«Таксі за ціною літака»: чому стрибнули ціни та чи може це повторитися

У Києві та ще в деяких українських містах в рази подорожчали таксі: після початку локдауну та транспортних обмежень поїздка в годину пік могла коштувати як третина мінімальної пенсії (яка наразі становить 2400 гривень). Найбільші служби таксі, а також частина економістів вважають це наслідком різкого стрибка попиту після того, як влада Києва та ще кількох міст обмежила доступ містян до громадського транспорту. Водночас профспілки таксистів та Антимонопольний комітет вбачають тут ознаки змови та монополізацію ринку. Вартість поїздок помітно знизилася після того, як комітет почав перевірку цих фактів. Чому київське таксі стало «предметом розкоші» та чи може повторитися ця ситуація – про це Радіо Свобода розпитало в експертів.

На початку квітня жителі Києва прокинулися в новій реальності: вранці у робочі дні поїздка в таксі в інший район міста почала коштувати більше, ніж авіапереліт до Туреччини, Великої Британії чи до однієї з країн ЄС (Радіо Свобода зіставило ціни на таксі на початку локдауну і авіаквитки компаній-лоукостів, а також на популярні напрямки – за даними сервісу «Скайсканер»).

5 та 6 квітня до обіду ситуація була найгіршою: міський транспорт столиці став доступний лише за перепустками для працівників критичної інфраструктури (єдиний виняток – приміські електрички). Всі головні вулиці Києва стояли в заторах, вчасно доїхати до місця призначення не вдавалося навіть на таксі, але й ціна такої поїздки була утричі, а то й учетверо дорожчою, ніж напередодні.

З одного району Києва в інший (на протилежному березі Дніпра) було важко доїхати менш ніж за 500 гривень, а ранкова поїздка до аеропорту «Бориспіль» мала рекордну ціну: від тисячі до 1300 гривень, визнають клієнти таксі.

«Таксі на роботу за тисячу гривень» викликало хвилю обурення українців у соцмережах: хтось закликав владу втрутитися у ситуацію, хтось генерував дошкульні жарти і меми.

Зрештою, на ситуацію зреагував Антимонопольний комітет: голова його Київського територіального відділення Олексій Хмельницький пообіцяв перевірити, як працюють найбільші служби таксі, чи не порушують вони закон.

«Вартість замовлення таксі в Києві зросла в два-три рази в перший же день жорстких карантинних обмежень, про це свідчить інформація в популярних сервісах замовлення таксі, численні повідомлення в ЗМІ та скарги киян. Особливо вразила киян цінова політика таких компаній, як Uber, Bolt та Uklon, що мають левову частку замовлень у Києві. Таку кількість скарг ми не можемо ігнорувати. Тим більше, що ситуація може свідчити про наявність в діях перевізників та особливо організаторів таких перевезень можливих ознак порушення (антиконкурентні узгоджені дії та/або зловживання монопольним (домінуючим) становищем», – пояснив свою позицію посадовець.

Пізніше Олексій Хмельницький зауважив: саме перевірка АМКУ, на його думку, покаже, чи викликаний стрибок цін на таксі суто економічними чинниками, чи мала місце змова або прояв монополізму, чи проблема в тому, що українське законодавство щодо транспорту не відповідає вимогам часу. Якщо ж комітет підтвердить свою гіпотезу про порушення закону, то на служби таксі чекають штрафи та справи в судах, обіцяє посадовець.

Що думають про стрибок цін самі служби таксі

Невдовзі після заяв Антимонопольного комітету на звинувачення почали реагувати служби таксі, які працюють в українській столиці. І за урядовими даними, і за інформацією експертів та громадських об'єднань таксистів, левову частку індивідуальних пасажирських перевезень у Києві займають три сервіси – Uber, Bolt та Uklon: найчастіше кияни викликають автівку через їхні мобільні застосунки.

Всі три служби таксі наголошують: ціни на поїздки визначаються автоматично і залежать передусім від попиту, а він стрімко зріс у перші дні локдауну.

«Якщо в певній локації велика кількість пасажирів хоче замовити поїздку, а водіїв не вистачає, вартість поїздки в цьому районі виросте. Це стимулює водіїв, які перебувають в інших районах міста, виїхати в район підвищеного попиту», – пояснюють у компанії Bolt. Водночас цей сервіс визнає, що в критичних ситуаціях готовий «знижувати ціни вручну».

