Застосування Китаєм примусової праці уйгурів та інших меншин в сільському господарстві та на виробництвах у Сіньцзяні може прирівнюватися до «поневолення як злочину проти людяності» – такий висновок містить доповідь спеціального представника ООН з питань сучасного рабства Томойї Обокати.
У документі він вказує на дві «окремі державні системи» в Китаї, в яких має місце примусова праця. Одна – це система центрів професійної освіти та навчання, в якій представників меншин утримують під вартою та працевлаштовують на роботу, тоді як інша передбачає спроби зменшити бідність шляхом переміщення робочої сили, у якій сільських працівників переводять на «вторинну чи третинну роботу».
«Хоча ці програми можуть створити можливості працевлаштування для меншин і підвищити їхні доходи... спеціальний доповідач вважає, що ознаки примусової праці, які вказують на недобровільний характер роботи, яку виконують постраждалі громади, були присутні у багатьох випадках», – йдеться у звіті.
Читайте також: Тайвань назвав військові навчання Китаю «підготовкою до вторгнення»
Характер і обсяг повноважень, які застосовуються щодо працівників, в тому числі надмірне стеження та жорстокі умови життя та праці, можуть «дорівнювати поневоленню як злочину проти людяності, що заслуговує на подальший незалежний аналіз», додає автор документу.
Обоката зазначив, що подібна система переміщення робочої сили існує в Тибеті, де «програма перевела переважно фермерів, скотарів та інших сільських працівників на низькокваліфіковану та низькооплачувану роботу».
У травні глава ООН з прав людини Мішель Бачелет здійснила рідкісний шестиденний візит до Китаю, під час якого вона відвідала Сіньцзян.
Поїздка Бачелет була розкритикована Вашингтоном і основними правозахисними групами як «відбілювання» «звірств» Пекіна, а критики закликали до її відставки.
Читайте також: Автовиробник Tesla зазнав критики після відкриття шоуруму в Сіньцзяні
Бачелет має опублікувати звіт із подробицями свого візиту, перш ніж піде у відставку в кінці серпня, коли закінчиться її термін.
Сполучені Штати, деякі інші західні країни та правозахисні організації звинувачують Китай у політиці геноциду проти уйгурів та інших переважно мусульманських груп у Сіньцзяні – зокрема, через затримання, використання примусової праці, контроль населення та боротьбу з релігійними переконаннями і культурами меншин.
Пекін заперечує ці звинувачення, заявляючи, що організовує «табори перевиховання» для боротьби з ісламістським екстремізмом у багатому на ресурси північно-західному регіоні.
