Китай наклав санкції на чотирьох членів урядової Комісії США з питань міжнародної релігійної свободи після того, як Вашингтон наклав минулого тижня обмеження на китайських чиновників і компанії за ймовірні прав людини в північно-західному регіоні країни Сіньцзян.
Речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзянь заявив 21 грудня, що голові комісії Надін Маенза, віцеголові Нурі Туркелю та членам Анурімі Бхаргаві та Джеймсу В. Карру заборонено відвідувати материковий Китай, Гонконг і Макао. Крім того, всі активи, які вони мають в країні, будуть заморожені.
Чжао не уточнив, чи мають ті, на кого наклали санкції, активи в Китаї.
До цього кроку Пекін вдався після того, як Вашингтон призначив нового спеціального координатора для Тибету 20 грудня. Тоді Державний департамент США призначив заступника держсекретаря Узру Зейю спеціальним координатором по Тибету.
За словами державного секретаря Ентоні Блінкена, Зея, який відповідає за демократію і права людини, керуватиме зусиллями США для забезпечення повагу Китаю до релігійної, культурної та мовної спадщини Тибету.
Міністерство фінансів США 10 грудня оголосило про санкції проти двох чиновників, звинувачених у причетності до репресій проти уйгурів та інших переважно мусульманських меншин у Сіньцзяні. Згодом стало відомо також про санкції щодо кількох китайських біотехнологічних і наглядових компаній.
Санкції США також передбачали заборону практично на весь імпорт з регіону – великого світового виробника бавовни – через звинувачення у використанні примусової праці та внесення до чорного списку китайських компаній, таких як виробник дронів DJI, через їхню роботу з владою Сіньцзяну.
Читайте також: Китай заявляє, що США «заплатить» за дипломатичний бойкот Зимової Олімпіади в Пекіні
Вашингтон також оголосив про дипломатичний бойкот майбутніх зимових Олімпійських ігор. До бойкоту приєдналися ще кілька країн. Він, утім, не означає відмови від делегування спортивних збірних.
Активісти і деякі західні політики звинувачують Китай у застосуванні тортур, примусової праці і стерилізації щодо уйгурів. Китай неодноразово заперечував усі звинувачення у порушеннях і заявляв, що його табори пропонують професійне навчання і необхідні для «боротьби з екстремізмом». Критику щодо порушення прав людини Китай відкидає у принципі.
