Одного з учасників Революції гідності, який може бути причетний до збройного протистояння між «майданівцями» та силовиками 20 лютого 2014 року, знайшли та затримали в Іспанії. Підстава – запит українських правоохоронних органів.
Цей факт вже викликав обурення учасників подій Майдану, які припускають втручання у справу Банкової, тоді як адвокати у справах Революції гідності оцінюють її неоднозначно. Радіо Свобода зібрало основні факти та різні точки зору про затриманого «майданівця» та про події 2014 року, в яких він брав участь.
На сайті національної поліції Іспанії повідомляють, що на початку травня в країні затримали українця, якого на батьківщині розшукують через участь у протиправних діях (у збройному нападі на правоохоронців та вбивстві двох із них) під час Революції гідності.
Цей український громадянин постійно змінював своє місце проживання, мешкаючи неподалік Барселони, Валенсії та Мадрида, повідомляє поліція Іспанії. Останнім часом він знайшов собі прихисток у віддаленому сільському районі, де іспанські поліцейські виявили його за допомогою спеціального обладнання.
Наразі українець перебуває під вартою, доки місцевий суд не дозволить або не заборонить його екстрадицію до України, мовиться на сайті поліції Іспанії.
5 травня, коли стало відомо про затримання «майданівця» в Іспанії, низка українських медіа повідомила, що йдеться про харків'янина Дмитра Липового. Його підозрюють у тому, що він передав протестувальникам свій мисливський карабін та 60 патронів до нього, з якого 20 лютого 2014 року нібито застрелили двох правоохоронців – під час протистояння на майдані Незалежності в Києві.
Матеріали слідства з обмеженим доступом, а саме відео допиту Липового в Державному бюро розслідувань, вже розголошені: першим їх оприлюднив проросійський блогер Анатолій Шарій.
Інформація про затриманого в Іспанії українця та матеріали слідства щодо Дмитра Липового збігаються майже повністю. За винятком двох розбіжностей (або ж неточностей):
- Перше: іспанські поліцейські повідомляють, що затриманий причетний до вбивства двох українських правоохоронців «під час заворушень у центрі Києва у 2013 році». Тоді як перші факти загибелі правоохоронців на Майдані мали місце лише у 2014 році.
- І друге: поліція Іспанії з посиланням на українських колег повідомляє, що затриманому українцю інкримінують те, що він, маючи карабін та набої, нібито відкрив вогонь по правоохоронцях на Майдані. Тоді як у справі щодо подій 20 лютого 2014 року йдеться про те, що Липовий лише передав мисливський карабін та 60 набоїв іншим «майданівцям». Раніше один з них, Іван Бубенчик, публічно зізнався, що це він відкривав вогонь у бік правоохоронців під час протистояння 20 лютого, щоб змусити їх відступити. Як було насправді, ще з'ясовує слідство.
Затримання «майданівця» і запит на екстрадицію: виняток чи прецедент?
Першим надав розголос затриманню в Іспанії учасника Революції гідності головний редактор порталу «Цензор.нет» Юрій Бутусов. Він же першим ідентифікував його як учасника Майдану Дмитра Липового, який є фігурантом кримінального провадження в Україні.
Як повідомляє Юрій Бутусов, Липовий передав свій мисливський карабін іншим «майданівцям» Зиновію Парасюку та Івану Бубенчику, з якого вони, як пише Бутусов, відкрили вогонь по спецпідрозділу «Беркут», щоб зупинити спробу «зачистити» Майдан.
Раніше Бутусов, посилаючись на учасників подій, розповів, що ідеться про принаймні 28 протестувальників, які, перебуваючи на майдані Незалежності, на верхньому поверсі консерваторії, вели вогонь з мисливської зброї по лавах «беркуту» та внутрішніх військ.
Юрій Бутусов стверджує, що кримінальне переслідування Липового та «майданівців», які, ймовірно, застосовували зброю проти «беркутівців», відбувається за сприяння Андрія Портнова – юриста президента-втікача Віктора Януковича, а також пов'язаних із ним осіб в офісі чинного президента.
Зі свого боку, в офісі генпрокурора повідомили Радіо Свобода, що перше рішення про розшук Дмитра Липового датоване ще січнем 2018 року, коли він припинив з'являтися на допити й виїхав з України.
