Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала до запровадження жорсткіших західних санкцій стосовно Олександра Лукашенка, заявляючи, що це єдиний спосіб нашкодити режиму авторитарного правителя. Про це вона сказала в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода 8 червня в штаб-квартирі в Празі.
«Ми всі розуміємо, що можемо заблокувати режим економічно, щоб неможливо було платити поліції та військовим», – сказала Тихановська.
Вона висловила оптимізм щодо того, що демократичні зміни незабаром прийдуть на її батьківщину, попри посилення репресивних заходів уряду Лукашенка.
«Білоруси воюють як у Білорусі, так і на міжнародній арені. Багато роблять самі білоруси – підпільно, таємно. Люди настільки креативні, що придумують нові й нові способи розхитати режим», – розповіла лідерка опозиції.
Тихановська прибула до столиці Чехії 6 червня з чотириденним візитом на запрошення спікера Сенату Чехії Мілоша Вистрчіла.
8 червня Тихановська зустрілася з президентом Мілошем Земаном, який висловив підтримку та захоплення її хоробрістю, побажавши білоруському лідеру опозиції «перемоги над останнім європейським диктатором», написав у твітері прессекретар Земана.
Раніше 8 червня Олександр Лукашенко підписав поправки до Кримінального кодексу, які ще більше обмежують громадянські права та свободу слова на тлі придушення продемократичного руху країни.
Минулого місяця Лукашенко запровадив ще кілька поправок до законодавства, які суворо обмежують громадянські права та діяльність ЗМІ на тлі протестів через вибори 2019 року. Понад 33 тисячі людей були арештовані білоруською владою, значна частина лідерів опозиції була змушена залишити країну або ув’язнена.
Кілька протестувальників були вбиті в результаті насильства, і деякі правозахисні організації говорять, що є достовірні докази застосування тортур співробітниками силових відомств до деяких із затриманих.
Лукашенко заперечує будь-які порушення в зв’язку з виборами і відмовляється вести переговори з опозицією про відставку або проведення нового голосування.
Європейський союз, США, Канада та інші країни відмовилися визнати Лукашенка законним лідером Білорусі і запровадили санкції проти нього і кількох високопоставлених білоруських чиновників у відповідь на «фальсифікацію» результатів голосування і післявиборчі репресії.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
