Нещодавно ЗСУ звільнили селище Макіївка, що у Луганській області. Нині це село стало справжнім фронтом. Навколо кожна будівля вщент розбита, а снаряди падають щохвилини у двори людей. Волонтерці Ользі Зайцевій разом із журналістами Радіо Свобода вдалося потрапити на одну із віддалених вулиць селища та допомогти евакуюватися людям, які там залишалися протягом окупації. Загалом у цей день вдалося евакуювати 14 жителів села. Деталі дивіться у фоторепортажі
Порятунок Софійки та її морської свинки Пепи: евакуація цивільних з Луганщини (фоторепортаж)

1
Шлях до звільненого села веде через розбиті вщент села, де точилися запеклі бої

2
Спалена ворожа техніка на узбіччях, посічені дерева уламками снарядів, поля, усіяні нерозірваними снарядами російських «Ураганів», свіжі сліди прильотів від артилерії та мінометів

3
Зруйнована церква в одному з нещодавно звільнених сіл. Тільки тепер волонтерам вдалося потрапити до села Макіївка, щоб евакуювати місцевих жителів. Перед цим було п’ять днів невдалих спроб. .

4
Місцевий житель Сергій Вікторович і волонтерка Ольга Зайцева. «Я на передовій з із перших днів, з нуля вивожу людей у більш безпечне місце. Далі інші волонтери підхоплюють їх. Везуть далі. Коли ти можеш допомагати людям, йде емоційна віддача», – розповідає Зайцева поки ми ідемо на інший край села.

5
Біжимо із сином Сергія Вікторовича на сусідню вулицю, щоб повідомити про евакуацію. Село «тоне» в багнюці, звуки осінньої зливи змішуються з розривами артснарядів. Наше пересування ускладнювалося калюжами та грязюкою, в якій можуть залишатися небезпечні вибухові предмети. Територія замінована.

6
Люди знали про евакуацію, вони беруть найнеобхідніші речі і зі сльозами прощаються із своїми будинками

7
Заходимо в один із будинків, на кухні пахне свіжесмаженими млинцями, а на столі стоять живі квіти

8
Господар Микола Миколайович відмовляється виїжджати: «В мене тут всі мої похоронені. Я тут залишусь». Намагаємося його переконати. Часу обмаль, обстріл не стихає.

9
Ми прощаємося, міцно потискуючи один одному руку, висловлюючи єдине побажання – удачі. На прощання чоловік каже:«Суджено – виживу, не суджено …», і махає рукою

10
Все навколо змішується в одну мелодію війни: гавкіт собак, розриви "Гградів" та важкої артилерії росіян, плач жінок, які залишають свої домівки…

11
Софійка разом із мамою та морською свинкою Пепою залишають свій дім. Напередодні в їхній будинок прилетів російський снаряд.

12
Тато Софії показує свій зруйнований будинок.

13
Зройнований будинок, понівечені людські життя

14
Тато Софійки стоїть на веранді напівзруйнованого будинку. Він вирішив залишитися у селі. Донька про це поки не знає.

15
У руках дівчинки Пеппа – її морська свинка

16
Софійці одинадцять років. Вісім місяців вона провела в окупації, часто довго пересиджуючи обстріли в погребі – єдиному укритті
![Мама дівчинки каже: «Добре, що ми її навчили падати на підлогу бігом і до стінки, а то вбило б. Цілу ніч не спали, [російські солдати – ред.] стріляють по селу, взагалі хворі люди. Розбомбили нашу вулицю, ну і що, що ми кричали «Слава Україні». Ми ж українці і Україну чекали, а не цих байраків» ](https://gdb.rferl.org/034d0000-0aff-0242-ea30-08dacd3a1783_w1024_q10_s.jpg)
17
Мама дівчинки каже: «Добре, що ми її навчили падати на підлогу бігом і до стінки, а то вбило б. Цілу ніч не спали, [російські солдати – ред.] стріляють по селу, взагалі хворі люди. Розбомбили нашу вулицю, ну і що, що ми кричали «Слава Україні». Ми ж українці і Україну чекали, а не цих байраків»

18
Софійка дізналася, що тато не їде разом із нею та мамою, а залишається в селі

19
Люди вантажать речі в машину і виїжджають із села. Артобстріл не припиняється

20
Свинка двічі потрапляла під обстріл, її клітку теж рознесло, і тваринка разом із людьми втратила свою домівку

21

22
За всю дорогу до евакуаційного пункту дівчинка не випустила свинку з рук, час від часу годувала її морквою, і тримала її за пазухою, щоб вона не змерзла

23
«Щастя моє, ти приїхала! Ти що, свинку забрала?», – каже Софійчина тітка. «Звісно, вона ж пів війни вже прожила», – відповідає дівчинка, притискаючи Пепу до себе і цілуючи її.

24
Мама, донька та тваринка евакуйовані на західну частину України