Реакції України та міжнародних експертів стали дипломатичним бліцкриґом у відповідь на заяви президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра про те, що німці зобов’язані перед Російською Федерацією побудувати «Північний потік-2» частково через напад нацистської Німеччини на Радянський союз у Другій світовій війні.
Після завершення газопровід «Північний потік-2» зможе транспортувати до 55 мільярдів кубометрів природного газу щороку з Росії до Європи в обхід України. Україна втратить близько 1,5 мільярда доларів транзитних зборів на рік.
Проти проєкту також виступають США, Польща, країни Балтії та Франція. Критики стверджують, що «Північний потік-2» збільшить залежність Європи від Росії в питанні енергетичної безпеки, у той час як президент Росії Володимир Путін агресивно втручається у внутрішню політику іноземних держав та проводить жорстку політику щодо опозиції в Росії.
«Останній місток»?
Штайнмаєр назвав «енергетичні відносини майже останнім містком між Росією та Європою, що лишився після суттєвого погіршення взаємин» протягом останніх років. Про це він заявив в інтерв’ю німецькій газеті Rheinische Post, опублікованому 6 лютого.
Німецький президент додав, що для німців важливий «ще один зовсім інший вимір – погляд на дуже мінливу історію з Росією».
Він згадав, що в червні буде 80-та річниця вторгнення нацистської Німеччини до Радянського союзу. 20 мільйонів радянських громадян було вбито в Другій світовій війні, зазначив Штайнмаєр.
«Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст», – сказав Штайнмаєр.
Реакція України
Посол України в Німеччині Андрій Мельник різко відреагував на заяви Штайнмаєра і сказав, що в Києві їх сприйняли «з подивом та обуренням». У коментарі німецькому інформагентству DPA 9 лютого, Мельник назвав газопровід «геополітичним проєктом Путіна», що «розколює наш континент, загрожує європейській безпеці та залишає Україну на поталу новому військовому вторгненню Кремля».
«Відтак цинічними виглядають намагання в цих дебатах проводити паралелі з брутальністю нацистського окупаційного режиму, приписуючи при цьому мільйони радянських жертв німецької війни на винищення та поневолення виключно самій Росії. Це є дуже небезпечним перекручуванням історії», – сказав Мельник.
У коментарі «Укрінформу» 7 лютого, Мельник сказав, що висловлювання Штайнмаєра підхоплюють наратив російської пропаганди про те, що «буцімто Німеччина має нести свою історичну відповідальність і спокутувати свою провину за варварські злочини нацистської окупації лише перед Росією».
Мельник каже, що таке трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до Росії, є «абсолютно неприпустимим перекручуванням історії і прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів», насамперед українців, які входили до складу радянської держави, і зазнали неймовірних людських втрат та тотального знищення під час війни з гітлерівською Німеччиною.
9 лютого президентський офіс Штайнмаєра відкинув звинувачення Мельника й заявив що їх сприйняли як «повне нерозуміння».
«Текст інтерв'ю говорить сам за себе», – заявив офіс Штайнмаєра.
Катерина Ющенко, дружина третього президента України Віктора Ющенка та колишня співробітниця Державного департаменту США, назвала виправдання «Північного потоку-2» Штайнмаєром «безглуздими».
«Президент Німеччини Штайнмаєр виправдав “Північний потік-2" безглуздим аргументом про те, що нацисти вбили 20 мільйонів "совєтів". Може, йому слід врахувати десятки мільйонів українців, поляків, білорусів, литовців, латишів та естонців, яких нацисти вбили та поневолили?», – написала Ющенко у Твіттері.
Реакція експертів
Заяви Штайнмаєра також викликали обурення в багатьох експертів із міжнародних відносин.
«Слід захоплюватися тим, як Німеччина дивиться в обличчя неприємним моментам своєї історії. Проте важко зрозуміти чому почуття «провини за війну» спрямоване виключно на Росію. Пропорційно в Другій світовій війні померло більше жителів Білоруської та Української радянських соціалістичних республік», – написав у твітері Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні.
«Називати «Північний потік-2» компенсацією Москві за Другу світову війну, як це зробив президент Штайнмаєр, – це погана справа [розуміння історії], яка намагається приховати погану політику. Українці, поляки, балтійці можуть багато сказати про такі підбурливі аргументи», – написав у твітері Деніел Фрід, колишній посол США в Польщі та колишній координатор Державного департаменту США із санкційної політики.
«Звичайно, це все безглузді виправдання Штайнмаєра та Німеччини, але якщо ви збираєтеся посилатися на історію, президент Німеччини, який укладає угоди із наступником Сталіна, – це дивний спосіб посилатися», – написав у твітері Гаррі Каспаров, голова міжнародного Фонду прав людини та відомий російський гросмейстер шахів.
Марсель Дірсус, експерт із міжнародної безпеки та зовнішньої політики Німеччини, назвав висловлювання Штейнмаєра «абсурдними», тому що нацистська «Німеччина чинила звірства не тільки проти росіян». А те, що нацисти вбивали українців, означає що Німеччина не може й виправдати трубопровід, який зараз шкодить Україні, вважає експерт.
Проте Дірсус зазначає, що багато людей не сприйняли висловлювання Штайнмаєра про відповідальність Німеччини перед Росією за нацистські звірства як виправдання будівництва «Північного потоку-2».
В інтерв’ю Штайнмаєр висловлює підтримку проєкту, а потім одразу обґрунтовує свою позицію посиланням на радянських загиблих на війні. Але висловлювання Штайнмаєра про «Північний потік-2» і російсько-німецькі історичні відносини можна сприймати також незалежно один від одного.
«Це можливо, але я б сказав, що це досить поблажливий спосіб читання цього інтерв’ю, – написав Дірсус у твіттері. – Як мінімум, хтось настільки досвідчений, як президент Штайнмаєр, має знати, що згадування радянських смертей одразу після захисту «Північного потоку-2» може трактуватися як спосіб пов’язати ці дві теми».
Те, що висловлювання Штайнмаєра були як мінімум необережні, також підтверджує критика журналістів-міжнародників всередині Німеччини. У своїй колонці, журналіст газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung» Райнгард Фезер написав, що Штайнмаєр не мав жодного права пов’язувати теми «Північного потоку-2» і нападу нацистської Німеччини на Радянський союз у 1941-му році.
«Жахи того часу не мають розглядатися лише стосовно Росії. І навпаки, якщо слідувати логіці Штайнмаєра, історична відповідальність Німеччини перед Україною також може бути використана як аргумент проти «Північного потоку-2», – написав Фезер.
Кореспондент газети «Diе Welt» Клеменс Вергін зазначає, що інтерпретація історії президентом Німеччини є не тільки хибною, але й «ганебною стосовно неймовірних страждань країн Східної Європи від радянського імперіалізму».
«Тому Україна заслуговує на нашу подвійну солідарність, що виходить із німецької історії, а також нашу підтримку, щоби не стати жертвою російської експансії, яка вже виявляється на прикладах окупації Криму та на сході України. Проте «Північний потік-2» є точною протилежністю такої підтримки, адже цей газопровід до Європи в обхід України дає Москві нові засоби шантажу проти Києва», – написав Вергін.
