Літній родині з Одещини довелось оплачувати частину ліків за «ковід» власним коштом – це могло бути пов’язано із запізнім підписанням постанови Кабінету міністрів №133. За тиждень родина витратила 15 тисяч гривень і звернулась до волонтерів – після цього гроші просити перестали, але й ліків стали давати менше. Скарг на лікування в пацієнтів немає, але необхідність платити за ліки обурила їхніх родичів.
Наприкінці квітня до родини Ф., що живе під Одесою, в селищі Усатове, приїхала швидка допомога – літнє подружжя мало підозру, що в них «ковід», тому викликали лікарів на дім. Медики швидкої допомоги оглянули обох людей, але не стали госпіталізувати і сказали зробити комп’ютерну томограму легень, розповіла Радіо Свобода дочка Лариси й Василя Ф. Руслана Яковенко.
За її словами, лікарі не стали везти її батьків в лікарню без комп’ютерної томограми і поїхали від них. В центрі екстреної медичної допомоги Радіо Свобода уточнили, що на момент огляду в жодного з членів родини не було ніяких показів для госпіталізації – не було інтоксикації чи ознак дихальної недостатності, сатурація була 95, а температура 37,4. Лікарі рекомендували зробити ПЛР-тест на COVID-19 і КТ або УЗІ легень. «Була запропонована госпіталізація в Біляївську районну лікарню, але від цього відмовились», – повідомили Радіо Свобода у «швидкій».
Наступного дня Яковенко зробила батькам томограму і повезла їх пізно увечері до Одеської клінічної інфекційної лікарні – КТ показала 70% ураження легень у її матері і 50% у батька. Хвороба матері була ускладнена онкологічним захворюванням і цукровим діабетом. Обох госпіталізували 22 квітня 2021 року.
«У лікарні нас прийняли гарно, хоча батьки живуть не в Одесі, а за містом, і теоретично не мали цього робити. Коли ми побачили, наскільки серйозні ураження легень, то поїхали до волонтерів за кисневим концентратором на випадок, якщо їх не госпіталізують, але він не став у пригоді – батьків вдалось покласти в інфекційну лікарню, і кисневий концентратор повернули», – каже Яковенко.
Ліки доводилось купувати власним коштом
Ставлення до її батьків було дуже гарне, але ліки доводилось купувати кожного дня, каже жінка. Медичні працівники передавали їм і родичам списки із назвами медикаментів або просили гроші, щоб купити самим, розповідає жінка. Чому ліків немає в лікарні, не пояснювали, стверджує Яковенко.
«Мама тільки спитала, чи є знижки для пенсіонерів. Але все, що вони казали, мама все купувала. Потім ми купували за цими списками, потім донька приїжджала і також купувала за списками», – каже вона.
За кілька днів родина витратила близько 15 тисяч гривень, і 27 квітня жінка звернулась до волонтерів із благодійного фонду «Корпорація монстрів» – передала волонтерці Ользі Гузь список із ліками. Волонтерка каже, що на прохання родички звернулась до Національної служби здоров’я України. Після цього гроші просити перестали.
«Хтось із лікарів потім підходив до пацієнтів і казав, що вони їм зробили проблему, що навіщо вони скаржились. При цьому в них брали гроші – це в інфекційній лікарні робить молодший медичний персонал, медичні сестри або няні. Вони беруть гроші і ходять до найближчої аптеки. Я і сама лікувалась в інфекційній лікарні – у людей на сусідньому ліжку брали гроші й ходили за ліками», – розповіла Гузь Радіо Свобода.
Таке буває усіх лікарнях міста, каже волонтерка, а в деяких випадках пацієнтам прописують ліки, яких немає в протоколі. «Деяким дають все, включно із «Актемрою» (дорогий імунодепресант, який інколи використовують у важких випадках «ковіду» – ред.), і вони не платять за те, що потрапити до лікарні, а дехто витрачає великі гроші з власної кишені», – каже волонтерка.
Їхня організація також допомагає із деякими ліками, але у випадку із родиною Ф. було достатньо звернутись до НСЗУ, стверджує Гузь.
За словами Руслани Яковенко, після звернення до волонтерів її батьків стали лікувати не так активно. «Батькові щось давали, а мамі припинили призначати ліки, лише перевіряли тиск і цукор», – каже жінка.
6 травня батьків виписали, та вони досі лікуються вдома від наслідків COVID-19.
Ліків не було через зволікання з підписанням договору із НСЗУ – міська влада
У міському департаменті охорони здоров’я, якому підпорядковується інфекційна лікарня, пояснили Радіо Свобода, що проблема з ліками в них була через недофінансування з боку Національної служби здоров’я України.
«Новий договір із Національною службою здоров’я по «ковідному» пакету повинен був бути укладений з 1 квітня 2021 року. Міська клінічна інфекційна лікарня своєчасно подала необхідні документи в НСЗУ, проте договір по пакету стаціонарної допомоги пацієнтам із гострою респіраторною хворобою COVID-19 на квітень-травень був підписаний НСЗУ тільки 24 травня. За інформацією керівництва лікарні, станом на 2 червня 2021 роки гроші на рахунок лікарні ще не надійшли», – заявили в пресслужбі департаменту.
Щодо того, чому після звернення до волонтерів у пацієнтів припинили просити гроші на ліки, в департаменті кажуть, що або лікарі почали брати препарати з реанімаційних запасів, або придбали за власні кошти, або на той момент поставки препаратів вже відновились.
У коментарі Радіо Свобода директор Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Дмитро Самофалов визнав, що у квітні у служби дійсно були затримки з коштами.
«Це обумовлено пізнім прийняттям постанови Кабінету міністрів України №133 – на два місяці пізніше, аніж повинні були. Також скарги майже на всі лікарні щодо платних ліків були і до цього строку, коли договори були», – наголосив він.
Серед ліків, які родині Ф. довелось купувати за власні кошти, є специфічні препарати для лікування онкології й діабету, але є і звичайні антибіотики, і сироп від кашлю, і вітаміни. Всі вони є в пакеті лікування COVID від НСЗУ.
