КИЇВ – На трекерах було чітко видно літаки – приватні, елітні та чартерні, як і напрямок, у якому вони прямували: з України на Захід, подалі від країни, яка стоїть перед загрозою нового великого російського військового вторгнення.
Прикметним було те, що 13 лютого з Києва їх вилетіло так багато – близько 20, що задокументували гостроокі журналісти «Української правди».
Не менш помітними були власники цих літаків: бізнес-магнати, широко відомі як «олігархи», чиє багатство та влада тривалий час були і символом українського капіталізму, і жорнами навколо спроб очистити свою репутацію від корупції.
Маючи понад 130 тисяч російських військових і потужну зброю, розташовану вздовж її кордонів, не кажучи вже про флотилію російських десантних кораблів біля узбережжя Чорного моря, Україна може бути втягнута в нову нищівну війну – на додаток до конфлікту з підтримуваними Росією бойовиками, що триває з 2014 року на сході Донбасу.
У закликах офіційного Києва до солідарності з Україною перед обличчям російських загроз і проханнях про допомогу із Заходу криється підозра, що зусилля уряду президента Володимира Зеленського викорінити корупцію можуть ще більше загубитися.
Або ще гірше: уряд Зеленського затягне реалізацію реформ.
Однією з цілей реформ є зменшення влади олігархів, серед найвідоміших імен яких Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Дмитро Фірташ, Віктор Медведчук і, можливо, найзнаменитіший – Ігор Коломойський. Серед менш відомих фігур – магнат агробізнесу Вадим Нестеренко, судноплавний магнат Андрій Ставніцер, депутат-мільярдер Ігор Абрамович і металургійний магнат Вадим Новинський.
«Через війну та всі ці загрози увага наших міжнародних партнерів зосереджена на Росії, а це означає, що ми втрачаємо важелі впливу від наших міжнародних партнерів», – сказала Дар’я Каленюк, виконавчий директорка «Центру протидії корупції».
Україна все ще потребує фінансової підтримки. Ми багато втрачаємо через Росію та її військове нарощування, але підтримка України не має бути беззастережною. Має бути умоваДар’я Каленюк
«Україна все ще потребує фінансової підтримки. Ми багато втрачаємо через Росію та її військове нарощування, але підтримка України не має бути беззастережною. Має бути умова, вона має бути пов’язана принаймні з тим зобов'язанням, що реформи останніх восьми роки не зміняться», – сказала вона. «Ми не повинні втрачати фокус на внутрішніх реформах».
Протести на Майдані 2013-2014 років – переважно мирні вуличні протести, які завершилися жорстокими зіткненнями та втечею президента Віктора Януковича – значною мірою підживлювався поширеною огидою українців до корупції в країні, не кажучи вже про могутніх олігархів, деякі з яких були ключовими прихильниками Януковича та його Партії регіонів.
За президента Петра Порошенка, який переміг на виборах пізніше в 2014 році, під великим тиском західних донорів уряд здійснив два великі кроки. Першим було створення офіційних слідчих органів, таких як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), яке доводить факти корупції та готує справи до кримінального переслідування.
Другим був поштовх до впорядкування та покращення корпоративного управління, зокрема в державних компаніях, які займають основну частину української економіки.
Але критики відзначали дії Порошенка як повільні, зокрема, щодо здійснення фундаментальних змін. Говорили також про чиновників, які вважалися корумпованими, включаючи головного прокурора країни.
Кожен з українських олігархів має свої особливості, розповіла Каленюк.
«Але спільним фактором є їхнє багатство, – каже вона. – Якщо вони захочуть підтримати проросійських політиків, щоб принести користь своєму багатству, вони це зроблять. Це те, що є спільним для всіх олігархів».
«Крім того, всі вони сильно покладаються на Захід», – сказала вона.
Слуга народу
У 2019 році Зеленський переміг на президентських виборах, перемігши Порошенка, після кампанії з обіцянками покласти край конфлікту з Росією та боротися з корупцією та бюрократією, які завдали шкоди економіці та вплинули на рівень життя.
Результати виявилися в кращому випадку неоднозначними, і зростає підозра, що чиновники адміністрації Зеленського можуть самі підривати ці зусилля.