У коментарі Радіо Свобода Юрій Бутусов наводить ознаки того, що майданівця розшукували та затримали в Іспанії за сприяння Банкової:
«Пригадаймо: у 2018 році була спроба затримати (відбувалося примусове приведення для слідчих дій – ред.) іншого учасника тих подій, Івана Бубенчика, який дав численні інтерв'ю, що 20 лютого 2014 року стріляв по «беркутівцях». Тоді генпрокурор Юрій Луценко пояснював, «майданівців» допитували, щоб відновити події та викрити дії «беркуту». Але не було ухвали суду про затримання жодного з «майданівців», таким чином закон про амністію не був порушений», – згадує журналіст.
Ситуація змінилася саме в березні 2020 року, після рішення суду про арешт Дмитра Липового, продовжує Бутусов.
Після зміни влади всі секретні матеріали викинуті у відкритий доступЮрій Бутусов
«Очевидний доказ того, що все це відбувається з відома Банкової: одразу після зміни влади всі секретні матеріали викинуті у відкритий доступ, – наголошує Бутусов. – Так, відео допиту Липового міг надати Шарію тісно пов'язаний з нинішнім офісом президента Андрій Портнов. Його адвокат Олег Татаров – заступник голови ОП. Під час Революції гідності він був політичною фігурою, заступником начальника головного слідчого управління МВС. В усіх телеефірах і токшоу він захищав позицію влади та виправдовував дії МВС на Майдані».
На думку Бутусова, Олег Татаров та Андрій Портнов, сприяючи переслідуванням «майданівців», мають на меті власну політичну реабілітацію.
Чи комунікували представники Офісу президента з правоохоронцями, прокуратурою та ДБР у справі Дмитра Липового? І як на Банковій коментують заяви про нібито причетність Портнова і Татарова до запиту на екстрадицію «майданівця»?
Радіо Свобода поставило ці та інші запитання пресслужбі глави держави, але відповіді наразі не отримало.
Іспанія офіційно повідомила Україні про затримання «майданівця» – Офіс генпрокурора
Зрештою, хто і з яких міркувань зробив запит про розшук в Іспанії та екстрадицію учасника Революції гідності? Із цими запитаннями Радіо Свобода звернулося до офісу генерального прокурора.
Іспанські правоохоронці дійсно затримали громадянина України, який брав участь у Революції гідності, а саме у подіях 20 лютого 2014 року в будівлі Консерваторії, напередодні масових розстрілів протестувальників на Інститутській.
Це у коментарі Радіо Свобода підтвердив начальник департаменту Офісу генпрокурора, який опікується справами Майдану, Олексій Донський.
«Щойно ми отримали підтвердження з департаменту міжнародного співробітництва Нацполіції, що іспанська сторона повідомила їм про затримання громадянина України за запитом Офісу генпрокурора на екстрадицію», – зауважив прокурор 6 травня надвечір.
Олексій Донський уточнив, що ця людина підозрюється в посяганні на життя правоохоронців – разом з іншими учасниками тих подій, які вели вогонь по «беркуту» та внутрішніх військах по правоохоронцях з будівлі Консерваторії на майдані Незалежності 20 лютого 2014 року.
За словами Донського, цьому громадянину повідомили про підозру в січні 2018 року.
«Спершу він брав участь у слідчих діях. Жодного запобіжного заходу йому не обирали. Однак згодом він не з'явився на допит ні 25, ні 26 січня 2018 року. Тоді прокуратура вперше звернулася до суду про затримання підозрюваного. У березні 2020 року суд задовольнив наше прохання», – згадує Олексій Донський.
За його словами, Офіс генпрокурора дійсно подавав запит на екстрадицію цього підозрюваного. Ці факти збігаються з матеріалами допиту Дмитра Липового та з інформацією, що оприлюднили про нього українські медіа.
Громадянин Дмитро Липовий, 1977 року народження розшукується, починаючи з 30 січня 2018 року: такі дані наводить база розшуку українського МВС.
Втім, прокурор не називає його імені, щоб не розкривати таємницю слідства.
Олексій Донський категорично заперечує, що Банкова, зокрема і Олег Татаров, комунікували з прокуратурою щодо цього провадження чи якось інакше втручалися у нього.
У цій справі жодних фактів втручання не булоОлексій Донський
«Ви знаєте, що я ніколи не боявся висловлюватися прямо, якщо є спроба втручання в роботу прокурорів. У цій справі жодних фактів втручання не було. Як не було і жодних контактів з Татаровим чи з іншими представниками офісу президента», – запевняє прокурор.
Учасники подій 20 лютого: спроба реваншу, але вона не пройде
Що думають про затримання Дмитра Липового та про запит на його екстрадицію інші учасники подій 20 лютого 2014 року в консерваторії?
