23 лютого – трагічна дата в історії народів, які постраждали від радянських репресій, – кримських татар та чеченців й інгушів. Цього дня 1918 року більшовики розстріляли лідера кримськотатарського народу Номана Челебіджіхана. А 1944 року в цей день війська НКВС СРСР розпочали тотальну депортацію чеченського та інгуського народів, під час якої, за різними оцінками, до Середньої Азії та Казахстану примусово переселили від 500 до 650 тисяч людей. Частину з них – літніх людей, жінок та дітей з високогірних районів – знищили прямо на місці.
Аби поговорити про ці національні трагедії, а також провести паралелі між історією та сьогоденням, у Дніпрі провели засідання «круглого» столу. У бібліотеці української діаспори імені сенатора Джона Маккейна зібралися представники національних громад, громадські діячі, історики, студенти.
Номан Челебіджіхан (1885–1918) – видатна особистість в історії кримськотатарського народу. Виходець зі знатного роду, який отримав блискучу освіту в Стамбулі та Санкт-Петербурзі, він ніколи не забував про духовні потреби власного народу.
Був лідером національного відродження, першим головою уряду Кримської Народної Республіки, організатором Курултаю кримськотатарського народу, муфтієм мусульман Криму, Білорусі, Литви та Польщі.
Він писав, що Крим для нього – це букет квітів: лілії, тюльпани, троянди. Це ті народи, які проживали на той момент на території КримуСвітлана Каюк
Окрім того, він відомий як талановитий поет. Саме його перу належить вірш «Ant etkenmen» («Я поклявся»), який пізніше став кримськотатарським національним гімном.
Розстріляний без суду й слідства
Більшовики розстріляли його в ніч з 22 на 23 лютого 1918 року разом з сотнями кримськотатарських діячів. За даними істориків, тоді загинуло близько 600 людей – ті, хто творив і очолював кримськотатарське відродження, зазначила дніпровський історик Світлана Каюк.
«Він писав, що Крим для нього – це букет квітів: лілії, тюльпани, троянди. Це ті народи, які проживали на той момент на території Криму. Він говорив про те, що треба відродити кримськотатарську автономію, але всі ці народи будуть вільно дихати прекрасним українським повітрям.
Номан Челебіджіхан був розстріляний 23 лютого без суду й слідства в Севастополі й тіло його було скинуте в море. Сьогодні його ім’я згадують в багатьох містах України. У Дніпрі ми такі заходи проводимо кілька років поспіль», – розповіла історик.
Цілий народ оголосили «народом-ворогом»
23 лютого – жалобна дата також для чеченців та інгушів. Саме цього дня 1944 року в СРСР розпочалася ганебна операція військ НКВС під назвою «Чечевиця»: з рідних місць упродовж кількох днів виселили сотні тисяч чеченців та інгушів. Чверть виселених загинули під час депортації або в перший рік після переселення до Середньої Азії та Казахстану, розповідає історик Світлана Каюк.
Опісля, в травні 1944-го, почалась депортація кримськотатарського народу.
«Ми говоримо про трагедію цілого народу. 600 тисяч – це цифра, яку ви можете бачити в довідкових виданнях, але насправді їхнє число не пораховане. 1944 рік – це дуже складний рік, ніхто статистики не вів. Єдине, що ми знаємо, – чоловіки Чечено-Інгушської республіки на той момент були на фронтах Другої світової війни, але попри це операція «Чечевиця» розпочалася і повертатися їм уже було нікуди. Чеченський народ мав своїх блискучих героїв, які воювали з радянською владою. І в завдання цієї операції входило – зробити так, щоб вони не могли існувати», – зазначила Світлана Каюк.
Ці історії ми чули в дитинстві від бабусь і дідусів, але досі не можемо зрозуміти – за що?Арбі Тушаєв
«Ці історії ми чули в дитинстві від бабусь і дідусів, але досі не можемо зрозуміти – за що? Цілий народ оголосили «народом-ворогом»… Прийшли до тебе в дім, вигнали і посеред зими вивезли в голий степ, у Казахстан», – додав представник чеченської спільноти у Дніпрі Арбі Тушаєв.
«Передусім знищуються лідери»
Мусульманські народи Криму та Кавказу об’єднує не тільки спільна віра, культурні традиції, але й схожа історія ХХ століття, – переслідування, репресії, депортації…
23 лютого – сумна дата для обох народів, але й ще один привід поговорити про причини національних трагедій, вважає голова земляцтва кримських татар у Дніпрі Кемал Мустафаєв.
Вбивали людей, які могли боротися за свою незалежність і свободуКемал Мустафаєв
«За кожною подією стоїть причина, ці події мають певну спільність. Як наслідок – позбавлення народів свободи, а це ж – одна з основних цінностей будь-якого народу. Без неї народ перетворюється на безвольне, покірне стадо. Щоб цього досягти, передусім знищуються лідери, що й відбувалося – і в Криму, і на Кавказі. Вбивали людей, які могли боротися за свою незалежність і свободу, піднімати інших на боротьбу. Коли це не спрацьовувало, розпочиналося фізичне знищення всього народу, геноцид. Ці дати обов’язково треба згадувати, аби подібні трагедії не повторювалися», – сказав Кемал Мустафаєв.
Історія повторюється
Вшановуючи пам'ять загиблих, учасники «круглого» столу в Дніпрі також проводили паралелі між історією та сьогоденням. Трагедія кримськотатарського народу продовжується після окупацією Криму, трагедія чеченського – і після завершення «чеченських» воєн, вважає представник чеченської спільноти у Дніпрі Арбі Тушаєв.
«Це відбувається і сьогодні – і в Криму, і в Чечні. Там нібито мир, але насправді хлопців забирають, вони зникають. Нема ні розслідувань, ні судів. І це страшно. І про це треба говорити», – сказав Арбі Тушаєв.
Люди ввечері зачиняють двері своїх домівок і не знають, чи зможуть побачитись з рідними вранціРамазан Курбанов
Голова мусульманської громади Дніпра Рамазан Курбанов каже: і в Криму й на Кавказі продовжуються політичні репресії, зрежисовані російською ФСБ за сценаріями радянських кдбістів.
«Те, що відбувається в Криму, не відповідає російській телевізійній картинці. Люди ввечері зачиняють двері своїх домівок і не знають, чи зможуть побачитись з рідними вранці. Повторюється історія, повторюється 1937 рік – людей забирають без слідства. Їх вивозять на суд до Росії, у віддалені міста. За ними на захист їдуть адвокати. І справи розсипаються – нема підґрунтя, але кого це хвилює. Нічого не змінилося з часів СРСР, почерк той самий. Але я вірю, що народи Чечні та Криму вийдуть переможцями», – сказав у коментарі Радіо Свобода Рамазан Курбанов.
«Чужого болю не буває»
Цього дня в бібліотеці української діаспори імені сенатора Джона Маккейна в Дніпрі також презентували добірку рідкісних видань, пов’язаних з історією кримських татар та чеченців й інгушів.
Окрім того, директор Музею Голокосту Ігор Щупак розповів про календар пам’ятних дат України, розроблений його інституцією.
Наступна дата календаря – 26 лютого, День кримського спротиву російській окупації.
Цього дня сім років тому в Сімферополі кримські татари й українці вийшли на підтримку територіальної цілісності України.
Читайте ще:
«Він завжди називав себе кримським татарином»: війна пам’яті навколо особистості Амет-Хана Султана
