Учасники конференції, що відбулася нещодавно у Вашингтоні в Фундації Джеймстаун (The Jamestown Foundation), вважають, що на місці Росії рано чи пізно постануть нові незалежні держави, бо такі народи, як татари, чеченці, ерзя, черкеси, буряти і десятки інших, так само, як і колишні народи радянських республік, мають право на незалежне існування у власних кордонах.

У Десятому Форумі вільних держав Постросії, що відбувся у Вашингтоні, брали участь лідери національно-визвольних рухів поневолених Москвою народів, а також представники політичного та дипломатичного сектору держав ЄС та США.

Організація була створена навесні 2022 року в Україні у відповідь на повномасштабну агресію Росії, і вона об'єднує активістів з таких територій, як Башкортостан, Саха (Якутія), Інгрія (Ленінградська область), Черкесія, Чувашія, Сибір, Бурятія, Карелія, Інгушетія, Кубань, Алтай, Псков, Тува, Урал, Новгород, Помор'я, Дон та багато інших, які виступають за звільнення своїх народів від російського колоніального панування.

Вони вважають, що для досягнення цієї мети підходять різні методи – від мирних протестів до збройної боротьби.

Учасники конференції у Вашингтоні наголошували, що Заходу замість того, щоб ховати голову в пісок і боятися розвалу Росії, потрібно послідовно готуватися до того, що остання імперія на європейському континенті, якою називають нинішню Росію, розпадеться, як перед нею розпалися СРСР та Російська імперія.

Як не парадоксально, Володимир Путін прийшов до влади, щоб запобігти розвалу Росії, але його можуть запам’ятати як того, хто призвів до краху країни, вважає аналітик Фундації Джеймстаун Януш Буґайський (Janusz Bugajskyi).

У своїй книзі «Неспроможна держава. Інструкція з розшматування Росії» (Failed State: A Guide to Russia's Rupture), яка нещодавно вийшла в українському перекладі, він говорить, що Росія становить подвійний виклик для Заходу – вона має стійкі неоімперські амбіції та одночасно сама стоїть перед неминучим розпадом своєї держави.

Ці виклики поєднані, вважає Буґайський, бо неспроможність Росії реалізувати свій імперський проєкт потягне за собою потрясіння та розлом.

Лінії розлому

Мобілізація на війну з Україною, що непропорційно вразила етнічні російські республіки, перекидання на них провини за воєнні злочини російських військових, техногенні катастрофи, що також відбуваються на російській периферії, русифікація, пам’ять про нещодавні війни, такі як дві Чеченські війни на зламі ХХ–ХХІ століть та геноциди у ХІХ і ХХ століттях на Кавказі, усі ці чинники призводили раніше і можуть призвести у майбутньому до політичних протестів, які центральна влада вже не буде здатна придушити.

Як каже Буґайський, протести можуть наростати і призвести до ланцюгової реакції.

«Я вважаю, що Кремль не зможе впоратися з кількома одночасними сепаратистськими рухами, якщо державна влада послабиться, а вірність збройних сил та сил безпеки вже не буде гарантована. Зростання хвилі протестів, боротьба за владу, розломи всередині країни відбиватимуться і на її кордонах», – сказав Буґайський у своєму виступі на конференції.

Керівниця видавництва, яке видало книжку Буґайського, колишня очільниця Міністерства охорони здоров’я України та активістка Уляна Супрун вважає, що саме зараз українці створюють шанс для свободи інших поневолених народів.

«Я думаю, що народи, які населяють Росію, так само, як українці, литовці чи поляки, мають право на свою незалежність, і саме зараз, коли Росія веде війну, коли проти неї спрямовані санкції, що мають на меті її послаблення, вона має найбільший шанс розвалитися», – сказала вона у розмові з «Голосом Америки».

«Наша організація і видавництво ARC.UA видали цю книжку, щоб поширити думки Януша Буґайського, який пише у цій книжці про позитивні наслідки розпаду Росії – покращення правового та економічного становища поневолених народів», – каже Супрун.

Вона додає, що це ж стосується і самих росіян, які позбавляться диктатури та імперських амбіцій, і зможуть нарешті зайнятися побудовою власної національної держави, яка має шанс стати демократичною і не становити більше загрози для своїх сусідів.

Колишній російський політик і американський дипломат не впевнені, що розвал Росії – добра ідея

Присутній на конференції російський опозиціонер, колишній депутат Державної думи Росії Ілля Пономарьов сказав, що російські народи мають право на свободу.

Але у разі приходу до влади в Росії ліберальних сил, вони не повинні заохочувати центробіжні сили, вони також не повинні і перешкоджати тим народам Росії, які захочуть мати незалежність, її отримати.

Пономарьов мешкав в Україні, де отримав українське громадянство, у Росії його звинувачують у зв’язках з легіоном «Свобода Росії», який воює на боці України і який російський Верховний суд визнав терористичною організацією.

Інші російські опозиційні групи, наприклад Фонд боротьби з корупцією покійного Олексія Навального, критикують Пономарьова за цю позицію та висловлюються проти розвалу Росії.

Колишній посол США в Україні, а нині аналітик «Атлантичної ради» Джон Гербст також сказав, що він не думає, що розвал Росії є в інтересах США.

Він каже, що американці після багатьох невдалих спроб впливати на політичні події у світі, усвідомили, що вони не можуть впливати на зміни режимів за кордоном.

«Я сподіваюсь, що у випадку, якщо Росія дійсно почне розвалюватися, наші політикотворці розумітимуть обмеження наших сил», – сказав Гербст.

