Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що головним питанням, яке обговорювали на зустрічі Контактної групи щодо оборони України на базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня, була протиповітряна оборона. Про це він сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода після завершення зустрічі.
Також він вказав, коментуючи «мирні ініціативи» президента Франції Емманюеля Макрона, що Україна сама вирішує, коли настане час і прийнятні умови для будь-яких переговорів про майбутнє України, тим паче, що немає жодних ознак того, що президент Росії Володимир Путін готується до миру.
Про контрнаступ ЗСУ, західну підтримку, Україну в НАТО та «агресивну поведінку» президента Росії Володимир Путіна – читайте в ексклюзивному інтерв’ю генерального секретаря НАТО Радіо Свобода.
– Отже, пане генеральний секретар, оскільки сьогодні ми відзначаємо своєрідну річницю формату «Рамштайн», я хочу почати з ключових рішень, ухвалених сьогодні учасниками Контактної групи з питань оборони України. Отже, щодо українського запиту на системи ППО та боєприпаси, сьогодні вранці його визначили як пріоритет. Чи досягли згоди щодо цього?
Головний акцент – це протиповітряна оборона
– Що ж, головний меседж цієї зустрічі від союзників і партнерів по НАТО та контактної групи з питань оборони України під керівництвом США полягає в тому, що ми повинні надавати ще більше підтримки Україні на додаток до вже безпрецедентної підтримки, яка вже була надана. І головний акцент – це протиповітряна оборона. І буквально вчора ми почули нові оголошення від Сполучених Штатів про додаткові ракети для чотирьох батарей Patriot, які є надзвичайно передовими системами захисту. Норвегія та інші країни поставили NASAMS. Деякі «Т»-системи поставили Франція та Італія, тож союзники активізуються.
Але, звичайно, чим більше, тим краще. І тому такі зустрічі важливі, оскільки це спосіб мобілізуватись і визначити точні потреби, а потім мобілізувати підтримку з боку союзників по НАТО та партнерів у цій контактній групі.
– Чи обговорювали ви сьогодні план України щодо початку контрнаступальної операції? І, на вашу думку, чи повністю укомплектована українська армія – ЗСУ – для початку цієї операції і що може стати для цього поштовхом?
– Я залишу українцям право відповідати на оперативні питання, тому що це рішення України. Наша відповідальність як союзників і партнерів по НАТО полягає в тому, щоб ми надавали Україні якомога більше обладнання. І ця підтримка зробила величезний внесок на полі бою. Треба пам’ятати, що Україна змогла відкинути російські війська від Києва на півночі. І я сам був у Бучі, я бачив, як поводяться росіяни, які звірства вони чинять.
А потім ЗСУ так само просунулись на сході – у Харкові, а потім на півдні і навколо Херсону.
Отже, українські Збройні сили, їхня хоробрість, мужність у поєднанні з постачанням від союзників і партнерів по НАТО продемонстрували, що вони здатні звільняти території. Відтоді, зокрема, після того, як вони звільнили Херсон, ми надавали набагато більше підтримки бронетехнікою, БМП, більше артилерії, ППО, а також бойових танків. Тому я впевнений, що коли Україна вирішить розпочати нові операції, щоб звільнити більше території, це буде успішна кампанія.
– Чи може Україна здобути перемогу на полі бою, з огляду на те, що поставки винищувачів і зброї великої дальності все ще блокуються українськими партнерами? Як відомо, Росія зараз переважає в повітряному просторі, а також Збройні сили РФ знайомі з ефектом від систем HIMARS і вивели свої логістичні ланцюжки за межі досяжності систем.
Перш за все, важлива протиповітряна оборона
– Отже, перш за все, важлива протиповітряна оборона, і протиповітряна оборона може здійснюватися як з наземних систем, так і з літаків. Зараз основна увага приділяється наземним системам. Україна отримала декілька літаків із Польщі та Словаччини. І я вважаю, що потрібно постійно проводити оцінку і обговорювати питання нових систем, у тому числі літаків.
Але я вважаю, що найважливіше – забезпечити, щоб усі системи, які вже в Україні, працювали належним чином, а це означає, що нам потрібна величезна кількість боєприпасів, запасних частин, технічного обслуговування, ремонтних засобів, щоб гарантувати, що тисячі систем, враховуючи багато систем ППО, працюють як належить. Тому я вважаю, що підтримка систем, що вже надані, настільки ж важлива, можливо, навіть важливіша, ніж обговорення нових систем.
– Як довго, за вашою оцінкою, Росія буде здатна вести війну проти України?