Атака на Дмитра Липового має на меті нівелювати здобутки Революції гідності, а в перспективі врятувати від відповідальності людей з оточення Віктора Януковича, стверджує в коментарі Радіо Свобода колишній народний депутат Володимир Парасюк, тодішній учасник «Самооборони Майдану» та син Зиновія Парасюка (який, за даними слідства, отримував мисливську зброю від Дмитра Липового і застосовував її 20 лютого).
Цими діями Портнов намагається дискредитувати саме поняття МайдануВолодимир Парасюк
«Події свідчать, що Андрій Портнов та його спільники не сидять на місці: цими діями вони намагаються дискредитувати саме поняття Майдану. За матеріалами справ про події Революції гідності, Андрій Портнов є злочинцем, – вважає Парасюк. – Ми знаємо, що він брав участь у рішеннях, які ухвалювалися на той час, і що це все координувалося з Росії. І тому він намагається «змінити історію» та уникнути відповідальності».
Якщо Дмитра Липового екстрадують до України, і тут він опиниться під вартою, або ж якщо подібне почне відбуватися щодо інших «майданівців», то громадянське суспільство не допустить цього та захищатиме себе, наголошує учасник подій Революції гідності.
«В той час люди захищали себе, бо так звана «правоохоронна система» у лютому 2014 року загрожувала їхньому життю. І якщо ми побачимо репресії проти учасників Майдану, то суспільство вийде на вулиці».
Володимир Парасюк не сумнівається в тому, що до кримінального переслідування Дмитра Липового дотичні представники Офісу президента.
«Сподіваюся, Зеленський зверне на це увагу і дасть свою оцінку цій справі. Юридичного підґрунтя в ній майже немає: вона цілком заполітизована, і за нею стоять ті, хто служить Москві, – наголошує Парасюк, і згадує подробиці розкриття матеріалів слідства. – Розмова Дмитра зі слідчими була злита саме тоді, коли з посади пішов тодішній директор ДБР Роман Труба. Він, як виявилося, в хороших стосунках з Андрієм Портновим. Так само як і Олег Татаров, який, на мою думку, також причетний до справи».
Раніше Радіо Свобода вже розповідало про спроби Портнова через суд «переписати історію» Революції гідності: так, 21 січня 2021 року Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов Портнова з вимогою змінити зміст шкільних підручників історії в тій частині, в якій ідеться про розстріл «майданівців» бійцями «беркуту». Зрештою це рішення оскаржили, і воно не набрало сили.
Адвокати у справах Майдану: розшуку «майданівців» сприяють активніше, ніж розшуку «беркутівців»
Про те, що відбувається з Дмитро Липовим, Радіо Свобода зібрало думки правників та адвокатів, які спеціалізуються на справах про події Революції гідності.
Адвокат групи потерпілих від дій силовиків під час Майдану Євгенія Закревська вказує на невідповідності між тим, як правоохоронна система дбає про розшук та екстрадицію Дмитра Липового у порівнянні з тим, як розшукують обвинувачених «беркутівців».
В національному бюро Інтерполу максимально, категорично не сприяють спробам знайти колишніх правоохоронцівЄвгенія Закревська
«Є аналогічне рішення суду щодо оголошення в міжнародний розшук «беркутівців», винесене півроку тому. Але Інтерпол не розшукує їх, посилаючись на те, що це нібито втручання у політичну діяльність. А людину, якій інкримінують участь у тих самих подіях, але з протилежного боку, оголосили в розшук. Як виглядає, Інтерпол прикривається своїм статутом, але насправді шукає того, кого хочуть його представники, – каже адвокат. І уточнює, що ця ситуація, на її думку, залежить передусім від позиції українських правоохоронних органів. – Я бачу тут тенденційність: функції національного бюро Інтерполу виконує спеціальний підрозділ МВС. І саме від нього залежить, розшукуватимуть людину, чи ні. Отже, в цьому підрозділі максимально, категорично не сприяють і протидіють спробам знайти колишніх правоохоронців(в контексті справ Майдану). А в таких ситуаціях, як з Дмитром Липовим, вони максимально сприяють розшуку», – наголошує адвокат.
Адвокат у декількох справах щодо Революції гідності, один з ініціаторів створення окремого департаменту прокуратури щодо подій Майдану Віталій Титич вказує на те, що вогонь, який вівся і з боку силовиків, і з боку протестувлаьників 20 лютого, – є частиною однієї події, яка, на його думку, виглядає, як спланований терористичний акт. Відтак вона має розслідуватися з урахуванням усіх епізодів. Водночас він спростовує позицію, що озвучив про справу Липового Юрій Бутусов.
