Президент України Володимир Зеленський закликав обережно висловлюватися про можливі перспективи нового нападу Росії, заявивши, що ймовірність такого нападу є високою, але через паніку Україна може «втратити економіку». Він сказав про це на брифінгу з представниками іноземних ЗМІ 28 січня.
«Для нас дуже важливий зараз момент. Ми можемо «втратити» економіку нашої держави, але перш за все – люди. Ймовірність атаки є, вона нікуди не поділася. Вона була у 2021 році така сама. У 2020 році вона була меншою. У 2019 році, після «нормандського формату», вона була ще меншою. Позавчора була зустріч радників «нормандського формату». Я вважаю, що ймовірність (вторгнення – ред.) висока ... але якщо все це не політичний театр, це кроки до діалогу щодо мирного врегулювання. Потрібно дуже обережно висловлюватися щодня, щохвилини, щомиті про те, що завтра буде війна», – заявив Зеленський.
За словами президента, має бути «тиха військова підготовка» і «тиха дипломатія».
«Ми готуємося до високих імовірних загроз, але розуміємо реальність, в якій перебуваємо. Ми всі бачимо цю сотню тисяч військових... Ми можемо втратити велику кількість людей», – додав Зеленський.
На тлі скупчення російських військ неподалік українського кордону, президент України Володимир Зеленський скликав пресконференцію для журналістів закордонних медіа.
Напередодні відбулася його телефонна розмова з президентом США Джозефом Байденом.
У Білому домі повідомили, що Байден підтвердив готовність Сполучених Штатів разом зі своїми союзниками і партнерами рішуче відреагувати, якщо Росія продовжить вторгнення до України.
Разом із тим, телеканал CNN, посилаючись на українського високопосадовця, повідомив, що розмова між президентами «не відбулася добре». Байден нібито попередив Зеленського, що нове російське вторгнення практично неминуче у лютому.
Водночас, як зазначає CNN, український президент назвав загрозу вторгнення «небезпечною, але неоднозначною». Офіційно, Білий дім та ОП заперечують непорозуміння між президентами США та України.
Друга з початку року розмова Зеленського і Байдена відбувалася після повідомлень Вашингтона, що Росія в будь-який момент може почати наступ на Україну. Водночас США сподіваються, що президент Росії Володимир Путін обере дипломатію, а не подальше протистояння.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що в письмовій відповіді США на адресу Росії викладений «серйозний дипломатичний шлях», якщо Москва погодиться його прийняти, і міститься принципова й прагматична оцінка занепокоєнь, які висловила російська сторона.
НАТО, зі свого боку, у відповідь на вимоги Москви закликало її «до негайної деескалації», повідомив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ. За його словами, у НАТО відмовилися зобов’язатись не надавати членства Україні, як хоче Росія.
З осені минулого року у ЗМІ почали з’являтися повідомлення з посиланням на дані розвідки про концентрацію російських військ на кордоні з Україною. США й інші країни Заходу припустили, що Москва готує військове вторгнення і почали надавати військову допомогу Україні.
Кремль ці заяви відкинув і зажадав від США і НАТО «гарантій безпеки», зокрема, не розширювати Альянс на схід. Представники Заходу заявляли, що на поступки в принципових питаннях не підуть.