Війна почалася не минулого року. Це почалося в 2014 році
– Я не стану спекулювати щодо цього, тому що війна або війни за своєю природою непередбачувані. І ми ніколи не повинні недооцінювати росіян. Вони довели, що прагнуть вести агресивні дії проти України. Війна почалася не минулого року. Це почалося в 2014 році. Але саме тому меседж всім союзникам і партнерам по НАТО та Контактній групі з питань оборони в Україні полягає в тому, що ми повинні бути готові до довгострокових заходів, щоб підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно.
В наших інтересах безпеки гарантувати, що Україна переможе. І переможе як суверенна нація
І моє послання президенту Зеленському вчора в Києві полягало в тому, що НАТО підтримувало Україну протягом багатьох років, і ми підтримуємо Україну зараз, коли Україна продовжує відбивати агресію президента Путіна проти їхньої країни. І ми будемо поруч з Україною в майбутньому, скільки буде потрібно. Бо це буде трагедія для українців, якщо переможе президент Путін, але також і небезпечно для союзників по НАТО. Це продемонструє всім авторитарним лідерам, що коли вони використовують військову силу, щоб отримати те, що вони хочуть, це зробить світ більш небезпечним, а союзників НАТО більш вразливими. Тож моє послання союзникам по НАТО полягає в тому, що в наших інтересах безпеки гарантувати, що Україна переможе. І переможе як суверенна нація, так.
Україна сама вирішує, коли настане час і прийнятні умови для будь-яких переговорів про майбутнє України
– Зараз ЗМІ, зокрема Bloomberg, поширюють інформацію, посилаючись, звичайно, на власні джерела, що президент Франції Еммануель Макрон має намір залучити Китай до того, щоб посадити Росію і Україну за стіл переговорів. Тому я хочу запитати: чи були ви проінформовані про цю ініціативу і як би ви її оцінили?
– Перш за все, я вважаю, що Україна сама вирішує, коли настане час і прийнятні умови для будь-яких переговорів про майбутнє України. По-друге, немає жодних ознак того, що президент Путін готується до миру. Він готується до війни. І по-третє, ми знаємо, що навіть якщо дуже важко передбачити результат цієї війни і коли вона закінчиться, якщо все закінчиться за столом переговорів, те, що відбувається за цим столом, нерозривно пов’язане з ситуацією на полі бою.
Тож єдиний спосіб переконатися, що президент Путін готовий прийняти Україну як суверенну, незалежну державу та мати прийнятне рішення – це надати Україні військову підтримку, щоб зміцнити їхню позицію у будь-яких потенційних переговорах у майбутньому. Отже, Україна повинна вирішувати, які умови є прийнятними, а ми повинні забезпечити, щоб Україна мала достатню силу на полі бою, яка дозволить нам отримати прийнятне завершення цієї війни.
– Сьогодні вранці ви згадали, що всі союзники по НАТО згідні з тим, що Україна нарешті має стати частиною НАТО. Тож які в України шанси отримати під час майбутнього саміту альянсу у Вільнюсі політичне запрошення стати частиною НАТО?
Важливим є те, що НАТО вирішило, що Україна стане членом альянсу
– По-перше, я вважаю, що важливим є те, що НАТО вирішило, що Україна стане членом альянсу. І я заявив, що належне місце України – в євроатлантичній сім’ї як члена альянсу.
Щодо підтримки, яку ми надаємо, я очікую, що союзники погодять багаторічну програму, за якою ми допоможемо Україні перейти від стандартів радянської епохи, радянського обладнання до доктрин та стандартів НАТО, а доктрини допоможуть Україні рухатися до членства в НАТО.
Але увага зараз, звичайно, зосереджена на тому, щоб забезпечити перемогу України, щоб президент Путін не переміг, тому що нам потрібна Україна як суверенна, незалежна держава в Європі. Якщо цього досягти, звичайно, членство взагалі не буде проблемою.
– На шляху до НАТО Україна вимагає певних гарантій безпеки, щоб запобігти нападам на її суверенітет і територіальну цілісність у майбутньому. Тож на якій стадії зараз ця дискусія, на що готові союзники? Які це можуть бути гарантії? І від яких країн?
Ми всі зобов’язані припинити цей патерн агресивної поведінки президента Путіна
– Ще рано говорити про це напевно. І, знову ж таки, ми не знаємо, як ця війна і коли закінчиться. Але що ми знаємо, так це те, що коли це закінчиться, нам потрібно переконатися, що історія не повториться, що президент Путін не зможе продовжувати руйнувати європейську безпеку, починаючи нову війну, ведучи нову війну проти України. Тому нам потрібно сісти й почати обговорювати надійні рамки, механізми безпеки, які гарантують, що президент Путін не зможе продовжувати нападати на суверенну незалежну державу.
Я не можу точно сказати, як це виглядатиме, але я лише кажу, що ми всі зобов’язані припинити цей патерн агресивної поведінки президента Путіна. І тому нам також потрібно обговорити, як запобігти цьому в майбутньому.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.