«Юрій Бутусов допущений до частини матеріалів справ, але написав відверту неправду, і це наштовхує на роздуми. Саме я з 2014 року педалював створення департаменту спецрозслідувань, щоб розслідувати вчинення терористичного акту (масових розстрілів на Майдані у 2014 році – ред.), і тих подій, що призвели до цього та були неумисною або умисною провокацією. Яку використали як підставу для застосування зброї по беззбройних людях, протестувальниках», – наголошує адвокат.
За його словами, такою провокацією є епізод із вбивством двох правоохоронців із мисливської зброї, яку застосували з будівлі консерваторії 20 лютого учасники «групи Парасюка – Бубенчика».
«Виходячи з матеріалів справи, зі свідчень снайперів, я не виключаю, що ці люди діяли не як «корисні ідіоти», а з певним умислом та метою», – припускає адвокат. І він висловлює жаль через те, що після років копіткої праці з розслідування подій 2014 року – частину обвинувачених у справі віддали за обміном, «коли громадянин Зеленський поступився громадянину Путіну і відпустив їх», говорить Віталій Титич.
Натомість один з учасник тих подій Володимир Парасюк, відкидає такі звинувачення.
Майданівці брали до рук мисливську зброю з відчаю. Коли тебе вбивають, не можна стояти і не чинити опоруВолодимир Парасюк
«Майже всі «майданівці», які брали до рук мисливську зброю – робили це з відчаю. Коли тебе вбивають, не можна стояти і не чинити опору. Коли загинули Михайло Жизневський і Сергій Нігоян, чи були на той час загиблі правоохоронці? Чи були загиблі з того боку до 18 лютого? Люди почали застосовувати зброю з відчаю, коли була величезна кількість убитих, коли почалася масова бійня», – наголошує Парасюк.
Опитувати треба всіх учасників подій, щоб встановити істину, це визнає й інший адвокат родин Небесної Сотні Павло Дикань. Далі, на його думку, все залежить від того, чи визнає Іспанія, що підстави для екстрадиції Липового є достатніми.
Саботаж, затягування справ, спроби дискредитації Революції гідності є системними проблемами, і ситуація з Дмитром Липовим є лише одним із прикладів цього, наголошує у розмові з Радіо Свобода очільниця «Центру громадянських свобод», координаторка громадської ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук.
Ми бачили саботаж з боку МВС та СБУ, протидію та затягування на рівні судів, активну спробу дискредитації Революції гідностіОлександра Матвійчук
«До розслідування справ Майдану та його ретельності, швидкості, підзвітності є велика кількість питань. Протягом років ми відзначали саботаж з боку МВС та СБУ, протидію та затягування на рівні судів. Із минулого року ми побачили активну спробу дискредитації Революції гідності: можна згадати скоординовану кампанію в пресі, показові обшуки в Музеї Гідності перед річницею», визнає правозахисниця.
Для того, щоб добитися справедливості в цих умовах, потрібен потужний громадський контроль у цій та інших справах Майдану, підсумовує Олександра Матвійчук.
Амністія «майданівців» уже не діє?
Низка медіа, а також частина експертів наголошують, що оголошення в міжнародний розшук Дмитра Липового суперечить нормам закону, який прямо забороняє кримінальне переслідування за події Революції гідності.
Зі свого боку, Олексій Донський стверджує, що цей закон не може бути застосований до фігурантів цього чи будь-якого іншого кримінального провадження, оскільки чинний Кримінальний процесуальний кодекс прямо забороняє застосовувати у кримінальних провадженнях норми законодавства, які суперечать цьому кодексу.
Норми про амністію вперше стали каменем спотикання у 2018 році, коли затримували Івана Бубенчика:
- Тодішній начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генпрокуратури України Сергій Горбатюк наголошував, що прокуратура встановлює обставини подій: і залежно від цього застосовується або не застосовується закон про амністію:
«Якщо людина у відповідь стріляла, захищаючи себе або когось – це крайня необхідність, то тоді виключається притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо таких ознак не встановлюється, то, відповідно, здійснюється повідомлення про підозру».
- Олексій Донський, який тоді був прокурором департаменту спецрозслідувань, після затримання Бубенчика заявив, що закон про амністію є «юридично нікчемним» в тій частині, яка суперечить Кримінальному процесуальному кодексу.
