«Вікіпедія» ‒ всесвітній волонтерський проєкт, статті якого часто стають вирішальним аргументом у суперечках на кухні. У січні 2021 року проєкту виповнилося 20 років, україномовна «Вікіпедія» створена у 2004 році й сьогодні за кількістю статей стоїть на 17-му місці серед усіх мовних розділів енциклопедії. «Вікіпедія» стабільно входить до четвірки найпопулярніших сайтів в Україні, поступаючись своїм місцем хіба що Google, YouTube і Facebook. Однак усе ще більшість українців звертаються до джерел російськомовної «Вікіпедії», де формується відмінна від українського сегмента реальність. Наприклад, події 2014 року в Криму в україномовному розділі «Вікіпедії» названі окупацією української території, а в російськомовному ‒ «приєднанням».
Як мовні розділи енциклопедії формують різні інформаційні картини світу? І де палають найяскравіші «війни правок»? Про це в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Доброго ранку, Крим» говорили Сергій Мокрушин та його гості.
Десятки мільйонів статей, більше ніж 300 мовних розділів, і одна з найбільших веб-аудиторій у світі ‒ такі показники роботи «Вікіпедії» за 20 років.
При цьому ні модераторам ресурсу, ні його редакторам та авторам не вдається досягти єдності у деяких умовно політичних питаннях у різних мовних сегментах.
Коли немає єдності в термінології
Взяти хоча б статті про події 2014 року в Криму. В україномовному розділі Вікіпедії ця подія названа «анексією українських територій», у російськомовному ‒ «приєднанням». А якщо в російськомовному сегменті «Вікіпедії» ввести в пошук слова «окупація Криму», вам запропонують ознайомитися зі статтями під такими заголовками:
- Російська окупація Криму в період з 1771 до 1783 року
- Окупація Криму Центральними державами у 1918 році
- Окупація Криму Німеччиною у 1941-1944 роках
І тільки внизу через виноску будуть згадані події 2014 року: «Приєднання Криму до Російської Федерації розглядається Україною та Генеральною Асамблеєю ООН як окупація української території».
В україномовному розділі теж немає єдності щодо термінології опису подій у Криму. Редактори сперечаються, який заголовок краще використовувати для статті: «Анексія Криму (2014 рік)» ‒ як насильницьке приєднання території в односторонньому порядку чи «Окупація Криму (з 2014 року)» ‒ як військове захоплення територій.
З кожним роком усе більше число українців відмовляється від вивчення російськомовної «Вікіпедії», віддаючи перевагу українському сегменту проєкту, зауважує в минулому патрульний україномовного розділу «Вікіпедії», нині редактор Левон Азізян в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Одним із прикладів «воєн правок» у «Вікіпедії» можна назвати питання про правильність написання в/на УкраїніЛевон Азізян
‒ Звичайно, політичні статті мають різний зміст у російськомовній та україномовній «Вікіпедії». Електронна енциклопедія ‒ це демократичний інструмент, розробники дали можливість кожному мовному розділу розвиватися самостійно. Тут немає прив'язки до країн ‒ «Вікіпедія» орієнтована на мову їхніх носіїв. Тобто інформаційну політику формують носії мови. Якщо шукати найоб'єктивнішого викладу, рекомендую почитати англомовну версію, зазвичай саме там стикаються обидві сторони, і там є відносно нейтральне модерування. Одним із прикладів «воєн правок» у «Вікіпедії» можна назвати питання про правильність написання в/на Україні. У російськомовній «Вікіпедії» був створений бот, який забороняє змінювати написання «на Україні». Це питання можна винести на обговорення, але шанси невисокі, таке рішення дещо політичне.
Одним із порівняно молодих розділів «Вікіпедія» поповнилася у 2008 році. У кримськотатарській «Вікіпедії» сьогодні 8633 статті, для порівняння український розділ має майже 1 мільйон 70 тисяч статей. Носіїв кримськотатарської мови, які їх редагують, не так багато, переважно створюють статті навіть не кримські татари, а люди, які цікавляться цією мовою і хочуть підтримати свої навички.
«Вікіпедія» та події 2014 року в Криму
Цікаво подивитися, яка термінологія використовується і як викладаються причини події в Криму в 2014 році у різних сегментах «Вікіпедії». Ось цитата з російськомовного варіанта (цитата перекладена мовою публікації ‒ КР): «Приєднання Криму до Російської Федерації ‒ не визнане більшою частиною міжнародного товариства введення до складу Російської Федерації на початку 2014 року частини Кримського півострова, розташованої у межах адміністративних кордонів регіонів України ‒ Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цій події безпосередньо передували багатомісячні антипрезидентські та антиурядові акції в Україні (Євромайдан), що завершилися у лютому 2014 року зміщенням Віктора Януковича з посади президента країни, яке багатьма у Криму це було сприйняте як державний переворот».
Далі інформація про причини ситуації, що склалася, зводиться до дій української влади, які нібито призвели до активізації російських громадських організацій на території Криму. Окремо подана позиція Меджлісу кримськотатарського народу, який виступив на підтримку української влади, йдеться в російськомовному розділі «Вікіпедії».
Звертаємося до україномовного сегменту енциклопедії: «Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та Севастополя Росією ‒ насильницьке протиправне тимчасове відторгнення більшої частини Кримського півострова, розташованого в межах українських адміністративних одиниць ‒ Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від України й одностороннє незаконне введення їх до складу Російської Федерації на правах суб'єктів федерації ‒ «Республіки Крим» та «міста федерального значення Севастополь», що було проголошене Російською Федерацією 18 березня 2014 року (нібито в результаті так званого «референдуму про статус Криму» 16 березня 2014 року)».
Далі як наслідки та складову частину російської військової агресії проти України в українській «Вікіпедії» згадують антиукраїнські мітинги в Криму, блокаду й захоплення стратегічних об'єктів і військових частин підрозділами російської армії, що стало початком окупації Криму.
За очевидної різниці в наданій інформації, велика частина українського населення все ще шукає відомості в пошукових системах російською мовою, зауважує в ефірі Радіо Крим.Реалії експерт Інституту масової інформації Олена Голуб.
Російськомовна «Вікіпедія» не використовує таку лексику як «бойовики», «окупація», «анексія» і намагається подавати події згладженоОлена Голуб
‒ Така різниця в риториці україномовних і російськомовних ресурсів може викликати дисонанс у читача. І це стосується не тільки питання Криму, але й, наприклад, ситуації на Донбасі. Російськомовна «Вікіпедія» не використовує таку лексику як «бойовики», «окупація», «анексія» і намагається подавати події згладжено. Але це проблема не тільки «Вікіпедії» ‒ у міжнародних організаціях також намагаються уникати слів «сепаратисти», «бойовики» і тому подібні. Я моніторю щомісяця понад 20 українських ЗМІ і бачу, що на «Вікіпедію» журналісти практично не посилаються.
Часто журналісти дають посилання на наукові англомовні видання або ж на офіційні українські джерела. Рідко трапляються посилання на російські ЗМІ, це, як правило, заяви російських політиків, що стосуються України. Якщо говорити про ЗМІ, то в україномовному сегменті видань також є проросійськи налаштовані медіа, вони можуть використовувати кремлівську риторику, і на них потім посилаються російські ЗМІ.
У свою чергу, ця інформація з російських ЗМІ потрапляє до громадян на окупованій території, і в цьому є проблема, оскільки проросійські наративи переходять від медіа до медіа. Водночас в Україні є достатньо видань, які мають декілька мовних сторінок, і там можна отримувати збалансовану інформацію.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з представниками некомерційного партнерства «Вікімедіа РУ», але відповідей на момент виходу ефіру не отримали.
Читайте ще:
