За кілька тижнів до того, як президент Шрі-Ланки втік із країни на тлі протестів, що зростають, спричинених дефолтом обтяженої боргами економіки та фінансовою кризою, високопосадовець Киргизстану оприлюднив попередження щодо жахливого прогнозу центральноазійської країни стосовно можливості масових заворушень.
«Ми завжди повинні пам’ятати про необхідність сплати [нашого] державного боргу», – заявив Акилбек Джапаров, очільник уряду Киргизстану на засіданні парламенту в кінці червня.
Подібно до Шрі-Ланки, Киргизстан також має великий державний борг і за останнє десятиліття взяв позики на мільярди доларів від Експортно-імпортного банку Китаю на низку інфраструктурних планів у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» (BRI), політики лідера Китаю Сі Цзіньпіна, який він колись назвав «проєктом століття».
За даними МЗС, борг Киргизстану наразі становить 5,1 мільярда доларів, 42 відсотки з яких заборговані Пекіну. Але Бішкеку важко впоратися з падінням економіки, і досі не вдалося отримати комерційну віддачу від проєктів, підтриманих його величезними китайськими позиками.
Це спричинило побоювання, що країна не зможе погасити свої позики або навіть виплатити відсотки. Зростання фінансового тиску також викликало занепокоєння щодо того, що країні, можливо, доведеться передати прибуткові активи, якщо вона не виконає своїх зобов’язань щодо повернення боргів.
«Я не лякаю, але якщо ми не виплатимо цей борг, Експортно-імпортний банк [Китаю] може взяти на себе [проєкти], це вже [обговорювалося] у випадках з Пакистаном, Шрі-Ланкою та іншими країнами, – сказав Джапаров. – Ми не можемо сидіти склавши руки і покладатися тільки на [Бога], нам усім потрібно об’єднатися, щоб зберегти нашу незалежність».
Це попередження з’явилося в той момент, коли проблема суверенного боргу наростає в кількох країнах уздовж BRI, що спричинило першу закордонну боргову кризу в Китаї, оскільки він бореться із купою непрацюючих кредитів, що зростає, і посиленням контролю над тим, як китайське кредитування збільшує економічний тиск на вразливі уряди.
«Немає сумніву, що Міністерство фінансів і центральний банк Китаю дивляться на свої інформаційні монітори, і їхні червоні вогні гаснуть прямо зараз», – сказав Радіо Свобода Бредлі Паркс, виконавчий директор лабораторії AidData в Коледжі Вільяма і Мері у Вірджинії.
Всесвітня програма BRI, започаткована Пекіном у 2013 році як найбільша інфраструктурна програма, запроваджена однією країною, залишила її зі списком ризикових боржників у всьому світі, враховуючи Аргентину, Пакистан, Росію, Таджикистан, Венесуелу.
Замбія та Іран, які сподівалися скористатися сплеском кредитування Китаю за кордоном, а зараз борються з борговою кризою, про яку Світовий банк попередив, що вона може спровокувати серію дефолтів, яких не було з 1980-х років.
Китай дедалі більше стурбований тим, що він не зможе повернути гроші, тому ми спостерігаємо скорочення кредитування, яке має прискоритисяАлісія Гарсіа-Ерреро
Для Китаю це знаменує те, що аналітики описують як вирішальний переломний момент після майже 10 років безконтрольного кредитування під прикриттям BRI, яке нещодавно було збурене зростанням інфляції, стрімким зростанням цін на енергоносії та посиленням глобальних фінансових умов через війну в Україні, а також через наслідки пандемії COVID-19. У такому середовищі Пекін міг би спробувати оптимізувати та згорнути свою ключову ініціативу.
«Китай дедалі більше стурбований тим, що він не зможе повернути гроші, тому ми спостерігаємо скорочення кредитування, яке має прискоритися», – сказала Алісія Гарсіа-Ерреро, головний економіст Азійсько-Тихоокеанського регіону інвестиційного банку Natixis.
«Китай також перебуває під економічним тиском, що зростає, у себе вдома, і він дедалі вагається наддавати позики ризиковим країнам. [Це] [відкрило] новий етап BRI», – додала вона.
Зростання боргового тиску
Згідно з даними, зібраними Центром фінансування та розвитку в Університеті Фудань у Шанхаї, BRI допоміг Китаю стати найбільшим у світі двостороннім кредитором, і Пекін видав позики на загальну суму 932 мільярди доларів США з моменту заснування ініціативи вісім років тому.
