоєння щодо відкату демократії.
Прогалини в знаннях
Хоча багато угорців мають сильні почуття стосовно до Тріанону, багато з них, здається, не знають про цю угоду. Відповідно до опитування 2020 року, проведеного Академією наук Угорщини та незалежною соціологічною компанією Soreco Research Kft до сторіччя договору, переважна більшість угорців (94 відсотки) заявили, що вважають договір несправедливим, а 77 відсотків вважають, що країна не готова перегорнути цю сторінку історії. При цьому лише 43% респондентів правильно згадали рік укладення договору, а 27% – точну дату (4 червня).
Згідно з опитуванням, більше половини учасників переоцінили розмір територій і населення, які втратила Угорщина, а багато хто вірив у теорії змови, зокрема роль масонів.
Хоча урочистості з нагоди річниць підписання угоди проводять по всій Угорщині, її деталі часто викривляють. За словами Іштвана Копчіка, 69-річного історика та колишнього вчителя історії, який живе в сільській місцевості Угорщини, державні підручники з історії, обов’язкові для навчання в державних школах, торкаються Тріанону двічі протягом 12-річного курсу освіти, але вони не надають достатнього контексту про те, що призвело до підписання договору.
«Принаймні етнічний контекст Європи у 19-му столітті та участь [Угорщини] у Першій світовій війні мають бути помітнішими в підручниках і посібниках для вчителів, – каже Копчік, – Існує багато неправдивої інформації, яка дуже популярна серед студентів і викладачів», за словами Копчіка, навіть у підручниках.
Існує навіть спільнота «Погані Тріанонські мапи» на соціальній платформі Reddit. Чонгор Хорват, 20-річний студент Будапештського університету, модерує спільноту, де він робить пости про карти із зображенням Великої Угорщини, які є «стилізованими, невідповідними, неправильного розміру або просто катастрофічними».
Горват каже, що, за винятком небагатьох людей правих поглядів, його покоління насправді мало думає про Тріанон. Однак, додає він, важливо бути реалістами.
«Вимога [повернути] ці території [назад] абсолютно нездійсненна і вже давно такою є», – сказав Горват. Згідно з опитуванням, яке провели до сторіччя угоди, понад 50 відсотків угорців не обговорюють Тріанонський договір із родиною чи друзями. Лише 5% сказали, що часто говорять про договір.
«Тріанон – одна з [наших] найбільших історичних травм, і політичні режими часто цим зловживають», – каже історик Копчик. «Ми маємо вчитися на помилках і пропрацьовувати травми. І, що найважливіше, готувати студентів до майбутнього».
Форум