Російські дрони все частіше залітають на десятки кілометрів вглиб позицій ЗСУ. Проводять розвідку над прифронтовими містами й корегують вогонь далекобійних РСЗВ та ракет по коштовній західній техніці та військових об'єктах. Про те, як це їм вдається, і що можна цьому протиставити, журналісти Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) поговорили з Олександром Карпюком (псевдо Серж Марко), волонтером, письменником, експертом з БПЛА, нині військовослужбовцем ЗСУ.
«Летить, скажімо, «Орлан». Є декілька систем, які він використовує. Візуальну – це відеоканал, тобто це дані, які борт відправляє на наземну станцію з камери. Це дані з автопілота, тобто положення борта в повітрі, керування двигуном. Тобто, за це відповідають різні модулі, і це різні канали зв'язку.
Для того, щоб розуміти положення борту в повітря, є декілька систем. Якщо за висоту та кут відповідають магнітометри, барометри, гіроскопи, то за положення на точці карти відповідала до цього супутникова навігація. Як GPS у вас в телефонах.
Тобто всі ці світові супутникові системи, вони за допомогою модулів позиціювали борт в конкретній точці. Цей сигнал супутниковий, він доволі слабкий, його доволі легко задавити.
Як російські дрони-розвідники працювали раніше
Росія спочатку дуже щільно стежила за захищеною навігацією, тобто спеціальні модулі в них стояли на «Орланах» давно. Якщо подивитись їхні ролики про навчання – приїхала машина РЕБ, закрила всі «ліві» діапазони, закрила супутникову навігацію, потім під'їжджає підрозділ БПЛА й артилерія, підняли той «Орлан» в повітря, РЕБ дає їм частоту, тобто вони закривають ті частоти, які їм потрібні, а супутникова навігація в них захищена за допомогою CRPI (це антена, яка протидіє сигналу GPS).
І от вони вилетіли, знайшли ціль, відстрілялись артилерією, відлетіли назад, сіли, всі згорнулися і роз'їхалися. Тобто в них РЕБ, БПЛА, артилерія – це був комплекс. І ось летить той самий «Орлан», вилітає десь з ворожого тилу і летить до лінії бойового зіткнення. Наші засоби радіоелектронної розвідки бачать випромінювання цих частот з цього борту.
Тобто вони по цих частотах розуміють, що це летить «Орлан». Вони його бачать і розуміють плюс-мінус, де він перебуває. Бо він фонить, його антена «кричить», засоби радіоелектронної розвідки чують цей «крик» і можуть зрозуміти, де цей дрон. Після чого вони починають давити ці частоти, й, поки він долітає до лінії бойового зіткнення – йому вже задавлюють нашим РЕБом відеоканал, керування, супутникову навігацію.
І після цього борт стає некерованим, тобто він не спілкується вже більше з наземною станцією, він не може відправляти туди дані про своє місцеперебування, він не може нічого робити, бо в нього задавлені всі канали. І там вже його глушать, підкладають інші координати. Його починає зносити вітром, і таким чином вони втрачають БПЛА. Тобто використання РЕБу і БПЛА було побудоване таким чином».
Що саме змінили російські розробники в БПЛА і як вони залітають в тил ЗСУ?
«Що цікаво: вони навіть не приховували, як саме модернізували дрони. В одному з сюжетів на Youtube представник компанії-виробника прямим текстом казав, що вони відмовились від позиціювання за супутниковою навігацією і пішли дідівським методом. Тобто поставили два радіомаяки, і ці два радіомаяки, по суті, утворюють трикутник з бортом, і таким чином борт розуміє, де він.
До того ж, його камера просто робить фотографію під собою, тобто саме камера дрона, і по референтних точках порівнює з такою ж картинкою, яка завантажена з Google Maps. Дрон знаходить референтні точки й розуміє таким чином, де він перебуває. Що це їм дає?
Це їм дозволяє будувати далі маршрути в режимі повної радіотиші. Тобто злітає дрон десь в тил, вимикається, тобто він абсолютно не спілкується зі своєю наземною станцією і летить на ту точку, куди треба.
Наприклад, йому треба пролетіти 40 кілометрів до нас в тил. І він спокійно летить. Йому по барабану, що немає супутників, що тут щось «давлять». Він прямує за маршрутом. Залітає у квадрат, який потрібен, вмикається, і це вже наш тил. Це далекий тил. А там вже засобів немає. Вони ж всі на передовій, тобто вони ж побудовані по старій концепції.
Після чого він просто в полігонних, можна сказати, умовах (тому що якісь засоби там стоять, але ж це не міцні засоби, як на лінії фронту) спокійно робить свою роботу. Так, на великій відстані, так, дуже слабкий сигнал, але йому там цей сигнал давити нема кому.
І він просто на великій дальності розвідує, показує наші секретні об'єкти й засоби враження. Він передає дані про цей засіб, йому дають ракети, він вражає і все. Ми втрачаємо коштовну техніку і, що набагато гірше, людські життя.
Якби ми це врахували, то могли б, скажімо, вже зосередилися на фізичному знищенні цих розвідувальних засобів в тилу, ешелонувати РЕБ.
Вони вже борти не втрачають. Навіть якщо все йому задавити – телеметрію, супутникову навігацію, відеоканал, він просто зрозуміє, що все тут втратив і немає причин залишатись в цьому місці. І він по цій системі, по радіомаяках, просто повернеться на місце зльоту.
Тобто задавити БПЛА так, щоб він десь загубився, десь вітром його знесло в сусідню область – вже неможливо. Він гарантовано повернеться до свого оператора. Максимум, що зможе РЕБ, – це не дати йому бачити.