Але ще до нинішньої боргової кризи зустрічний вітер проти BRI наростав.
Позики, видані впродовж останніх років, стають «поганими» безпрецедентними темпами. Дослідження Rhodium Group, нью-йоркської дослідницької консалтингової компанії, показують, що вартість китайських позик, які потребували переговорів, зросла до 52 мільярдів доларів у 2020 і 2021 роках, що втричі більше, ніж у попередні два роки.
Дані, зібрані лабораторією Mary’s AidData Lab, яка зберігає один із найповніших обсягів даних про фінансування Китаю, також показують поточний масштаб боргової кризи: її дослідження вказує на те, що 60 відсотків китайських позик надаються країнам, які перебувають у фінансовій скруті, порівняно з лише 5% у 2010 році, до запуску BRI.
Інше дослідження AidData показує, що 35 відсотків інфраструктурних проєктів BRI зараз стикаються з серйозними проблемами реалізації.
Масштаби цього широкого боргового тиску – це те, з чим Китай ніколи раніше не стикавсяМетью Мінгі
З огляду на такий тиск, Пекін почав видавати так звані «рятувальні позики», щоб позбутися неплатежів. AidData показує, що десятки мільярдів доларів були видані китайськими державними установами таким країнам, як Пакистан, Білорусь, Єгипет, Монголія, Туреччина та Шрі-Ланка, щоб допомогти обслуговувати їхні кредити та уникнути дефолту.
«Зараз ми перебуваємо на головному поворотному етапі. Масштаби цього широкого боргового тиску – це те, з чим Китай ніколи раніше не стикався, і йому доводиться заново винаходити BRI на ходу», – сказав Радіо Свобода Метью Мінгі, старший аналітик Rhodium Group.
Липневий звіт Центру фінансування та розвитку показав, що BRI стає більш несхильним до ризику: нові інвестиції в Росію, яка колись була основою ініціативи, скоротилися до нуля в першій половині 2022 року, а участь у Пакистані скоротилася на 56 відсотків за той же період.
Китай все більше інвестує в нафту і газ, які становлять близько 80 відсотків китайських закордонних енергетичних інвестицій у першій половині 2022 року та 66 відсотків китайських будівельних контрактів, причому Саудівська Аравія є головним одержувачем.
Крістоф Недопіл Ван, директор центру, який підготував цей звіт, сказав Радіо Свобода, що Пекін дедалі більше націлюється на інвестиції, забезпечені ресурсами, оскільки вони є «найпростішим способом» для китайських інституцій отримати погашення, порівняно з великомасштабними інфраструктурними проєктами.
За словами Мінгі, боргова криза, що поширюється, у поєднанні з уповільненням глобального зростання та більш обережним підходом Пекіну означає, що Китаю доведеться шукати нові шляхи вирішення поточної проблеми.
Позики для порятунку – це захід, що дозволяє виграти час, і у випадку Шрі-Ланки вони все ще не змогли допомогти уникнути дефолту. За його словами, велике питання полягає в тому, якою мірою Пекін братиме участь разом із багатосторонніми установами в програмах врегулювання боргу в країнах BRI.
«Раніше інструкція була простою: відтермінувати, реструктурувати та дати позичальникам простір і час для того, щоб розібратися, – каже Мінгі. – Але у Китаю є огида до рефінансування, і китайські кредитори не завжди добре грали з багатосторонніми установами, приватними або державними двосторонніми кредиторами. Отже, це питання про те, які інструменти Китай може використовувати зараз».
Дорога вперед для Бішкека, Ісламабаду
Китайські позики не є єдиною причиною боргових проблем або дефолтів. Міжнародні борги Шрі-Ланки становлять понад 50 мільярдів доларів, а Китаю – лише близько 5 мільярдів доларів.
Але кредитування Пекіном цієї південноазійської країни спричинило суперечки, критики стверджували, що кредити на проєкти надавались за високими ставками, а гроші, отримані від надлишку іноземних запозичень, використовувалися не за призначенням на тлі звинувачень у корупції.
Подібні звинувачення стосуються і проєктів BRI у Киргизстані та Пакистані.
У випадку з Пакистаном, країна з населенням у 220 мільйонів людей є найбільшим одержувачем фінансування BRI у всьому світі та приймає інфраструктурні проєкти вартістю 62 мільярди доларів, відомі як Китайсько-пакистанський економічний коридор (CPEC).