- Тоді ж представники прокуратури заявляли, що на випадки умисного убивства норма про амністію не поширюється.
- Такі заяви викликали обурення керівництва Верховної Ради: тодішній спікер Андрій Парубій назвав такі оцінки законодавства з боку прокурорів неприйнятними. І закликав провести щодо них спеціальне розслідування.
- Після цього генпрокурор Юрій Луценко змінив групу прокурорів, які розслідували епізод 20 лютого, коли «майданівці» відкрили вогонь у відповідь по силовиках.
«Вважаю неправильною кваліфікацію дій учасника Революції гідності Івана Бубенчика, яку визначили працівники департаменту спецрозслідувань», так він пояснив своє рішення від 2018 року.
Нині Олексій Донський, який очолює цей департамент в Офісі генпрокурора, пояснює Радіо Свобода причини допитів «майданівців» та запит на екстрадицію одного з них: потрібно дослідити і оцінити дії всіх сторін під час Революції гідності, для того, щоб встановити істину, а також унеможливити маніпуляції на користь тих, хто причетний до злочинів проти Майдану:
Цими подіями активно намагаються маніпулювати представники захисту правоохоронцівОлексій Донський
«Цими подіями активно, чи не в кожному судовому засіданні, намагаються маніпулювати представники захисту (правоохоронців – ред.) Ми, зі свого боку, вважаємо, що треба дати подіям 20 лютого 2014 року правову оцінку, поставити юридичну крапку, щоб надалі їх не використовували для тих чи інших маніпуляцій».
Окрім того, додає Донський, всі інші фігуранти цього епізоду (зокрема, Іван Бубенчик та Зиновій Парасюк) дали свідчення і наразі перебувають на волі.
«Особа, про яку ви згадуєте, між можливістю перебувати в Україні на волі та втечею до іншої країни і затриманням там обрала другий варіант», – підсумовує прокурор.
Донський уточнює: ситуацію могло би змінити внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, але цього не сталося.
«Я зараз не оцінюю закон, хороший, він чи поганий. Але якби депутати дійсно хотіли унеможливити кримінальні провадження щодо учасників Революції гідності, то вони би внесли зміни саме до КПК», – припускає прокурор.
Натомість редактор порталу «Цензор. Нет» Юрій Бутусов вважає, що ігнорувати закон про амністію «майданівців» неприпустимо.
«Дії Дмитра Липового на Майдані разом з групою Зіновія Парасюка – це один з найважливіших громадянських вчинків, які в 2013-14 роках змінили хід історії України, і заслуговують найвищого визнання і поваги. Саме ці люди змусили «беркут» бігти з Майдану», – стверджує Бутусов, згадуючи про масові розстріли, які в той час вчиняли правоохоронці.
Між тим, адвокат у справах Майдану Євгенія Закревська наголошує: розшук і запит на екстрадицію Дмитра Липового свідчить, що українські правоохоронні органи діють тенденційно, докладають значно більше зусиль для розшуку учасників Революції гідності, аніж для пошуку і притягненн ядо відповідальності правоохоронців, причетних до вбивства Небесної сотні.
Закон про амністію учасників Революції гідності недосконалий, він не лише амінстує «майданівців», а й перешкоджає в розслідуванні нападів на них, пояснює в розмові з Радіо Свобода Олександра Матвійчук:
«Його положення виписані таким чином, що він перешкоджає проведенню розслідуванню справ Майдану. Стаття 9 цього закону забороняє збирати персональні дані осіб, які були учасниками масових акцій протесту. І тут не зовсім зрозуміло, про кого йдеться. Чи підпадають під цю категорію учасники «Антимайдану»? Якщо читати це положення буквально, то воно охоплює навіть потерпілих майданівців (забороняє збирати їхні персональні дані – ред.)».
Очільниця «Центру громадянських свобод» додає: якби правова система в Україні працювала, належним чином, а слідство й суди були вартими довіри, то в амністії «майданівців» взагалі не було б потреби.
«Під час Майдану влада проводила системні та організовані переслідування учасників протесту. Влада хотіла знищити мирний протест. Тож розслідування мало би показати, що багато хто не може підлягати кримінальній відповідальності, бо люди захищали життя та здоров’я і часто діяли у стані необхідної оборони та (або) крайньої необхідності», – наголошує експертка.
Подібна критика законодавства про аміністію лунає і від багатьох адвокатів, які опікуються справами доби Революції гідності.