Наша радіорозвідка часто бачить, наприклад, пустий екран, потім «бах», за 40 км в тилу з'явився борт. І ось він літає пів години у нас в тилу, десь біля Покровська, потім в один момент вимкнувся і з'явився на наших радарах аж біля Донецька».
Чому ця загроза не була врахована?
«Ви ж розумієте, що дрон – це як конструктор «Lego». Ти береш просто якісь технології, які вже є на ринку, які можна використовувати для того, щоб закрити якусь функцію, вставляєш в дрон, і він працює з цією функцією. Якщо щось там не так працює, ти це трошки допиляв, і воно все одно працює. Ми просто цього не робили, а росіяни робили. Вони вкинули дуже багато грошей у ВПК, в різні розробки, в різні концепти.
Частина з них просто нежиттєздатна, але навіть те, що життєздатне, дало свій результат. Тобто в них дійсно є люди, які займаються наукою, впровадженням, проводять роботу, інвестують туди гроші. Це був запит Міністерства оборони, Генерального штабу, і вони виконали ці завдання.
З нашого боку ми теж постійно говорили на всіх платформах про необхідність застосовувати нові рішення щодо дронів. Але ж до недавнього часу не було навіть відповідної структури, куди пілот міг прийти й сказати: «мені потрібен такий інструмент, чи ось в новій інтерпретації цих крил потрібна така функція».
І наш Генеральний штаб би такий сказав: «ага, все, плюс, ми дамо таке завдання виробнику, і наступну партію дронів ви вже отримаєте з цією функцією».
І це стосується не тільки розвідувальних крил, а й баражуючих боєприпасів, FPV. Тому що, наприклад, тепловізори з'явились у росіян раніше, та й не тільки вони. Генеральний штаб і Міністерство оборони – це завжди консервативні структури. І переконати їх у чомусь дуже важко. Тому в нас все так повільно просувається.
Росіяни у своїх проспектах, роликах відкрито розповідали про ці нові технології, про те, що в них з'являються радіомаяки, про те, що в них з'являються позиціювання по візуальним орієнтирам, по референтним точкам на карті. Що вони зможуть літати без GPS на великі відстані у режимі радіомовчання.
Тобто ми мали б до цього готуватись. Але ж відповідні структури на це не звертали уваги, не аналізували. Як результат – ми отримали удари по аеродромах, по «Himars» і так далі. Бо комунікації між тим, що потрібно армії, і тим, що армії повинні були дати Генеральний штаб та Міноборони, не відбувалось.
Тому маємо те, що маємо. Над розв'язанням цієї проблеми зараз дуже швидко працюють, але ж це потрібно було робити вчасно.
Зараз формується новий рід військ: Сили безпілотних систем ЗСУ. Формується людиною, яка дійсно вміє в технології. Я цю людину добре знаю. Я бачив його роботу. Це наш колишній комбриг Вадим Сухаревський (полковник, колишній командир 59 ОМБР - ред.).
І я дуже сподіваюсь, що він все ж таки зможе набрати вагу та розкрутити цей механізм для того, щоб запустити цей напрямок. Тому що програвати більш ресурсному ворогу ще й технологічно, ну, це взагалі срака».
Чи є такі системи на українських дронах?
«Якби в нас був режим отакої радіотиші, ми могли б перелітати їх першу лінію і заходити в тил непоміченими й там вмикатись. Це б сильно підвищило наші можливості. Але в нас навіть на західних дронах немає таких систем. Наскільки я знаю, на американських бортах RQ-20 «Puma» є візуальна та оптична навігація, але без оцих радіомаяків – це все одно великий ризик.
Радіомаяк тобі в будь-якому випадку спозиціонує борт в якомусь квадраті. А якщо в тебе просто візуальна навігація, і БПЛА потрапив під дію РЕБу, камера нічого не бачить. І той дрон може летіти скільки завгодно, але ж картинки не буде.
Технічно дальності частот по радіогоризонту – вони працюють однаково як у нас, так і у них. Тобто, радіуси дії по дронах у нас плюс-мінус однакові. Питання тільки в тому, що в них є технологія, яка дозволяє цей дрон перемістити непоміченим нам в тил, а в нас такої технології немає».
Що робити?
«Це може бути ППО – ті ж самі недорогі ракети, якісь «Starstreak» (британські переносні зенітно-ракетні комплекси - ред.), чи щось таке, налаштоване саме проти дронів. Я чув, що зараз вже з'явились американські ПЗРК «Stinger», які можуть наводитись навіть на невеликі дрони. Це дуже гарна новина.
Нам потрібно повністю знищувати ці дрони в будь-який спосіб, тому що наступний крок буде (і це абсолютно логічно, це лежить на поверхні): росіяни апгрейдять канали зв'язку, після цього їхні борти стануть вже «безсмертними». Тобто РЕБ сильно втратить в ефективності. І це наше майбутнє, до нього треба готуватись.
Що проти військових захищених дронів з широкою смугою діапазонів, з можливістю перескакувати з каналу на канал зробити щось буде неможливо. Тобто треба мати велику кількість засобів для їхнього знищення на всіх напрямках.
Я знаю, що в цьому напрямку зараз працюють, але наскільки ці засоби будуть ефективними, якою буде концепція їхнього використання – поки невідомо. Але з впевненістю можу сказати, що в багатьох наших підрозділах з'являться зенітні підрозділи для боротьби саме з розвідувальними БПЛА».
Форум