На його думку, якби США почали сприяти розвалу Росії, російська пропаганда лише би використала це, щоб переконати росіян – що все, що вони говорили про наміри американців, було правдою.

Готуватися до потенційних небезпек, пов'язаних з розвалом Росії, все ж потрібно, вважає Гербст. Серед них – неконтрольована центральним урядом ядерна зброя або поглинання значних російських територій Китаєм.

Але найголовніше для американців зараз – сконцентруватися на військовій допомозі Україні, каже Гербст.

Розпад Росії має початися з воєнної поразки – Вільямс

Переможна Україна, на думку учасників конференції, запустить в дію центробіжний механізм.

«Я сподіваюсь, що Конгрес нарешті надасть Україні допомогу і вона отримає літаки F-16, без яких неможливо провести успішний наступ у статичній війні. Німці нададуть ракети Taurus, які можна буде на них встановити, і з їхньою допомогою вони проведуть наступ на Крим, який я вважаю найслабшою ланкою», – каже Браян Ґлин Вільямс, колишній військовий, ексспівробітник ЦРУ, а нині професор Університету Массачусетс Дартмут.

Використовуючи літаки та установки ATACMS, українці зможуть пробити і так званий «сухопутний міст» до Криму, що веде через окуповані території від Луганської області вздовж узбережжя Азовського моря і звільнити після цього решту східних і південних територій. Що у свою чергу підірве бойовий дух російських військових, каже Вільямс.

«Завжди, коли є поразки на полі бою, і військові повертаються додому, їхнє повернення пов’язане з нестабільністю. Є багато прикладів в історії, коли військові після поразки повертаються додому і влаштовують заколот», – нагадує Вільямс.

Послаблення центральної влади має прямий вплив на регіони і особливо на Кавказ, вважає аналітик, бо влада правителя Чечні Рамзана Кадирова тримається на стосункахі з Кремлем. Без грошей і силовиків, тобто можливості купувати вірність та змушувати до неї силою, Кадиров не втримає контролю над Чечнею, вважає аналітик. І врешті центробіжні сили поширяться на інші регіони Росії, Татарстан, Башкортостан, Бурятію, які зараз страждають від диспропорційного залучення у війну проти України, їхні представники гинуть на ній у великих кількостях, зазначає Вільямс

Проте, як наголошує сам дослідник, такий сценарій зараз є не більше, ніж мрія зацікавлених осіб. Бо Захід все ще боїться, що розвал Росії може призвести до війн та катастроф, які аналітики прогнозували ще під час розвалу Радянського Союзу. Тому, він каже, що сприяти розвалу Росії західні країни не будуть, особливо через наявність у Росії ядерної зброї.

Москва безсила проти поразки зсередини – Дунда

Побоювання щодо ядерної зброї є подвійні – перше, що Москва її застосує на полі бою в Україні або щодо союзників України, якщо відчуватиме загрозу для існування держави, а друге – що вона потрапить до рук людей, готових використати її проти сусідів, чи проти Заходу.

Своїм баченням цієї проблеми поділився український учасник зустрічі – український парламентар Олег Дунда, який сказав, що у випадку з Кремлем, може виникнути ситуація, коли йому загрожуватиме небезпека, але використати ядерну бомбу він все одно не зможе, бо така небезпека походитиме не зі зовні, а зсередини Росії.

За його словами, репетиція такого сценарію відбулася влітку минулого року, коли російські найманці з угруповання «Вагнер» під проводом Євгена Пригожина рушили на Москву.

«Пригожин ішов з Ростова на Москву, але я не бачив ядерного удару по цій колоні. А все тому, що це неможливо. Бо ніхто не буде завдавати ядерного удару по Казані, по Уфі, по Чечні. Тому це є найбільш вдалий і найменш ризикований варіант завершення цієї війни», – вважає український депутат.

Щодо потрапляння ядерної зброї не у ті руки, то, на думку Уляни Супрун, Захід має подбати про те, щоб допомогти новим незалежним державам, які створяться на території Росії, знищити цю зброю.

Так Захід уникне повторення помилки, яка була допущена щодо України, коли її змусили віддати свою ядерну зброю в руки Росії, яка згодом на неї і напала, наголошує Супрун.

Колишня урядовиця і активістка каже, що попри те, що іде війна, Україна відіграє провідну роль у наданні підтримки поневоленим народам Росії, як колись це робили США для поневолених в СРСР та країн Східної Європи.

«У Верховній Раді є тимчасова комісія, яка розглядає зв’язки України з поневоленими народами, і вони крок за кроком починають працювати. Цей форум у Вашингтоні – це є ініціатива України, у співпраці з Фундацією Джеймстаун, його проводить українська недержавна організація та у ньому беруть участь три українські депутати, тому я думаю, що Україна робить досить багато», – вважає Супрун.

Якщо Росія не розвалиться

Варіант того, що Росія не розвалиться, а залишиться однією державою, можливо, зі зміненими умовами федерального устрою, аналітики також розглядали, хоча і не вважали його найбільш імовірним.

Вони говорили, що до такої Росії, навіть якщо вона називатиме себе прозахідною і леберальною, потрібно буде ставитися вкрай обережно. Усі санкції мамють залишатися на місці, а перш ніж налагоджувати з нею стосунки, потрібно буде забезпечити, щоб вона вивела всі свої війська з території України, заплатила їй репарації та покарала воєнних злочинців.

Експерти також наголосили на тому, що, судячи з історії, ліберальний період в Росії триває недовго. А ті представники еліти, які називали себе лібералами, користуючись західними перевагами, швидко повертаються до своєї авторитарної уніформи, з радістю знімаючи з себе ліберальний костюм, коли постає питання про збереження імперії.