Близькі загиблого Павла Шеремета у вівторок в Києві прийшли вшанувати його пам’ять на місце, де п’ять років тому вибухнуло авто журналіста.
Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва розповіла Радіо Свобода, що безуспішно намалась домовитись із новим керівництвом МВС про інтерв’ю. Утім, відомство вирішило не коментувати поки цю справу, каже вона.
«Особисто мені Антон Геращенко відповів, що наразі коментарі вони вважають недоречними, оскільки справа розглядається у суді. А це означає, це може сприйнятись, як тиск на суд. Я сподіваюсь, що все-таки ця позиція зміниться, тому що, звичайно, хотілось би поговорити, розповісти новому міністру про стан справ, наші почуття», – сказала Мусаєва.
Вона додала, що Людмила Шеремет, мати загиблого журналіста, хотіла б зустрітись із теперішніми очільниками держави і МВС, як це відбулось за попереднього президента та міністра.
Минулого тижня новий очільник МВС Денис Монастирський на засіданні Верховної Ради заявив, що буде оцінювати якість слідства у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета після рішення суду.
«Зараз справа перебуває в суді. Давайте дочекаємося цих результатів і після цього вже будуть зроблені необхідні висновки по роботі і якості правоохоронної системи», – сказав Монастирський 16 липня.
Журналіст Павло Шеремет, який на той час працював в інтернет-виданні «Українська правда», загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля, в якому він був, у центрі Києва.
У 2017 році слідчі назвали основною версією професійну діяльність Павла Шеремета як журналіста. А в 2019 році, після зміни влади в країні, – вже дестабілізацію ситуації в державі шляхом убивства відомої особи.
Справа перебуває в суді з вересня 2020 року. Підозрюваних троє: дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко, медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь і ветеран АТО, військовослужбовець Андрій Антоненко.
4 січня 2021 року було публічно оприлюднено записи розмов ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева. Там він каже, що необхідно зробити «якусь закладку» і таким чином убити Шеремета. Адже Шеремет, народжений у Білорусі і до 2010 року громадянин цієї країни (поки білоруська влада не позбавила його громадянства), до кінця життя виступав і як журналіст, різко опозиційний до влади Білорусі. Записи, опубліковані виданням EUobserver, датовані 2012 роком.
Незабаром після того слідство допитало колишнього заступника командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз» щодо цих записів.
Утім, ключовою версією «білоруський слід» не став. У МВС заявили, що не бачать підстав, щоб зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко і Дугарь, бо записи нібито підтверджують версію слідства. Захисники Антоненка назвали цю заяву дезінформацією і звернули увагу, що «у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами».
