ДОЛМАТОВО, Казахстан – Віддалене село Долматово (казахською Долматов) розташоване на березі річки Ішим на півночі Казахстану, лише за чотири кілометри від російського кордону.
Більшість із 326 жителів маленького селища – етнічні росіяни, переважно літні люди, які кажуть, що часто відвідують сусіднє російське місто, щоб подивитися російськомовне телебачення, але не мають наміру переїжджати до Росії назавжди.
Долматово – найпівнічніше село в провінції північного Казахстану, яке стало об’єктом суперечливих коментарів двох російських політиків, які нещодавно заявили, що регіон був «великим подарунком» Росії для свого сусіда в Центральній Азії.
Виступаючи в ефірі російського державного телебачення 10 грудня, В’ячеслав Ніконов, голова Комітету з питань освіти і науки Держдуми Росії, заявив, що Казахстану просто «раніше не існувало».
«Північний Казахстан взагалі не був заселеним. [Етнічні казахи] існували, але значно далі на півдні. Територія Казахстану – це великий подарунок з боку Росії та Радянського Союзу», – сказав Ніконов.
Ця заява перегукується з попередніми висловлюваннями президента Росії Володимира Путіна, який шість років тому сказав, що «казахи ніколи не мали державності» до розпаду Радянського Союзу в 1991 році.
Незабаром після заяви Ніконова, один з активістів російського руху «Патріот», як повідомляється, розмістив біля посольства Казахстану в Москві плакат із написом: «Північний Казахстан – це російська територія».
Через кілька днів інший депутат Думи Євген Федоров заявив, що Казахстан «орендував свою територію у Радянського Союзу».
Федоров навіть закликав російських законодавців розглянути питання «повернення територій» та скасування «незаконних рішень, ухвалених у 1991 році» після розпаду колишнього СРСР.
Реакція в Казахстані
Ніхто ззовні не подарував казахам цю велику територію. Що б вони не казали, у нас є міжнародно визнані кордониКасим-Жомарт Токаєв
Такі коментарі викликали обурення в Казахстані. Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив, що казахи повинні «виступити проти провокаційних дій деяких іноземних громадян», які намагаються «зіпсувати добросусідські відносини».
«Ніхто ззовні не подарував казахам цю велику територію. Що б вони не казали, у нас є міжнародно визнані кордони, встановлені двосторонніми договорами, і ніхто не може в них сумніватися», – написав Токаєв у статті, опублікованій 5 січня.
Міністерство закордонних справ Казахстану в Нур-Султані навіть викликало російського посла, щоб передати йому ноту протесту.
«Союз розпався, кордони визначені»
Багато казахів закликали Росію вибачитися за коментарі, які, на їхню думку, спрямовані на розпалювання сепаратизму в їхній країні.
У Долматові люди кажуть, що вони знають про коментарі російських депутатів та гнів, який вони викликали.
Багато сільських жителів похилого віку, які розмовляли з Радіо Свобода, сказали, що не підтримують позицію російських депутатів Ніконова та Федорова.
«Неправильно було робити такі заяви. Радянський Союз давно розпався, і території [кожної країни] встановлені, кордони визначені», – сказав Іван Коломейцев, 84-річний колишній директор школи.
Коломейцев зазначив, що він ніколи не мав наміру залишати Казахстан, щоб жити в Росії, як це зробили багато інших етнічних росіян, які мешкали в Центральній Азії після розпаду СРСР.
«Я все життя прожив у Казахстані, тут ніхто не утискав росіян. Я громадянин Казахстану, і якби я хотів переїхати [до Росії], я б уже давно переїхав. Мої діти та онуки теж живуть у Казахстані», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Подібні настрої мала й інша мешканка села, яка представилась як Ніна Іванівна.
«Я буквально бачу Росію зі свого заднього двору. Це там, – сказала вона, показуючи на північ. – Я майже все своє життя прожила тут і не збираюся звідси їхати. Насправді мені нема куди їхати».
Краще життя в Росії?
Але в деяких містах північного Казахстану є етнічні росіяни, зокрема молоде покоління, які не виключають ідеї переїзду до Росії, де вони бачать для себе краще майбутнє.
Ті, хто говорили з Радіо Свобода, заявили, що причиною покинути північний Казахстан є виключно мрія про краще життя в Росії і це немає жодного стосунку до політики.
У столиці провінції – Петропавловську – Сергій та Марина планують переїхати до російського міста Єкатеринбургу. Подружня пара каже, що за останнє десятиліття майже всі їхні друзі російського етнічного походження покинули Казахстан.
«Всі хочуть добре жити, а не просто існувати», – каже Сергій, комп’ютерний інженер.
«Ми переїжджаємо до Єкатеринбургу не тому, що в цьому місті живуть росіяни, а тому, що там є робота. Наприклад, я хочу купити нову машину, хочу, щоб у мого сина були кращі можливості, я хочу поїхати на море з родиною», – додав він.
Але при його поточній зарплаті близько 355 доларів на місяць, за словами Сергія, ледве може заощадити на поїздку в сусіднє місто.
Айжан Шайкенова, журналістка з Петропавловська, розповідає, що через низькі зарплати з північного Казахстану виїхали не лише етнічні росіяни, але й казахи та представники інших меншин.
Казахстан остерігається сепаратизму
Шайкенова стверджує, що суперечливі заяви двох російських законодавців не стали гарячою темою обговорень серед пересічних жителів північного Казахстану.
«Принаймні, я не пам’ятаю, щоб це обговорювали серед моїх друзів чи в нашому колі в місті. Наші люди дуже аполітичні та дещо байдужі», – сказала місцева журналістка.
Однак не всі в Петропавловську є байдужими до цього. Група громадських активістів у регіоні підготувала лист до уряду Казахстану, засуджуючи заяви російських політиків.
Коментарі також поновили заклики перейменувати Петропавловськ на Кизилжар, що дасть місту казахське ім’я.
Члени молодіжної групи «Намис» вивісили перед міською адміністрацією плакат із написом «Петропавловськ – Кизилжар», а Петропавловськ ще й перекреслили.
Питання щодо перейменування північного міста вже неодноразово обговорювали у минулому, хоча досі чиновники чинили опір закликам щодо зміни назви.
Але уряд Казахстану також зробив кілька невеликих кроків для вирішення демографічних викликів у провінції, де кількість населення скоротилася за останні роки.
Уряд започаткував спеціальну програму, яка заохочує людей з півдня, де переважно проживають етнічні казахи, переїхати до північного Казахстану, де етнічні росіяни та російськомовні жителі є у незначній більшості.
Жителям півдня пропонуються різні соціальні та фінансові переваги для переїзду до холодної північної частини країни.
У 2014 році Казахстан ввів до свого Кримінального кодексу статтю про «сепаратистську діяльність», згідно з якою передбачається суворе покарання (наприклад, до 15 років ув’язнення і навіть надзвичайно рідкісне покарання у вигляді позбавлення громадянства) для кожного, кого визнають винним у сепаратизмі або замахах на територіальну цілісність країни.
Це відбулося після того, як Росія незаконно окупувала український Кримський півострів та почала розпалювати «сепаратистську» війну на сході України.
Журналіст та активіст із півночі Казахстану Омір Ескалі вважає, що коментарі російських законодавців не лише образливі, але й потенційно небезпечні.
Ескалі заявив, що ці заяви спрямовані на розпалювання сепаратизму в сусідньому Казахстані, в якому етнічні росіяни складають майже 20 відсотків населення.