Подібно до Шрі-Ланки, життєздатність деяких проєктів була поставлена під сумнів у Пакистані, враховуючи проєкт порту в Гвадарі вздовж стратегічно важливого гирла до Ормузької протоки, який часто оголошували як пріоритет BRI.
Але ситуація навколо реалізації проєктів BRI напружила відносини як у Пекіні, так і в Ісламабаді. Тим не менш, Пекін видав серію позик, спрямованих на запобігання дефолту, і наприкінці червня консорціум китайських державних банків позичив Пакистану 2,3 мільярда доларів.
Повідомляється, що Пекін закликав Ісламабад відновити відносини з МВФ і відновити кредитну програму, погоджену в 2019 році, з якої фонд наразі виділив лише близько половини узгодженої суми в 6 мільярдів доларів.
Міністр фінансів Пакистану Міфтах Ісмаїл повідомив Bloomberg 1 серпня, що було досягнуто прогресу щодо кредиту, який міг би запобігти дефолту, але аналітики кажуть, що фінанси Ісламабаду залишаються напруженими, а Мінгі сказав, що Пакистан все ще є лідером у грі «доміно, яке впаде», після Шрі-Ланки на тлі боргової кризи та ймовірності подальших дефолтів.
Чиновники Киргизстану заявили про терміновість виплати Китаю і стверджують, що здатні виконати свої зобов’язання перед іноземними кредиторами, а президент Садир Джапаров пообіцяв не затримувати погашення зовнішнього боргу навіть «на одну годину».
Джапаров попередив про наслідки невиконання боргових платежів перед Китаєм у 2021 році, обговорюючи передачу прав на залізорудний рудник Джетім-Тоо китайським компаніям як один із шляхів вирішення спору.
Після цього Джапаров заявив, що шахта буде розроблятися власними силами, але ймовірність поглинання Китаєм все ще висить над проєктом, як і інші фінансовані Китаєм проєкти, такі, як Бішкекська теплоелектростанція, яка може бути передана під зовнішнє управління, якщо Киргизстан не розраховується вчасно з боргами.
Подолання нової кризи
Одним із унікальних аспектів нинішньої боргової кризи, яка, на думку аналітиків, підвищує ставки, є відносна недосвідченість Китаю та відсутність переваг у вирішенні таких питань.
Понад 60 років реструктуризація державного боргу координується Паризьким клубом, неформальним об’єднанням 22-х переважно західних країн-кредиторів. Створена в 1956 році група підписала сотні угод по всьому світу, часто співпрацюючи з МВФ.
Китай не є членом Паризького клубу і став головною країною-кредитором лише за останні два десятиліття, оскільки BRI допоміг йому катапультувати статус провідного кредитора.
Паркс з AidData каже, що мало відомо про те, як Пекін підійде до своєї ролі важливого кредитора в період лиха, що наростає, але зазначає, що Китай у минулому зривав зусилля з реструктуризації, які часто передбачали компроміси та біль як для позичальників, так і для кредиторів, і також вимагатимуть від них роботи інших міжнародних кредиторів, які мають непогашені борги.
Ми чекаємо на створення прецеденту з КитаємБредлі Паркс
«Кожна успішна реструктуризація суверенного боргу відбувалася, коли всі кредитори робили «стрижки» та структурували угоди таким чином, щоб жоден кредитор не ніс непропорційного тягаря, – сказав Паркс. – Ми чекаємо на створення прецеденту з Китаєм і його реструктуризацію».
Натяк на те, як Китай може підійти до цього питання, можна буде побачити в тому, як Пекін вирішить це питання в Шрі-Ланці, Замбії, Лаосі, Камбоджі та Ефіопії, які зараз реструктурують свої борги перед Китаєм з такими кредиторами, як Світовий банк і МВФ.
30 липня Китай оголосив, що він погодився надати Замбії полегшення боргу, що відкриває шлях до майбутньої допомоги МВФ у потенційному прецедентному кроці щодо того, як Пекін працюватиме з іншими кредиторами в рамках так званої «Спільної системи боргу», процедури, узгодженої G-20 наприкінці 2020 року.
«Як було задумано спочатку, BRI не може підтримувати себе, відповідно до цього початкового бачення, але ми не повинні недооцінювати китайців, – сказав Паркс. – Вони досить сильні в навчанні та адаптації до своїх минулих помилок».
