Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що за його перебування на посаді справу про вбивство журналіста Павла Шеремета, у виконанні якого нині офіційно підозрюють групу ветеранів АТО чи волонтерів, вважали не готовою для того, щоб передати її до суду, але новий генпрокурор Ірина Венедіктова вирішила, що це можна робити.
«Прокурори і я особисто намагалися розібратися в цій справі. Ми комунікували зі слідством дуже активно. І прокурори особисто перевіряли все те, що робили слідчі, включно з тим, що прокурори особисто проходили тими маршрутами, які їм вказували слідчі, якими могли проходити підозрювані. Прокурори особисто перевіряли докази, які збирали слідчі», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю».
За його словами, ситуація була «досить унікальна». «Ми написали декілька сторінок вказівок процесуальних слідчим, поліції, які вони повинні були перевірити, у тому числі багато з цих вказівок стосувалися перевірки доказів сторони захисту. Тобто ми не були готові на той момент передавати справу до суду. Але ми повинні були перевірити цю версію. Ми її перевіряли. Прийшов новий генпрокурор. Вона визначила, що це є достатньо – і, можливо, непідготовлену справу, але справу передали до суду», – розповів Рябошапка.
Журналіст із Білорусі Павло Шеремет, який 2016 року жив в Україні і працював, зокрема, в інтернет-виданні «Українська правда», загинув 20 липня того року внаслідок підриву автомобіля, в якому він їхав.
Наприкінці 2019 року слідство в справі про вбивство Павла Шеремета оголосило підозри в причетності до його виконання сержантові Сил спеціальних операцій і музикантові Андрію Антоненкові (позивний Riffmaster, або «Ріф»), військовому медикові Яні Дугарь і дитячому кардіохірургові й волонтерці Юлії Кузьменко. Справу щодо них виділили в окреме провадження.
Кузьменко й Антоненкові суд тоді ж, у грудні 2019 року, визначив як запобіжний засіб арешт. Кузьменко врешті відпустили під домашній арешт тільки 11 серпня 2020 року, а Антоненка – аж 30 квітня 2021-го.
Усі обвинувачені і їхній захист відкидають усі звинувачення і звертають увагу на численні розбіжності в матеріалах слідства (міністр внутрішніх справ Арсен Аваков стверджує, що розбіжностей, мовляв, немає). Їхні прихильники, а також широкі кола в волонтерському русі вважають обвинувачення бездоказовими і сфальсифікованими, заявляючи, що їхня справа «шита білими нитками».
30 січня 2020 року Руслан Рябошапка заявляв, що у справі про вбивство Шеремета зібраних доказів недостатньо, і щоб передавати її до суду, потрібні нові докази.
Рябошапка, який обіймав посаду генпрокурора з 29 серпня 2019 року, втратив її 5 березня 2020-го: Верховна Рада тоді на позачерговому засіданні висловила йому недовіру, тим самим відправивши його у відставку. Більшість голосів за це дали депутати з фракції президентської партії «Слуга народу».
Тими ж днями президент Володимир Зеленський заявляв, що несе відповідальність як президент за розслідування справи Шеремета, але відповідальним за справу Шеремета є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. «Якщо знайшли не тих людей і тримали їх у в’язниці, то стосовно тих, хто це зробив, мають бути кадрові зміни», – сказав тоді Зеленський.
17 2020 року березня він підписав указ про призначення генпрокурором Ірини Венедіктової.
7 квітня 2020 року Венедіктова заявила, що в розслідуванні «справи Шеремета» «видно кінець», і через два місяці вже буде видно результат досудового розслідування.
Уже 22 травня 2020 року Національна поліція завершила досудове розслідування в цій справі, а 2 липня заявила, що справа готова до передачі до суду. Слухання справи по суті почалося в Шевченківському суді Києва 4 вересня 2020 року і триває досі.
