Попри посилення санкцій, Росія відновила будівництво газопроводу «Північний потік-2» дном Балтійського моря. Прокладання труби хочуть закінчити вже влітку цього року. Найбільше, в разі реалізації проєкту, може постраждати саме Україна. І йдеться не лише про економічні втрати через те, що транзит газу в Європу піде в обхід країни. Ставки, на думку експертів, значно вищі. Чому «Північний потік-2» розв'язує Росії руки для військової агресії проти України і як противники російської газової труби збираються вбити проєкт?
Після річної паузи, через введені США санкції, Росія змогла відновити будівництво «Північного потоку-2». Із загальних 1230 кілометрів газопроводу, який повинен з'єднати Росію і Німеччину, дном Балтійського моря прокласти залишилося трохи менше 150 кілометрів труби. Роботи хочуть закінчити вже в червні 2021-го.
«Північний потік–2» – це комерційний проєкт, який реалізується в першу чергу іноземними компаніями, які зацікавлені в поставках газу з Росії. Компанією «Газпром» створено спільне підприємство, яке вже більше як на 95% реалізувало цей проєкт. Ми впевнені, що незважаючи на ті деструктивні підходи, які ми спостерігаємо з боку Сполучених Штатів Америки, які затягують реалізацію цього проєкту, він буде добудований», – заявив в ефірі телеканалу «Росія-1» віцепрем'єр російського уряду Олександр Новак.
Які загрози?
Які загрози Україні несе, побудований в обхід, «Північний потік-2»?
Одна з них – втрати для бюджету, адже зараз Росія платить за використання української труби. Так, в кінці 2019 Київ і Москва підписали п'ятирічний контракт на транзит газу в Європу. За умовами договору – за використання українського газопроводу Росія заплатить щонайменше 7 мільярдів доларів. Окрім цього, постраждати може і сама українська газотранспортна система.
«Зменшення обсягів прокачування газу передбачатиме зменшення встановленої потужності об’єктів газотранспортної системи для підтримки тиску в системі. Тобто, потрібно буде виводити з експлуатації газоперекачувальні агрегати, певні ділянки магістральних газопроводів. Щорічні видатки, в залежності від сценарію завантаження або виконання транспортуючої роботи, це, приблизно, від мільярда доларів в рік», – пояснює експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський.
Двома ниткам нового газопроводу Кремль зможе прокачувати до Європи 55 мільярдів кубометрів газу в рік. Це, на думку експертів, дозволить Росії повністю відмовитися від українського транзиту. І піти на це Кремль може значно раніше, аніж закінчиться п'ятирічний контракт.
«Я вже розповідав про можливий сценарій: просто відбудеться якась аварія на одному з газопроводів на території Росії. Найбільш ймовірно – це «Уренгой-Помари-Ужгород», тому що зараз це основний експортний канал, який через Україну йде далі в Європу. І потім вони прийдуть до висновку, що газопровід зношений і не підлягає подальшій експлуатації. Ну, от, мовляв, виникла нештатна аварійна ситуація і нам немає чого продовжувати транзит через Україну. Тут не треба мати жодних ілюзій», – прогнозує президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
Та навіть це – не головна небезпека. Українська ГТС, по якій російський газ йде до Європи, це, на думку аналітиків, також вагомий стримуючий фактор від військової агресії з боку Кремля. І в разі запуску «Північного потоку-2» Україна втрачає цей запобіжник.
«Тому що у випадку повномасштабних бойових дій проти України, коли газова інфраструктура, наприклад, потрапить під удари, то автоматично припиниться постачання газу в Європу з усіма наслідками для Росії. І Європа буде вже не просто висловлювати «занепокоєння» чи «глибоке занепокоєння». У випадку, коли Росії вдасться добудувати «Північний потік-2» і «Турецький потік», про нього теж не слід забувати, тоді вимальовується сценарій – нуль транзиту через Україну і відповідно у Росії розв’язуються руки», – вважає Гончар.
То чи добудують газопровід? І коли це може відбутися? До введення санкцій, спеціальні судна прокладали в середньому по 3 кілометри труби в день. Тепер до робіт довелося залучити російську баржу «Фортуна» і швидкість впала до чотирьохсот метрів на добу.
«Наша позиція по «Північному потоку-2» була дуже чіткою і залишається незмінною. Президент Байден ясно дав зрозуміти, що «Північний потік-2» – погана угода. Це погана угода, тому що вона розділяє Європу. Вона піддає Україну і Центральну Європу російському впливу. Ми продовжуємо відстежувати діяльність по завершенню будівництва або сертифікації трубопроводу. І якщо така діяльність буде продовжуватись, ми визначимо можливість застосування санкцій», – повідомила речниця Білого Дому Джен Псакі.
У Німеччині, куди і спрямований газопровід, як і раніше підтримують проєкт. А ось в МЗС Литви озвучили більш компромісну позицію: заморозити будівництво до виборів у російську Держдуму. Голосування має відбутися у вересні 2021-го.
«Почну з того, що в проєкті «Північний потік-2» немає ніякого сенсу. Ані в економічному плані, ані в плані значення для регіону або з екологічних міркувань. Цей проект також не приносить ніякої користі єдності Європи. Німеччина доклала багато зусиль для того, щоб Європа була реально об'єднаною. І мені було б сумно спостерігати, що німецька спадщина об'єднаної Європи зникає через один-єдиний проєкт. Якщо в Росії відбудуться демократичні вибори, добре – будуйте далі. Але в нинішніх умовах цим проєктом ми фактично фінансуємо тирана. А це завжди погана ідея, тому що на ці кошти він врешті-решт будує танки», – розповів в інтерв'ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Президент Байден ясно дав зрозуміти, що «Північний потік-2» – погана угодаРечниця Білого дому
Президент Байден ясно дав зрозуміти, що «Північний потік-2» – погана угодаВ кінці лютого російський трубоукладач «Фортуна», а також компанія-власник баржі потрапили в новий санкційний список США. Та попри це, в американському Конгресі розкритикували такі дії Білого Дому, вважаючи їх недостатніми. Паралельно в медіа почали з'являтися повідомлення про переговори між США і Німеччиною про можливе пом'якшення санкцій.
«Ця «Фортуна» може тільки по 400 метрів труби в день класти. І це досить мало. Тоді ця робота триватиме більше року. Є час на діалог з Німеччиною. Я не думаю, що буде компроміс. Через те, що Конгрес настільки наполягає на цьому. Водночас, Байден хоче хороших відносин з Німеччиною. Це буде тривати довго, чому тоді не бути ввічливими і не розмовляти з німцями?», – пояснює позицію США експерт американського аналітичного центру «Atlantic Council» Андерс Ослунд.
Тим часом, все більше компаній відмовляються від участі в проєкті. За даними Держдепартаменту США, зараз таких уже 18. Частина з них повинні були займатися страхуванням і сертифікацією газопроводу. І це також серйозно ускладнює запуск «Північного потоку-2».
«Якщо ми говоримо про трубопровід, як про завершений проект, то цілком очевидно, що спорудити систему – це лише 50 відсотків до досягнення цілі. 50 інших відсотків – це введення в експлуатацію, яка передбачає не лише сертифікацію, діагностику, продувку і тому подібне. Це, власне, передбачає синхронізацію режимів транспортування газу з єдиною газотранспортною системою Федеративної республіки Німеччина», – зазначає Максим Білявський.
Будувати «Північний потік-2» почали в 2018. Роботи хотіли завершити вже в кінці наступного року. В 2021 дати закінчення проєкту все ще немає, а в російському «Газпромі» вперше публічно допустили – прокладання газопроводу можуть взагалі припинити.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ
