У жовтні 2022 року народні депутати від президентської фракції «Слуга народу» публічно заговорили про націоналізацію «Альфа-Банку». Це сталося одразу після ухвалення спеціального законодавства. В грудні того ж року радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що така націоналізація «вже почалася». Втім, згодом його слова на початку 2023-го заперечила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, яка заявила, що регулятор не бачить ознак неплатоспроможності банку, а отже – і причин для його націоналізації.
Тобто, через рік повномасштабної війни «Альфа-Банк» і досі належить російським олігархам. Тільки за січень-листопад минулого року банк втратив понад 40 млрд грн (це понад 36% від усіх активів), змінив назву і структуру власності. Чому цей актив досі належить росіянам? І хто гальмує процес націоналізації? Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) дослідили, що відбувається з процесом конфіскації цього активу і що цьому досі перешкоджає.
Напередодні річниці вторгнення Росії в Україну стало відомо, що ЄС готує санкції проти чотирьох російських банків, зокрема і проти «Альфа-Банку». Співвласники цієї фінустанови – російські бізнесмени з найближчого оточення Володимира Путіна – Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов. Саме через наближеність до першої особи РФ вже в перший день повномасштабного вторгнення – США та Канада ввели санкції щодо російського «Альфа-Банку», що означало заборону операцій з боргом, акціонерним капіталом та будь-якими іншими діями.
Протягом наступних декількох місяців 2022-го року до таких санкцій приєдналися й інші країни: Швейцарія, Австралія, Японія, Нова Зеландія, Польща і Велика Британія. І, як результат, вже в квітні 2022-го окружний суд Амстердама оголосив про банкрутство нідерландської філії російського «Альфа-Банку» – Amsterdam Trade Bank. Виплату компенсації вкладникам банку-банкрута взяла на себе держава.
Що ж тим часом відбувається з «Альфа-Банком» в Україні? Проти нього не вводять санкції, його не націоналізують і не стягують майно банку на користь держави. Хоча відповідні законодавчі механізми для цього з’явилися ще минулого року.
Маскування активів і зміна громадянства
Влітку 2022-го року в обстрілюваній Росією столиці України почали зникати вивіски «Альфа-Банку». Так російські бізнесмени, вочевидь, спробували «сховати» банк від можливої конфіскації, змінивши назву на «Сенс Банк», а разом з тим слоган і промо:
«Ми – український банк. Понад 30 років живемо і працюємо в державі, яка обрала шлях незалежності».
Та попри зовнішні зміни власниками банку залишились ті самі російські бізнесмени. Щоправда, їх стало менше.
Одразу після запровадження санкцій ЄС проти Петра Авена та Михайла Фрідмана інші співвласники банку – Герман Хан та Олексій Кузьмічов – переписали свої частки на іншого менш публічного партнера – Андрія Косогова. Хан – 20,9%, Кузьмічов – 16,3%, і, таким чином, у Косогова стало 40,9%. Але вони так поспішали переписати свої частки, що не погодили цю процедуру із Національним банком України. Це вважається порушенням, тож Нацбанк наклав штраф і заборонив таке відчуження.
Паралельно зі зміною вивісок заговорили про те, що Фрідман начебто консультується з українською владою про те, щоб отримати українське громадянство та перереєструвати основні активи в Україні. Це дозволило б йому вберегти свої мільярди від конфіскації. Після резонансу консорціум «Альфа-Груп», який належить російським олігархам, вийшов із заявою, в якій заперечив, що Фрідман мав такий намір.
До ідеї зі «зміною» громадянства у банку повернулись на початку 2023-го року. Цього разу намагаючись відхреститись від російського громадянства. Голова правління «Альфа-Банку» Алла Комісаренко в інтерв'ю виданню Mind на запитання, громадянами яких держав є власники фінустанови, відповіла так: Михайло Фрідман – громадянин Ізраїлю, Петро Авен – Латвії і Андрій Косогов – Росії.