В сервісі Uber також говорять про те, що ціна визначається автоматичною системою, яка враховує багато чинників: серед них – час доби, напрямок та відстань поїздки, день тижня і попит на таксі. В будь-якому разі вартість поїздки та час очікування клієнт завжди знає до того, як робить замовлення, уточнюють у службі таксі.

У компанії Uklon запевняють, що рекомендовані ціни за поїздку генеруються не вручну, а автоматично, з урахуванням попиту, заторів та інших факторів. Окрім того, додають у цьому сервісі, сам клієнт може підвищувати або знижувати ціну, якщо хоче зекономити або, навпаки, прискорити прибуття автівки на виклик.

«Варто також враховувати, що збільшення кількості машин на дорогах в годину пік також призведе до підвищення тарифів. Нам здається, що головним фактором, на який зараз всім варто орієнтуватися, – це донести до людей, як важливо дотримуватися карантину», – закликають у сервісі Uklon.

Як найбільші в Україні служби таксі оцінюють той факт, що держава перевіряє їхню можливу змову? Чи може кількаразове зростання цін повторитися і чи створили сервіси виклику авто запобіжники проти цього? З цими запитаннями Радіо Свобода звернулося до найбільших операторів ринку таксі. Частина з них наразі не дала жодної відповіді. Частина подякувала за увагу до проблеми і пообіцяла відповісти пізніше.

Чи була «цінова змова»?

Олексій Хмельницький не виключає цього. Він вказує на один момент: після його публічної заяви про початок перевірки АМКУ ціни на таксі в Києві в годину пік знизилися, попри продовження локдауну та незмінно високий попит. Отже, сервіси таксі мали змогу стримати ціни й раніше, підсумовує представник АМКУ.

В українській столиці – фактична монополія ринку перевезень, яку контролюють власники трьох мобільних застосунків, висловився у коментарі Радіо Свобода голова Профспілки таксистів України Василь Попик. За його словами, лише кілька відсотків київських таксистів не співпрацюють із цими застосунками. І саме ця меншість не підвищувала ціни в кілька разів із початком посилення карантину, аргументує профспілковець свою точку зору.

«Дивно, що Антимонопольний комітет лише зараз прокинувся – коли виник серйозний резонанс, але коли вже незрозуміло, що можна зробити. Таксисти наразі не впливають ні на ціноутворення, ні на ринок перевезень. Його монополізували сервіси Uber, Bolt та Uklon. Їхні представники кажуть, що це ринкові ціни. Однак я бачу, що з березня вартість поїздок визначається «зі стелі», – обурюється профспілковець.

На його думку, за найбільшими сервісами таксі в Україні стоять «великі гроші» та політичне лобі. Тому, прогнозує він, варто очікувати змін до законодавства, які закріплять нинішній статус-кво із вигодою для великих гравців цього сектору.

Ціни на таксі зросли б значно менше, якби йшлося лише про економічні чинники, говорить експерт Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв.

«Я не думаю, що це нормальна реакція ринку. Якби ринок був вільним і не було б олігополії (домінування кількох великих гравців), то зростання ціни не було б таким значним. Але ринок таксі мало сегментований, і тому зараз ми бачимо ознаки картельної змови», припускає експерт.

Економісти, з якими поговорило Радіо Свобода, бачать дві головні причини стрибка цін на таксі. Причому обидві можуть знову спонукати зростання вартості поїздок, вважають фахівці.

Попит і пропозиція

Подорожчання таксі 5 та 6 квітня є хрестоматійним прикладом того, як працюють попит і пропозиція в економіці, вважає старший економіст «CASE-Україна» Володимир Дубровський.

«Навряд чи це була змова. Найімовірніше – це була неприємна, але цілком очікувана реакція ринку. В Києві на ринку таксі сталася класична ситуація, коли різко зріс попит на послугу, а пропозиція цієї послуги (нові таксисти, готові працювати – ред.) не збільшилася так швидко. Як наслідок – виросла ціна», – пояснює Дубровський.

Економіст і транспортний експерт, викладач Київської школи економіки Олег Нів'євський визнає, що подорожчання таксі йде одразу ж за зростанням попиту на нього – в умовах години пік та локдауну.

Водночас він закликає державу не братися за регулювання цього ринку перевезень, оскільки це може лише нашкодити.

«В цьому випадку втручання влади лише поглибить проблему. Це дійсно наслідок дефіциту транспортних засобів. Тож треба підвищити пропозицію у цьому секторі та пом'якшити транспортні обмеження», – закликає експерт.

Володимир Дубровський на прохання Радіо Свобода змоделював дві ситуації: ринок таксі лишається конкурентним або ж держава починає втручатися в ціни.

