ЛЬВІВ – 22 серпня у Києві, на Михайлівській площі, у рамках культурного проєкту «Ковчег «Україна» відбудеться концерт, який об’єднає на одній сцені майже 200 українських музикантів і співаків. Це мистецьке дійство презентує архаїчні колядки, давні духовні напіви, зразки українського бароко, музику класиків і сучасних композиторів. Буде представлено всю палітру української культури, кажуть організатори.
Найстарша учасниця проєкту – поліська виконавиця Домініка Чекун. Жінка проживає на Рівненщині у селі Старі Коні і вже готується до виступу у Києві. А ще перед столицею співатиме у Рівному.
У мене багато пісеньДомініка Чекун
«Ото костюм готую для виступу, давній, лляний. Що співатиму, поки не знаю, що скажуть. У мене багато пісень, а це і весна, і літо, і весільні, є з чого вибирати. Мені подобається виступати, люблю співати. У Львові мене вбрали в костюм як для молодої жінки, а тепер уже буду як треба, як баба. Не можу сказати, що хвилююсь, бо дуже люблю співати і виступати. Баба, мама співали такі пісні. Йшли в поле і мене брали, співали. Чи корови гнали пасти, сіла мама на траву і співає», – розповідає Домініка Чекун, маму якої теж звали Домініка.
Домініка Чекун, яку односельці називають Даня, співатиме давню пісню, а їх у неї десятки. Але скільки знає давніх українських пісень – ніколи не рахувала. Одного разу з її слів записали понад 150 назв, але, каже, це ще далеко не повний перелік.
Українські пісні вони співають, як має бутиДомініка Чекун
«Ой багато, багато знаю. Понад сто моїх пісень вивчили поляки. Приїжджали до мене, записували і мене запрошували виступати. Українські пісні вони співають, як має бути», – каже поліська співачка.
Пісні Домініки Чекун входять в аудіоколекцію традиційної музики ЮНЕСКО. Жінку ніхто не вчив професійному співу, ще дитиною прислухалась, як її бабуня і мама співали обрядові пісні, і цей автентичний поліський спів зуміла зберегти, презентувала їх у Європі і дуже радіє з того, що сьогодні манеру її виконання переймають молоді люди. Жінка розповіла Радіо Свобода, що не має однієї улюбленої пісні: порається по господарству і співає те, що лягає на душу.
Проєкт охопив майже всі регіони України
Концерт «Ковчег «Україна»: 10 століть української музики» – це один із елементів великого мистецького проєкту «Ковчег «Україна», ініціаторкою та креативною продюсеркою якого є культурна менеджерка Ярина Винницька. Цей проєкт підтримала і стала його співорганізаторкою диригентка Оксана Линів.
Український культурний фонд допоміг із фінансуванням.
Дуже поліфонічна націяЯрина Винницька
«Україна – дуже поліфонічна нація, це багатозвуччя поліщуків, полтавчан, гуцулів треба зберегти. Домініка Чекун – це звук Полісся, полтавське багатоголосся проскакує в ладканках весільних, які виконує Уляна Горбачевська і гурт «Курбаси», прозвучить лемківська після «Ой, верше, мій верше» у виконанні Джамали, Святослав Вакарчук заспіває сакральний реквієм України «Пливе кача». Гімн «Ковчега» – це колаборація Сергія Жадана і гурту «ДахаБраха», яких я запросила до проєкту. Також запросила знакову диригентку Оксану Линів, а вона – молодіжний оркестр України, що є символічно, бо там діти з усієї України», – розповідає Ярина Винницька.
На цій артплатформі «Ковчег «Україна» хочуть зібрати велику культурну спадщину України і популяризувати її не лише концертами, а й мистецькими виданнями, подіями. Музику, спів на концерті супроводжуватиме мультимедійна інсталяція.
Старались доповнити музику візуальним рядомОстап Лозинський
«Я добирав візуальний ряд до музичної програми. До кожного номера вибрана серія зображень, яка максимально відповідає тому чи іншому твору, а це давні ікони XV-XVIII століть, українська барокова ікона Йови Кондзелевича, Івана Рутковича, шедеври гуцульської кераміки, покутської, жіночі прикраси, вишивка. Максимально старались доповнити музику візуальним рядом. Цей проєкт на загал про українців, про українську історію, минуле і майбутнє, показує, яке багате маємо минуле, і цей багаж поколінь витворює щось ціннісне і цікаве», – каже художник Остап Лозинський.
Поєднати автентичну пісню як першоджерело і той пласт, який з неї походить – це суть проєкту, в якому звучатиме музика композиторів Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка, Валентина Сильвестрова, Василя Барвінського, Мирослава Скорика. Тобто, покажуть українську культуру від архаїчних колядок до сучасних експериментів. Програма охоплює десять століть української музики, у тому числі ХХ і ХХІ.
«Ковчег «Україна» – це відбірне зерноЯрина Винницька
«Ми починаємо з неба, народження Всесвіту, з первинного звуку колядки. Потім народження духу, у нас з’являються різдвяні канти. Мені боляче завжди, чому весь світ знає Григоріанський хорал, а не знає, що таке ірмос. Потім буде представлена епоха бароко. Бо Україна – не тільки селянська культура, а й міська. Києво-Могилянська академія, гетьманські бали, українська шляхта – цей пласт презентує «Хорея Козацька». Ми хочемо показати український авангард у музиці. «Ковчег «Україна» – це відбірне зерно, вибрали найкраще і найкращих. Ця вибірка неповна, можна вибирати і вибирати. Відкривати і відкривати скарби», – говорить Ярина Винницька.
Попри спів і музику, організатори проєкту звернули увагу і на народні костюми з різних регіонів України, в які будуть вбрані учасники дійства.
Багато сільських мешканців втратили костюмиЯрина Винницька
«Ми, коли робили тестовий концерт у Львові, Домініку Чекун вбрали у молодіжний стрій, бо у такі хустки не загортались старші жінки, як нам пояснили. А тепер це виправлено. Цікаво, що приїхала співачка з села, яка є носієм автентичного співу, а вже немає автентичних речей, бо це не цінувалося, знищувалося. Багато сільських мешканців втратили свої давні костюми, сорочки, продали міським колекціонерам. Селяни цього цурались, і це парадоксально, коли носій культури не має артефактів, і ми шукали автентичний стрій. З нами працює стиліст Валерій Топал, колишній постановник всіх «Тижнів моди» в Україні», – зауважує Ярина Винницька.
Сцену спроєктували у вигляді човна. Цей український ковчег, кажуть організатори, пронесе глядачів і слухачів крізь століття творення української культури, щоб показати її багатство і донести до українців, яка багата Україна на давні і сучасні скарби, щоб навчити українців цінувати своє.
Учасники проєкту сподіваються, що він не обмежиться одним концертом у Києві, а продовжить мандрівку заради ідеї – популяризації української культури – не лише у Львові, Одесі, але й світі.
Можливо, наступного року українці заспівають в Карнеґі-хол під час відзначення 100-річчя від дня прем’єри «Щедрика» у США, написаного українським композитором Миколою Леонтовичем, перекладеним англійською українцем. У 1919 році «Українська республіканська капела» під керуванням Олександра Кошиця, вирушила на гастролі у світ. У 1922 році хор Олександра Кошиця заспівав «Щедрик» у США, і після цього ця різдвяна колядка стала відомою у світі. Переговори про виступ українців принаймі вже почались.