Історія Голодомору демонструє українцям і всьому світові, що буває з народом, у якого немає своєї держави і власної сильної армії.
Про це сказала в.о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак під час спеціальної події Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» (Київський Безпековий Форум, заснований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» як платформа для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки).
...це є наш найстрашніший урок, який показує, що буває з народом, який не має своєї держави і який не має своєї сильної арміїГасиджак
«Історія Голодомору, власне подій кількох років, коли було зруйновано державу, коли була окупована держава, коли було знищено тодішню еліту, українську інтелігенцію і українську церкву і коли було зламану і знищено основу економічної могутності потенційної української держави ‒ це є наш найстрашніший урок, складний урок, який показує, що буває з народом, який не має своєї держави і який не має своєї сильної армії», ‒ наголосила Гасиджак.
На її думку, історія Голодомору має бути настільною книгою кожного українського політика.
Вона також зазначила, що двері Національного музею відчинені 7 днів на тиждень, а кількість екскурсій і запитів на лекції, зустрічі і дискусії є колосальною. І повномасштабне вторгнення Росії лише збільшило кількість людей, які цікавляться історією.
«Історія Голодомору розказує про те, хто є нашим ворогом, і змушує подивитись на нашу історію назад, оцінити нашу лояльність, часом гуманістичність, і програні уроки перед російським інформаційним продуктом і перед російською інформаційною війною, в якій ми жили і працювали всі ці 32 роки Незалежності», ‒ додала вона.
Коментуючи питання довкола діяльності Музею під час війни, Леся Гасиджак зазначила, що його сьогодні відвідують не лише студенти, школярі або музейні групи, які приходять колом родин або друзів, але й багато військових.
«Це і строковики-військові, і студенти військових вишів, і навіть військові, які проходять реабілітацію у столичних медичних закладах. І ми чуємо багато слів вдячності. Немає іншого виходу у держави, як підтримувати Музей і підтримувати дослідження, які пов'язані з історією злочинного геноциду», ‒ розповіла Леся Гасиджак.
Свідчення тих, хто пережив організований Сталіним Голодомор 1932-33 років, дивіться тут:
Форум