У Львові 8 грудня попрощались зі 102-річною Ольгою Ільків, яка була членкинею ОУН, зв’язковою командира УПА Романа Шухевича.
Ольга Ільків померла 6 грудня. Про жінку згадують, як про дуже сильну і тверду в переконаннях українку.
«Я мав щастя знати Ольгу Ільків. Вона не лише належить до постатей українського визвольного руху, але є уособленням мужності української жінки. Історія жінка була непроста. Через рік після свого арешту вона, написавши покаяння, могла бути звільнена з ув’язнення. Зрозуміло, що це би використали для здобуття якоїсь інформації про національно-визвольний рух. Але вона це усвідомлювала і була людиною українського духу. Вона усвідомлювала, ким була у самому русі. Очолював національно-визвольний рух під час Другої світової війни таки Роман Шухевич і вона це чітко розуміла і знала глибину і освіченість оцієї унікальної постаті у русі. Будучи його зв’язковою, це теж був фактор, наскільки вона мала усвідомлення своєї відповідальності перед своїм українським народом», ‒ каже історик Богдан Якимович.
Ольга Ільків народилася у 1920 році у місті Стрий Львівської області. У 1941 році вступила в ОУН. З 1946 року вона працювала зв’язковою головного командира УПА Романа Шухевича. На цей момент в Ольги та її чоловіка, провідника ОУН Володимира Лика народилася донька. І Ольга з дитиною, своєю мамою, переїхала на Івано-Франківщину у село Княгиничі. Там в одному з будинків облаштували помешкання зі сховком для Романа Шухевича.
Як розповідала за життя Ольга Ільків, вона не знала імені людини, яку мала переховувати. Упівці вигадали легенду, що у будинку проживають лише жінки.
Після виїзду з цієї хати, Ольга Ільків продовжувала свою підпільну діяльність.
У 1948 році у подружжя Ольги Ільків та Володимира Лика народився син. Чоловік Ольги Ільків загинув у тому ж році.
Вона була заарештована у 1950 році НКВС і перебувала у тюрмі на Лонцького у Львові. Її катували, дітей у жінки забрали, змінили їм імена і прізвище. Діти опинилися в сиротинці.
У 1952-му Ольгу Ільків позбавили волі на 25 років, з яких 14 вона провела в неволі в Росії.
Лише під час одного з допитів, слідчий повідомив, що її діти живі і мають інше прізвище. Після звільнення Ольга Ільків знайшла своїх доньку і сина, які по-новому почали звикати до матері, що було доволі важко спочатку, як пригадувала жінка.
За життя Ольга Ільків змогла ознайомитись зі своєю кримінальною справою, яка зберігається в архівах СБУ.
Ольгу Ільків з почестями поховали на Меморіалі воїнів УПА на Личаківському цвинтарі у Львові.