У своїй останній доповіді, опублікованій минулого місяця, Transparency International зазначила, що «не було прогресу», а рейтинг країни навіть дещо знизився: «занадто багато невідкладних антикорупційних завдань відкладено, заморожено або перенесено на невизначений термін».
Двоє речників адміністрації Зеленського не відреагували на запити Радіо Свобода щодо цієї статті. У минулому посадовці адміністрації заявляли, що вони віддані реформам, і заперечували, що намагаються уповільнити або зупинити їх.
У вересні парламент, де більшість має партія Зеленського «Слуга народу», ухвалив закон, який дозволяє Раді національної безпеки та оборони визначати, що таке «олігарх».
Зеленський хоче не стільки позбавити їх бізнес-імперій, скільки поставити їх на місце: показати їм, що президент – не маріонетка олігархаКостянтин Скоркін
Критерії включають рівень впливу на ЗМІ, контроль над будь-якою компанією-монополістом, політичну активність та капітал. Особі, яка визнана олігархом, буде заборонено фінансувати політичні партії, обіймати державні посади чи брати участь у приватизаційних аукціонах державних компаній. Вони також будуть зобов’язані розкрити інформацію про своє майно.
Активісти та учасники кампанії зазначили, що закон в основному лише є гарним фасадом, а інші антикорупційні заходи тихо зриваються, як-от спроба обрати нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Процес, який мав зайняти лише кілька місяців, тривав більше року через неодноразові невдачі в зборі кворуму та адміністративні проблеми.
«Вимоги, які висуває закон, більш образливі, ніж згубні для людей, які вважають себе власниками України», – написав коментатор Костянтин Скоркін у статті для Московського центру Карнеґі. «Зеленський хоче не стільки позбавити їх бізнес-імперій, скільки поставити їх на місце: показати їм, що президент – не маріонетка олігарха».
Бої почалися
Для Зеленського найпростіше було боротися з Медведчуком, який володів трьома телевізійними каналами, які часто слідували дружнім до Росії наративам. А ще Медведчук має особисті стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним, який є хрещеним батьком дочки Медведчука.
США ввели санкції проти Медведчука у 2014 році, звинувативши його в підриві демократії в Україні. У лютому 2021 року адміністрація Зеленського вирішила закрити його телеканали, а через місяць українська прокуратура помістила його під домашній арешт.
На тлі резонансу критиків, які звинувачували Зеленського в придушенні свободи слова, американські та західні чиновники публічно не засудили закриття телеканалів, виправдовуючи це тим, що медіа Медведчука є рупором російської дезінформації.
Прокуратура відкрила провадження про державну зраду проти Порошенка, якого також вважають олігархом через його багатство від заснованої ним великої корпорації шоколаду та цукерок. Він та його прихильники стверджують, що звинувачення політично мотивовані.
Важча боротьба видалася і з Коломойським, який підтримував політичну партію Зеленського і телеканал якого сприяв його президентській кампанії.
У перші роки війни на Донбасі Коломойський фінансував одне з найвідоміших і найефективніших добровольчих військових формувань на сході України. Але в 2016 році банк Коломойського, «Приватбанк», ледь не закрився. Його звинувачували в розкраданні та шахрайстві, що призвело до фінансових вливань у банк на суму в понад п’ять мільярдів доларів українським урядом.
Уряд США запровадив санкції проти Коломойського у 2021 році; йому також висунули звинувачення в Департаменті США – у незаконному привласненні коштів «Приватбанку» для інвестування в комерційну нерухомість у Клівленді, штат Огайо.
У одному з рідкісних інтерв’ю, опублікованому 15 лютого, Коломойський заявив, що більше не спілкується з Зеленським.
Зеленський – президент країни. У нього своє бачення, програма, плани. Спілкування зі мною дає лише мінусІгор Коломойський
«Людина обрала свій шлях, він президент країни. У нього своє бачення, програма, плани, – цитує його видання. – Спілкування зі мною дає лише мінус».
Коломойський також високо оцінив закон, заявивши, що він змусить колег-олігархів розкрити та обґрунтувати, звідки беруться їхні гроші – як для місцевих, так і для іноземних банків.
Через день після того, як «Українська правда» оприлюднила публікацію про літаки, які залишають Україну, Зеленський публічно виступив із закликом до солідарності всіх українців на тлі російських загроз.