Насправді всі троє мають і російське громадянство, через яке, двоє з них, Фрідман та Авен, і потрапили під санкції в ЄС та інших країн. І всі троє продовжують вести бізнес і сплачувати податки в РФ.
Помилка
Ще в перші дні повномасштабної війни українські парламентарі заговорили про необхідність створення спеціального законодавства для конфіскації активів підсанкційних громадян Росії. Але законопроект «Про особливості виведення з ринку системно-важливого банку в умовах воєнного стану» потрапив до Верховної Ради лише восени 2022-го. Під час роботи над документом депутати не приховували: закон створювали, зокрема під націоналізацію системно важливого «Альфа-Банку» (віднедавна «Сенс Банку»). Документ передбачав спрощену процедуру виведення банку з ринку за участю держави, а саме: під час дії воєнного стану купити банк за 1 грн, незалежно від фактичного розміру його капіталу і без докапіталізації.
Утім, коли у жовтні 2022-го року Верховна Рада таки ухвалила цей закон, то виявилося, що єдиною підставою для націоналізації банку в законі прописано його неліквідність. Тобто, націоналізація можлива лише у випадку, якщо банк не зможе погасити зобов'язання перед вкладниками через брак коштів.
Експерт з банків та банківського нагляду Євген Дубогриз, який раніше і сам працював в Нацбанку, зазначає, що одразу зрозумів, що «Альфа-Банк» («Сенс Банк») за цим законом найближчим часом не націоналізують:
«Я дуже здивувався, коли побачив цей закон ще на етапі законопроекту. Адже держава має застосувати цей закон лише, якщо банк виводиться через проблему з ліквідністю, бо в «Альфа Банку» проблем з ліквідністю не передбачалося, занадто великий банк, щоб у нього були ці проблеми», – говорить експерт.
Про втрату ліквідності «Сенс Банку» наразі не йдеться. Адже сам Нацбанк для її підтримання в перші два місяці повномасштабної війни виділив тоді ще «Альфа Банку» 5,3 мільярди гривень. Тому, виглядає, що законопроект свідомо прописали так, щоб «Сенс Банк» під його дію просто не потрапив.
«Схеми» звернулись до одного з ініціаторів законопроекту народного депутата з фракції «Голос» Ярослава Железняка – і він підтвердив, що документ внесли на розгляд парламенту вже із «помилкою».
«Люди, які писали цей закон і, які знаходяться в Офісі Президента, внесли його із цією помилкою. Я не стверджую, що вона була свідомою. Але багато колег і з влади, і з опозиції – ставили це запитання (щодо помилки – ред.) на засіданні комітету двічі. Ми двічі збиралися, бо там вже і Мін’юст знайшов цю помилку», – говорить народний депутат.
Водночас, за чотири місяці після ухвалення закону із «помилкою», за словами Железняка, жодна з інституцій не проявила ініціативу щодо його виправлення і не запропонувала такі зміни до закону.
«Має бути ініціатива зі сторони Нацбанку або з Офісу президента і я впевнений, що всі колеги, не зважаючи на політичне забарвлення, спокійно би за нього проголосували. Але в очі ми їх (пропозиції щодо змін до закону – ред.) досі не бачили. І це викликає багато питань», – говорить Ярослав Железняк.
За інформацію джерел «Схем» у банківській сфері, наразі регулятор працює над змінами до закону. Однією із підстав для націоналізації банку там розглядають санкції щодо власників банку, які вже введені. Втім, публічно про такі зміни регулятор говорити не готовий. У відповідь на запит «Схем» у Нацбанку лише визнали, що закон потребує вдосконалення.
«Ухвалений закон потребує вдосконалення. Для нас це є очевидним, і ми почали рухатися в напрямку вдосконалення профільного законодавства. Наразі не готові розголошувати деталі, робота триває. У разі реєстрації законопроекту (про внесення змін – ред.), в пакеті документів буде порівняльна таблиця для чіткого розуміння, які саме правки мають бути внесені», – написала прес-служба регулятора.
