Чому з’явилися суперечки щодо дати народження і походження всесвітньо відомого митця Архипа Куїнджі? Чому відрізняється інформація про нього в різних версіях «Вікіпедії»? Коли ж насправді народився Куїнджі?
Наскільки поширені такі ситуації, коли існують різні тлумачення історичних подій, з точки зору українських і російських дослідників?
Про це говорили в програмі «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
- 27 січня Google розмістив на стартовій сторінці пошуковика дудл, присвячений 180-річчю відомого українського художника Архипа Куїнджі.
- Маріупольські музейники повідомили, що дата народження Куїнджі неправильна. За їхніми даними, художник народився 1841 року в Маріуполі в сім'ї шевця грецького походження. Саме ця дата й відображена на сторінці митця в українській версії «Вікіпедії».
- У російській «Вікіпедії» зазначено, що Архип Куїнджі – російський художник, який народився 1842 року в Російській імперії. І саме цю дату відзначив Google, що й спричинило хвилю обговорень серед маріупольців.
Коли ж насправді народився Куїнджі?
«Річниця Куїнджі і жодних заходів у місті, де він народився?» – це питання спало на думку журналістці видання «0629» Марині Молошній. Вона подалася в місцевий Художній музей імені знаменитого художника.
«Маріуполь святкував 180-річчя художника минулого року. Відзначали це помпезно, привозили оригінали його картин з інших міст України. Мої пошуки привели до того, що наші маріупольські краєзнавці розкопали його справжню дату народження – 1841 рік, а не 1842-й, як це писала «Вікіпедія», – зазначила в ефірі журналістка.
За її словами, цю дату підтверджують три документи:
- Рік народження (1841) підтвердив паспорт з датою його смерті. У Куїнджі було кілька паспортів і в кожному стояла різна дата народження, тому що він сам міг достовірно її не знати.
- Художник навчався у Санкт-Петербурзькій академії мистецтв, при вступі туди він вказав дату 1842 рік народження. Але це було вказано через те, що він не підходив по віку, якби вказав справжню дату. Тому він зазначив, що є на рік молодшим. Коли Куїнджі став відомим художником, до нього звернулися представники академії з метою уточнити дату народження. Тоді він вказав 1841 рік. Копія цього документу зберігається в Художньому музеї Куїнджі в Маріуполі.
- Третій документ, знайдений нещодавно маріупольськими музейниками в архівах, – метрична книга церкви, у якій художник вінчався зі своєю дружиною Вірою Шаповаловою. Там був вказаний рік нареченого – 34 на той момент. Це також свідчить на користь того, що 1841 рік є роком народження Куїнджі.
Молошна також розповідає, що маріупольські краєзнавці подали весь список документів до Верховної Ради і міністра культури та інформаційної політики України з проханням на державному рівні виправити дату народження художника. «В державному переліку визначних дат на 2022 рік була вказана річниця Куїнджі», – стверджує журналістка.
«Куїнджі наш» – думка маріупольців
Відповідно до опитувань кореспондентки «Новин Приазов’я» та за словами журналістки Марини Молошної, більшість маріупольців вважають Куїнджі українським художником, який родом з їхнього міста.
«У Маріуполі – велика грецька діаспора, вони хочуть вважати його грецьким художником, яким він, власне, і був. Але більшість маріупольців відносять його до українських художників. У «Вікіпедії» точиться боротьба, чи він український, чи російський художник», – каже Молошна.
Автор статей у «Вікіпедії» Іван Синєпалов зазначає, що подібні баталії відбуваються постійно.
«Оскільки «Вікіпедія» – це не централізований ресурс. Це різні спільноти, які працюють «під однією вивіскою». Багато даних, які надає російськомовна спільнота, суперечать даним української спільноти. Це нормальне явище, оскільки «Вікіпедія» керується спільнотою, яка її створює», – пояснив він.
У російській «Вікіпедії» заміна фрази «на Україні» на «в Україні» вважається вандалізмом. Таке редагування забороненоІван Синєпалов
За словами Синєпалова, відредагувати такі суперечні моменти не так вже й легко: «Редагувати, звісно, можна. Але треба розуміти, що у кожному розділі функціонують свої узгодженості з певних питань. Наприклад, якщо ми прийдемо редагувати статтю на якусь гостру тему в російську «Вікіпедію», то наші зміни навряд чи погодять, тому що вони можуть суперечити усталеному консенсусу їхньої спільноти. Відомий факт, що в російській «Вікіпедії» заміна фрази «на Україні» на «в Україні» вважається вандалізмом. Таке редагування заборонено».
