52% українців вважають, що в школах взагалі не варто вивчати російську мову, тоді як у 2019 році таких було лише 8%, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
«Прикметно звернути увагу, що 25-30 років тому в опитуваннях з цього питання навіть не додавалася опція «не вивчати взагалі», що свідчить про глибину змін суспільних поглядів, які пройшла Україна за життя одного покоління. КМІС регулярно ставив запитання щодо вивчення російської мови в школах... Ще в 2019 році всього 8% українців вважали, що взагалі не варто вивчати російську мову в школах, у той час як зараз таких людей – 52%», – заявили соціологи.
Автори опитування наголосили: хоча зараз 42% підтримують збереження вивчення російської мови в певному обсязі, «але навіть тут відбулися значні внутрішні зміни» у бік зниження часу, який має відводитися на вивчення російської мови.
«Так, у 1998 році 46% вважали, що обсяг вивчення має бути таким же, як і для української мови. У 2019 році показник становив 30%, а зараз – лише 3%. Також з 32% до 6% стало менше тих, хто вважає, що російська мова має вивчатися в меншому обсязі, ніж українська, але в більшому, ніж інші іноземні мови. Зараз фактично з зазначених 42% переважна більшість – 33% (або майже 80% цієї категорії громадян) – хотіли б, щоб російській мові відводили стільки ж або менше часу, ніж іншим іноземним мовам», – йдеться в дослідженні.
Згідно з опитуванням, у всіх регіонах України простежується значний ріст тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати.
«Наприклад, на заході України таких було лише 22% в 2019 році, а зараз – 64%. Водночас більш симптоматичним є ріст на півдні і сході. На півдні лише 1% вважав у 2019 році, що російську мову не варто вивчати, а зараз – практично половина населення (49%). На сході ніхто з респондентів опитування 2019 року не виступив за виключення російської мови з навчання в школах, а зараз таких – 30%», – кажуть автори дослідження.
У КМІС зауважили, що водночас регіональна специфіка зберігається, «і все-таки чим далі на схід, тим більше тих, хто прагне зберегти вивчення російської мови в певному обсязі».
«Утім, навіть на півдні і сході серед тих, хто зараз підтримує збереження вивчення російської мови, абсолютна більшість виступають за обсяг, який не буде перевищувати обсяг вивчення інших іноземних мов. Для розуміння глибини зміни – ще в 2019 році більшість наполягали на такому ж обсязі, як і вивчення української мови», – наголошується в дослідженні.
У коментарі до опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заявив, що нинішня ситуація вказує «на значне обмеження та звуження рамки дискусій» із питання мови для простих громадян. «І будемо сподіватися, що українські політики зробили правильні висновки та більше не будуть спекулювати на питанні мови», – зауважив він.
16 квітня 2022 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь пропонував прибрати із вивчення у школах предмет «російська мова» і замінити його іншими предметами (або ж через збільшення частки вивчення наявних дисциплін). Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет сказав, що підтримує таку ініціативу.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україні все частіше пропонують не набирати класи для вивчення російської мови і замінити цей предмет у навчальних планах. Однак у деяких випадках російську мову таки будуть викладати у закладах освіти.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов назвав умови, за яких цей предмет можна вивчати у школі: якщо у класі абсолютно всі батьки погоджуються, що до навчальних планів треба включити російську мову як предмет варіативної складової, тоді її можуть викладати. Водночас, якщо викладання російської мови хочуть не всі батьки, діти не вивчатимуть цей предмет. У випадку, коли російську мову вивчатимуть, кожен урок, на думку освітнього омбудсмена, має починатися з нагадування, що Росія – це країна-агресор.
Опитування провели 14-22 лютого методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням), опитано 1017 респондентів, що живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим).