«Схеми» також звернулися за роз'ясненням до Офісу президента і опублікують відповідь одразу, як її отримають.
Чому Міністерство юстиції не конфіскує?
Другий механізм, за яким, теоретично, можна було б стягнути банк – цивільна конфіскація. Послідовність наступна: РНБО запроваджує санкції щодо конкретних осіб за підтримку російської агресії, президент вводить їх в дію, а далі Мін'юст подає позов щодо стягнення їхніх активів до Вищого антикорупційного суду.
За цим механізмом в Україні за рік повномасштабної війни стягнуто активи лише трьох російських олігархів Володимира Євтушенкова, Олега Дерипаски та Михайла Шелкова.
Щодо Михайла Фрідмана, Петра Авена та Андрія Косогова, які під санкціями РНБО з жовтня минулого року, то Мін'юст досі не подав позов. Чому?
«На користь держави, згідно з законом, можна стягнути будь-який актив, якщо так вирішить суд. У нас правова держава. Питання: що буде далі? Хто буде власником? Хто буде управляючим? Чи буде стягнуто лише активи банку, а не акції, чи взагалі банк продовжить існувати чи його доведеться розпродавати? У нас просто немає прецедентів», – каже експерт з банків та банківського нагляду Євген Дубогриз.
Заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра, яка відповідає за санкційну політику – говорить, що їхнє відомство працює над позовом щодо стягнення активів Михайла Фрідмана, але щодо конфіскації банку самостійно ухвалити рішення там не можуть.
«Щодо «Альфа-Банку» я хочу сказати, що це відпрацьовується з Національним банком. В першу чергу, Національний банк має мати вирішальне бачення, як управляти тим активом, як його забрати у власність. Тобто, ми відпрацьовуємо, але основна роль тут у Національного банку», – говорить заступниця міністра.
Хто буде управляти банком?
Третій варіант: арешт і передача в тимчасове управління. В квітні минулого року Бюро економічної безпеки зареєструвало кримінальне провадження за статтями щодо несплати податків, легалізації доходів і вже в травні через суд передало акції банку в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За даними слідства, власники «Альфа-Банку» («Сенс-Банк») разом із його службовими особами, ймовірно, намагаючись уникнути накладення санкцій або примусового вилучення прав власності, виводили гроші з рахунків пов'язаних із ними кіпрських компаній ABH Ukraine Limited, Greatford Limited, ABHU Finance PLC.
У пресслужбі «Альфа-Банку» заявили, що немає підстав для звинувачення у можливій несплаті податків і зазначили, що банк не виводив кошти з України.
В рамках цього провадження арештували і передали в АРМА, зокрема, і акції «Альфа-Банку», номінальною вартістю понад 12 мільярдів гривень. Втім, з того часу минуло 8 місяців, але АРМА навіть не починала шукати тимчасового управителя. Керівник АРМА Дмитро Жоравович у коментарі «Схемам» пояснив: вони не можуть почати пошуки, поки Нацбанк не визначить критерії для потенційних управителів.
«Щоб передати корпоративні права банка, ми повинні дізнатися відповідні критерії і узгодити всі процедури з Національним банком і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ми відправили відповідні запити і чекаємо інформації. Цей процес є складним і він потребує досить ретельної уваги і, власне кажучи, часу», – говорить посадовець.
«Схеми» також направили запити до Нацбанку та цієї Нацкомісії та чекають на відповідь.
- Отже, за рік повномасштабної війни Україна так і не забрала системно важливий банк у російських олігархів, попри обіцянки влади.
- Закон щодо націоналізації, ухвалений вже під час воєнного стану, прописали із такою «помилкою», яка від самого початку унеможливила націоналізацію «Альфа-Банку» («Сенс Банку»).
- Вже минуло чотири місяці – але цю «помилку» і досі не виправили. Тим часом, правоохоронці – обшукують, арештовують і передають банк по частинам в АРМА, яка все ще не може знайти тимчасового управителя цих акцій.
