За рік повномасштабної війни Україна конфіскувала активи лише трьох російських олігархів – Володимира Євтушенкова, Олега Дерипаски та Михайла Шелкова – хоча законодавчий механізм стягнення майна підсанкційних громадян РФ в дохід держави був запроваджений ще в травні 2022 року. Відтоді Україна наклала санкції на сотні росіян, серед яких найбільші російські олігархи та бізнесмени, такі як Аркадій Ротенберг, Олександр Бабаков, Михайло Фрідман, але їхній бізнес та майно в Україні досі не конфіскували. Деякі активи лише тимчасово арештовані в межах кримінальних проваджень на період слідства, але вони і в цьому статусі не приносять доходів в український бюджет, оскільки держава в особі Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА) досі не знайшла для більшості з них тимчасових управителів. Про це йдеться в розслідуванні журналістів «Схем» (Радіо Свобода) про проблеми з конфіскацією російських активів за рік повномасштабної війни.
Станом на лютий 2023 року держава стягнула активи російських олігархів Володимира Євтушенкова, Олега Дерипаски та Михайла Шелкова в межах «цивільної конфіскації» – через позови Міністерства юстиції до Вищого антикорупційного суду. У випадку із Євтушенковим ідеться про більш як мільйон квадратних метрів нерухомого майна в Запорізькій області. Компанії Євтушенкова, як неодноразово повідомляли «Схеми», співпрацювали з російською «оборонкою». У Дерипаски стягнули частки у 13 заводах його групи «Русал» та нерухоме майно вартістю понад 10 мільярдів гривень. У лютому цього року Апеляційна палата ВАКС також задовольнила апеляційну скаргу Міністерства юстиції і конфіскувала «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» російського олігарха Михайла Шелкова та інші його активи, серед яких квартири в Одесі та Нікополі, декілька авто.
Володимир Зеленський з червня 2022 року вводив у дію низку рішень РНБО про санкції. Та лише восени – щодо російських олігархів, які володіють в Україні найбільшими активами: Михайла Фрідмана, Петра Авена, Андрія Косогова, Євгенія Гінера, Олександра Бабакова, Аркадія Ротенберга. Однак щодо жодного з них станом на лютий 2023 року Міністерство юстиції не подало позову до Вищого антикорупційного суду з вимогою стягнення їхніх активів, ідеться у розслідуванні.
Однією з причин аналітики називають брак співробітників, які готують такі заяви до суду. У коментарі «Схемам» заступниця міністра юстиції Ірина Мудра пояснила, що в департаменті санкційної політики працює близько 20 осіб і наразі у відомстві планують розширити штат. Окрім того, тут повідомили, що часто виникають труднощі з доведенням причетності того чи іншого підсанкційного олігарха до конкретного активу, оскільки багато з них оформлені на підставних осіб.
Водночас деякі активи підсанкційних російських олігархів тимчасово арештовані в межах кримінальних проваджень на період слідства, але і в цьому випадку вони поки не приносять доходів у бюджет. Через те, що Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА), яке опікується арештованими активами, досі не знайшло для них тимчасового управителя, повідомляють «Схеми».
Наприклад, за рішенням суду АРМА були передані активи, пов’язані з Аркадієм Ротенбергом (ТРЦ Ocean Plaza) і Михайлом Фрідманом («Моршинська», акції «Альфа-Банку», «Миргородська»).
Антикорупційні експерти також вказують на те, що пошук нових українських управителів для арештованого російського бізнесу відбувається непрозоро.
«АРМА в принципі ніде не публікує інформацію про результати своєї діяльності в розрізі відбору управителя. Вони стверджують, що створили якийсь реєстр, ввели його в експлуатацію, але поки йому нікому не покажуть, поки не закінчаться воєнні дії. Так в принципі неможливо проконтролювати, чим же насправді управляє АРМА і хто конкретно, хто фізично тут і зараз управляє цим майном», – каже голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.
У лютому 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію санкції РНБО ще проти двох сотень осіб, які пов’язані з Росією.
