Головна редакторка Центру журналістських розслідувань Валентина Самар у матеріалі для ZN.UA повідомила 19 квітня, що у Мелітополі Запорізької області чеченські військові російської армії (також відомі як «кадирівці» за іменем очільника Чеченської республіки Рамзана Кадирова) вкрали сільськогосподарської техніки на 1,5 мільйона євро і переправили награбоване в село в Чечні, пов’язане з родиною Рамзана Кадирова.
За даними Самар, мова йде про три нові комбайни, трактор і три сівалки, а також 20 тонн фірмових мастил, які «кадирівці» викрали з виставкового майданчика компанії «Агротек-Інвест» – офіційного дилера американської компанії John Deere в Україні.
«Найцікавіше, що компанії вдалося вирахувати, куди вивезли вкрадену техніку: завдяки встановленим на ній системам, фахівці встановили, що наразі техніка знаходиться у Чечні, в селищі Закан-Юрт, неподалік Грозного. Кому ж дісталася вкрадена техніка? Судячи з адреси, що засвітилася завдяки встановленим маячкам, комбайни і трактор пригнали на територію вже ліквідованого «госхоза «Закан-Юрт», спеціалізація якого – вирощування зернових», – вказує головна редакторка Центру журналістських розслідувань.
Селище Закан-Юрт входить до Ачхой-Мартанівського району і відоме тим, що це рідне село голови уряду Чечні Мусліма Хучієва та його брата Тамєрлана Хучієва, який очолює адміністрацію району і відомий також тим, що 11 років був виконавчим директором фонду імені Ахмата Кадирова (батька голови Чечні Рамзана Кадирова), зауважує Самар.
«Тож недивно, що в селі на кошти фонду будується багато соціальних об’єктів, на відкритті яких можна побачити ще одного знакового персонажа – Адама Дєлімханова, що командує нині «кадирівськими» вбивцями на сході України. Фонд Кадирова-старшого тепер знають і в Мелітополі, бо саме від нього жителям заблокованих населених пунктів окупанти розвозять «гуманітарку» фурами, що обліплені портретами Ахмата Кадирова. Виходить, мелітопольцям – консерви, а в Чечню – новенькі «джондіри». Вигідна «благодійність», одначе», – наголошує головна редакторка Центру журналістських розслідувань.
У середині березня Рамзан Кадиров оголошував, що із Грозного воювати в Україну виїхала перша тисяча добровольців.
Українські військові та пересічні громадяни у мережі періодично викладають фото- і відеосвідчення про те, як військові РФ крадуть особисті речі, техніку українців з житлових будинків, подвір’їв, здійснюють крадіжки з магазинів, АЗС, торгових точок у населених пунктах, в які вдираються зі зброєю та військовою технікою. Були також повідомлення, як військові РФ привласнюють українську гуманітарну допомогу.
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили на початку квітня, після відходу військ РФ з Київщини та Чернігівщини, про перевезення російськими військовослужбовцями награбованих в Україні речей і транспорту до Білорусі з метою подальшої переравки до РФ.
Про факти мародерства серед своїх військових російське командування не повідомляє.
Проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» проаналізував, чим прославилися в Росії бійці Кадирова. Виявилося, що багато хто з них був причетний до тортур і вбивств людей і до війни в Україні. Щонайменше двоє із тих, що воюють, є кілерами в розшуку, семеро мають стосунок до масових тортур та досудових розправ над жителями Чечні, один військовий зовсім вважався мертвим.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.