І він звинуватив парламентарів, а також неназваних лідерів бізнесу у втечі з країни перед можливістю потенційного нападу з боку Росії.
Повернення Ріната
Наступного дня Ахметов, чия імперія металургійного бізнесу зробила його найбагатшою людиною в Україні, повернувся в країну. А потім він поїхав до портового міста Маріуполь, недалеко від лінії фронту війни на Донбасі, де його компанія має два заводи. Його речниця Анна Терехова опублікувала у Facebook його фотографію разом із Новинським, який є народним депутатом.
Останніми місяцями спостерігається зростання видимої напруги між урядом і компаніями Ахметова. Раніше цього місяця у його металургійній компанії «Метінвест» провели обшуки податкові слідчі. А в листопаді уряд раптово утримав виплату в 115 мільйонів доларів енергетичній компанії Ахметова – крок, який компанія назвала «шокуючим».
Тим часом телеканал «Україна 24», який належить Ахметову, останніми місяцями запрошував людей, які різко критикували Зеленського.
І в той же день, коли Ахметов повернувся, на телеканалі з'явився прайм-тайм з Андрієм Портновим, колишнім топ-чиновником уряду Януковича. Сполучені Штати запровадили санкції проти Портнова в грудні, звинувативши його у «використанні свого впливу для придбання доступу та рішень у судах України та підриву зусиль щодо реформ».
У пресслужбі Ахметова речниця відкунула припущення, що його поїздки, а також повернення в Україну були пов’язані з виступом Зеленського, або що Ахметов тікав з країни.
«Мої поїздки не залежать від коментарів президента, – сказав Ахметов. – Коли я почув, що війна може початися 16 лютого, я вирішив повернутися в Україну, конкретно до Маріуполя 15 лютого».
Ахметов також скритикував «антиолігархічний закон», вважаючи, що він «порушує права людини і не принесе нічого доброго ні Україні, ні українському суспільству».
«Ми потребуємо економічного відродження. Для досягнення економічного зростання ми потребуємо сприятливого інвестиційного клімату, справедливої конкуренції, рівних правил для всіх, сильного антикорупційного порядку денного, – цитує Ахметова його пресслужба. – Нічого такого в цьому законі немає. Ба більше, як виглядає, час для «полювання на відьом» вибраний невдало – коли Україна постала перед можливістю потенційної агресії».
Запити до Фірташа та Медведчука, які надіслало Радіо Свобода, залишились без відповіді.
Речниця Пінчука Наталія Вовк повідомила електронним листом Радіо Свобода, що він часто подорожує Україною та за її межами, як у робочих справах, так і з особистих міркувань. Вона повідомила, що 16 лютого він був в українському місті Дніпро, потім у Києві, а пізніше летів до Німеччини на Мюнхенську конференцію з безпеки цих вихідних.
«Для нас Україна – наша єдина Батьківщина, єдине, що для нас важливо, це те місце, куди ми інвестуємо, місце, за яке ми будемо боротися разом», – цитує вона Пінчука.
Новинський, чий літак був серед тих, хто вилітав на вихідних, сказав Радіо Свобода, що його політ з країни не був незвичайним, і що він весь час планував повернутися 14 лютого. Він також сказав, що планує найближчими днями летіти до Санкт-Петербурга.
«У мене своє особисте життя, – сказав він. – Мені нема чого приховувати. Це ні для кого не секрет».
Андріан Прокіп, аналітик Українського інституту майбутнього, прогнозує, що олігархи загалом схилятимуться до того, щоб будь-який уряд при владі в майбутньому – чи то Зеленського, чи інший – був незалежним від російського контролю.
Для них краще бути олігархами в незалежній Україні, ніж ніким в Україні, підконтрольній маріонетці ПутінаАндріан Прокіп
«Якщо в результаті якогось державного перевороту до влади прийде проросійський уряд, який підзвітний Путіну, українські олігархи розуміють, що вони втратять свою владу. Для них краще бути олігархами в незалежній Україні, ніж ніким в Україні, підконтрольній маріонетці Путіна», – сказав Прокіп Радіо Свобода.
«Тому ці хлопці будуть вживати заходів для захисту своїх територій та захисту України», – додав він.
(До підготовки статті долучився вашингтонський кореспондент Радіо Свобода Тодд Прінс)