• В першому випадку таксі в годину пік може бути дорогим. І той клієнт, який поїде «гуляти до друзів», імовірно, відмовиться від таксі. Той, хто хотів ним їхати на роботу, вагатиметься, а той, кому, наприклад, треба до лікарні, погодиться на високу ціну. Так в умовах обмеженої пропозиції поїде той, кому найпотрібніше, наголошує економіст.
• Якщо ж цю галузь регулювати, то автівок не вистачатиме, і вони розподілятимуться випадковим чином, і не обов'язково їх вчасно отримають ті, кому критично потрібно їхати, підсумовує експерт.

Дії влади і «дорогий» локдаун

Олег Нів'євський окреслює ланцюжок подій, який призвів до аномального стрибка цін на таксі:

«Це ринковий механізм: реакція на підвищення попиту, до якого призвели недолугі дії влади».

Відтак він пропонує українцям адресувати запитання про вартість поїздок саме місцевій владі, яка обмежує пасажирське сполучення для громадян, які мають їздити на роботу.

Володимир Дубровський визнає: першопричиною «захмарних» цін на таксі стала не монополія або змова гравців на цьому ринку, а дії київської влади, яка запровадила перепустки до транспорту і не прорахувала наслідків.

«Те, що влада робить в якості боротьби з коронавірусом – це недолугі та невчасні кроки. Нинішні обмеження не мають сенсу: локдаун потрібно було оголошувати у лютому. Але це було неможливо, бо влада тоді щойно завершила безглуздий січневий локдаун, коли ще не було стрімкого зростання захворюваності. В уряді вичерпали найцінніший ресурс – терпіння і довіру людей, які тепер вже не хочуть слухати владу, навіть коли вона пропонує щось розумне», – зауважує економіст.

Раніше він згадував про те, що найкраще стримала би пандемію масова вакцинація, і це, своєю чергою, зменшило б смертність та економічні втрати.

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян, тим часом, вважає, що ринок таксі – не сфера відповідальності Антимонопольного комітету, який наразі «має значно важливіші справи». Водночас для наведення ладу в галузі він пропонує подбати про виведення таксистів із тіні та про відповідні зміни до законодавства.

Інші міста

Чи подорожчали таксі за межами Києва? Радіо Свобода наводить ситуацію в інших регіонах. І, як виглядає, замовлення авто різко виросло в ціні лише там де місцева влада обмежила транспорт для працездатних громадян.

• Київська область

Передмістя Києва потерпали від трикратного подорожчання таксі синхронно зі столицею: приміський транспорт так само працює з обмеженнями, а на ринку таксі – ті ж самі великі оператори.

• Дніпро

Таксі практично не змінилося в ціні, при цьому в місті немає перепусток для громадського транспорту.

• Львів

Міський транспорт працює, щоправда, влада Львова скасувала пільговий проїзд у ньому. Втім, пільговики не пересідають з трамваїв на таксі, тож його вартість майже не змінилася з початку локдауну.

• Харків

Тут значно помітнішим є подорожчання не таксі, а проїзду на деяких міських та приміських маршрутах.

• Миколаїв

Так само, як у Києві, тут діють перепустки на громадський транспорт. Тому в перші дні локдауну таксисти у години пік піднімали ціни втричі, розповідають місцеві жителі.

Що далі?

Ціни на поїздки в київському таксі знизилися в порівнянні з 5-6 квітня. Однак вони вже не повернуться до передкарантинних показників, прогнозує Володимир Дубровський. Оскільки, з одного боку, підвищений попит зберігається, з іншого – після рекордного стрибка цін на ринок вийшли нові водії, які не працювали за нижчих цін й не готові зменшувати ціни надалі, констатує економіст.

Раніше, 9 квітня, мер Києва Віталій Кличко закликав уряд запровадити загальнонаціональний локдаун.

«В умовах постійної міграції населення регіонами країни, недотримання правил в умовах відсутності масової вакцинації... Оптимістичного сценарію, як би ми на нього не сподівалися, на жаль, не буде», – вважає Кличко.

Він додав, що 14 квітня спеціальна комісія КМДА вирішить, як саме далі діятиме локдаун у столиці.

Прем’єр Денис Шмигаль у відповідь заявив, що адаптивний карантин працює і запроваджувати тотальний локдаун по всій країні наразі немає потреби.

Він зазначив, що уряд завжди дослухається до порад і закликів представників місцевої влади, «якщо її мета – не політичний піар».

Шмигаль попередив Кличка, що може звернутися до президента з пропозицією про призначення нового очільника КМДА.