Подібні дудли, за даними Синєпалова, завжди привертають увагу до персони, якій вони присвячені.
«Зазвичай найпопулярніша стаття в українській «Вікіпедії» має за день від семи до десяти тисяч переглядів. Стаття про Куїнджі в день його народження набрала 33 782 перегляди», – підкреслив він.
Врешті, за словами експерта, «можна отримати дві паралельні реальності: одна – для українських користувачів, інша – для російських, і зовсім третя – для будь-якої іншої країни». Такі реальності, на думку Синєпалова, сформувалися доволі давно, однак викристалізувались саме з початком війни на Донбасі.
«Що стосується статей іншими мовами – тут залежить від того, хто наведе найбільш переконливі аргументи. В англійській «Вікіпедії» написано, що Куїнджі був російським художником, тому що стародавні поважні англомовні джерела вказують його як російського художника, наприклад, енциклопедія «Британіка». Щоб внести зміни до англійської «Вікіпедії», нам треба добитися того, щоб англійські джерела почали вказувати його як українського художника», – пояснює автор «Вікіпедії».
«Громадянин світу»
Заступниця директора Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка Владислава Дяченко каже, що подібні культурні сутички – звична справа.
«Плутанина зазвичай відбувається тоді, коли художник народився в одній місцевості, працював, вчився і жив – у іншій, а помер – у третій, наприклад», – каже вона.
«Якщо це відома особистість, кожен народ буде вважати його своїм, бо він так чи інакше був дотичний до певного регіону. Те саме відбувається і з Куїнджі, який за походженням – маріупольський грек, прізвище у нього греко-татарське, а навчався і працював певний час в Росії. Має стосунок і до України, у нас майже в кожному музеї представлені твори цього майстра», – коментує Дяченко.
Якщо це відома особистість, то він – уже громадянин світу, можна говорити загалом про його вклад у світове мистецтво та культурну спадщинуВладислава Дяченко
Рішення вона бачить таким чином: «Якщо це відома особистість, то він – уже громадянин світу, можна говорити загалом про його вклад у світове мистецтво та культурну спадщину».
Подібну аналогію мистецтвознавиця проводить і з маріністом Іваном Айвазовським, який мав вірменське коріння, певний час жив і навчався в Російській імперії, любив бувати в Криму, добре знав і подорожував Україною.
«Він – вірменський, український чи російський художник? Складно сказати. Треба говорити чесно: людина має стосунок до усіх цих регіонів», – каже Дяченко.
Підсумовуючи дискусію щодо Куїнджі та баталій у «Вікіпедії», політолог Дмитро Левусь зазначив, що «можна було б не звертати увагу на це, якби російська сторона не перетворювала все на поле бою».
«Є дипломатичне, є культурне, є спортивне, а є інформаційне поле бою. І до цього є гібридний підхід, тому на це треба обов'язково звертати увагу. Російська сторона у своїй «Вікіпедії» робить все можливе, аби принцип внесення правок або суперечки робився неможливим. Для мене Куїнджі – один з виразників України», – заключив політолог.
Архип Іванович Куїнджі народився 1841 року в Маріуполі в сім'ї шевця грецького походження. За даними біографії Куїнджі, він рано залишився сиротою, жив у бідності та працював ретушером у фотографів в Маріуполі, Одесі та Петербурзі. 1855 року за порадою знайомого приїхав до Феодосії, щоб вчитися в Айвазовського, але пейзажист відмовився навчати юнака. З 1868 року Куїнджі почав відвідувати Академію мистецтв у Санкт-Петербурзі. За три роки він написав картину «Татарська сакля у Криму». Вона стала першої роботою художника, що потрапила на виставку.
1870-ті роки називають розквітом творчості Куїнджі. У 1878-му його роботи представили на Всесвітній виставці в Парижі – таким чином він отримав всесвітнє визнання.
Більшість робіт Куїнджі зберігається у державних музеях Росії. Деякі – у галереях України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії. Особливе місце у житті Архипа Куїнджі посідала картина «Місячна ніч на Дніпрі». Митець називав її головною картиною свого життя. Ще до першої публічної демонстрації роботи, її придбав князь Костянтин Романов.
Куїнджі – відомий в усьому світі пейзажист, який в своїх роботах поєднав стилі імпресіонізму та романтизму.
