Львівська виправна колонія перед продажем схожа на руїну

Міністерство юстиції місяць тому гучно анонсувало початок «великого розпродажу» старих в’язниць. Спершу планують продати будівлю державної установи «Ірпінський виправний центр» (№ 132). На черзі – виправна колонія № 48 у Львові, що розташована на понад 10 га землі у районі, який активно забудовується. Її планують продати восени. Ця в’язниця суворого режиму вже 2 роки зачинена.

Радіо Свобода побувало на цій території, яка, за оцінками міністра юстиції, коштуватиме дуже дорого.

Сьогодні важко уявити, що ще кілька років тому на занедбаній території була виправна колонія суворого режиму, куди зайти можна було за особливим дозволом і у супроводі охорони. Нині тут ще працює кілька осіб. Створена ліквідаційна комісія. Окремі приміщення здають в оренду.

Більшість будівель, зведених у 50-60-х роках минулого століття давно мали розібрати. Ця колонія була створена наприкінці 50-років, як дитяча, потім тут діяли майстерні, а з 1961 року це вже була установа суворого режиму. Засуджені працювали на підприємстві і чимало з них сюди потрапляли повторно, щоб мати дах над головою та їжу. Нині з усього, що більш-менш збереглось, це будівля лазні і пекарні. Все решта – у зруйнованому стані, заросле травою і деревами.

Законсервувати цю виправну колонію вирішили ще у 2017 році. Закрили два роки тому. На той час тут було 700 в’язнів (колись у ній перебували до 1700 засуджених) і їх перевели в інші тюрми.

Цінні тут не будівлі, а сама територія та інженерні комунікації, які прокладені. Довкола ведеться забудова і міністр юстиції Денис Малюська сподівається продати цей об’єкт «недешево».

«Дуже непогане місце розташування, це недалеко від центру Львова. Площа більш-менш величезна, понад 10 гектарів. Тут близько 40 різних будівель загальною площею понад 42 тисяч квадратних метрів», – заявив міністр.

За його словами, львівська виправна колонія буде третьою, яку виставлять на продаж уже восени цього року.

Місто має свої плани

Що може бути на цій території? З огляду на шалену забудову Львова, зацікавить місце під забудову житла. Мешканці довколишніх будинків скаржаться, що у цьому районі вулиць Стрийської і Хуторівка бракує шкіл, дитячих садочків, спортивних закладів.

У мерії розповіли Радіо Свобода, що їм відоме бажання Мінюсту продати територію виправної колонії. Виявляється, ще у 2006 році міська рада землю громада передала у постійне користування колонії, як державної установи.

«У цьому районі мешкає понад 10 тисяч львів’ян. Минулого року ми обговорювали, як ця територія колишньої колонії, яка закрита, мала б розвиватись. Ця ділянка понад 10 га і повинна виконувати функцію соціальної інфраструктури, а це наші пропозиції – басейн, школа, садочок, медіатека, робочі місця, можливо офісні центр, тобто те, що потрібно мікрорайону. Ці пропозицію буде надано інвестору», – каже заступник міського голови Андрій Москаленко.

Міська влада зможе вплинути на інвестора, який придбає нерухомість колишньої колонії. Адже виконавчий комітет міської ради визначає цільове призначення землі, затверджує містобудівні умови, тому новий власник нерухомості змушений звернутись до місцевої влади, щоб закріпляти за собою право користування земельною ділянкою під певне цільове використання.

Наразі інвестори не стоять у черзі щодо придбання нерухомості виправної колонії, мабуть, залежатиме зацікавлення і від ціни питання. Понад 2 га площі хоче придбати гуртовий ринок, який цю територію орендує.

Працюють три колонії на Львівщині і СІЗО

Кілька років тому мовилось про продаж СІЗО, що розташований у самому центрі міста в історичній будівлі. В’язниця тут діє з 1780-х років, коли австрійська влада конфіскувала приміщення монастиря. З 1785 року тюрма отримала назву «Бригідки». Цей об’єкт має історичну цінність для Львова. Це СІЗО надалі діюче і розмови про продаж притихли. Хоча виділена ділянка під будівництво нового слідчого ізолятора.

На сьогодні у Львівській області працюють три виправні колонії і СІЗО. Законсервовані, окрім львівської №48, ще пенітенціарні заклади у Самборі, Сокалі.

У міністерстві планують продати 100 старих в’язниць і розпочати будівництво нових слідчих ізоляторів, а згодом і установ виконання покарань. Головна мета – протягом 10 років перебудувати нинішню тюремну інфраструктуру, наголошує міністр, використовуючи кошти з проданих в’язничних об’єктів. Київ, Львів, Одеса – перші пілотні міста. Зараз уже 27 установ заморожені, ще 8 планують закрити цього року.

Таку заяву про «великий розпродаж» неоднозначно сприймає правозахисник Євген Захаров. Він зазначає, що у колоніях сьогодні більше працівників, аніж засуджених. Така ситуація склалась після введення в дію нового процесуального кодексу, коли втричі зменшилась кількість в’язнів у СІЗО і, відповідно, поступово зменшуватиметься кількість засуджених у колоніях.

«Це непросте питання, які саме колонії законсервувати, треба уважно дивитися, скласти паспорт кожної установи, які там умови, як багато в’язнів, це все треба взяти до уваги. Маю сумніви, що продадуть колонії. Були у минулого керівництва плани продати землі СІЗО, особливо, що в центрі міст, думали, що їх куплять і можна за ці кошти нові установи збудувати. Але це провалилось. Жоден СІЗО не продали, інвесторам це не було вигідно ні в Одесі, ні у Львові, ні у Чернівцях. Коштів на будівництво нових СІЗО немає і не вірю, що, в умовах збройного конфлікту і епідемії, ці гроші виділять. Вважаю, що у цьому немає потреби, треба менше людей садити в СІЗО, ніж у нас це є. Згідно з міжнародними стандартами з прав людини, позбавлення волі під час слідства – це виключний захід, а у нас досі його застосовують. У нас близько 20 тисяч осіб у СІЗО, з них під слідством – 15 тисяч», – говорить правозахисник Євген Захаров.

«Тюрма не виправляє, вона калічить людину», – зауважив Радіо Свобода Ігор Гнат, який 30 років тому створив Регіональний центр адаптації, а 25 років тому – центр соціальної адаптації, де знаходять притулок екс-засуджені. Такий заклад працює у Бродівському районі Львівщини. Ігор Гнат знає історії всіх колишніх в’язнів, яким дає прихисток. Багато з них потрапляють повторно за ґрати, зумисне скоюючи злочин, бо лише тюрма для них є рідною домівкою.

«Ті колонії, які зараз є, їх можна продати, бо люди у них не відбувають покарання, а як на каторзі. Можна побудувати нові, але чи Україна має гроші на нові? Зараз колонії напівпорожні, на одну – 300 чоловік і це не є перенаселення. Продадуть колонії, залишать дві в області. А потім, коли ріст злочинності піде вверх і ці колонії будуть перенаселені, то знову люди будуть мучитися. Так рубати з плеча, думаю, не варто. У нас рецидивна злочинність помаленьку йде дороги, а потім зашкалить в один момент і засуджених не буде куди дівати і тоді будуть, як оселедців в бочці трамбувати в одну колонію тисячі людей. Рівень злочинності ніхто не відміняв, пенітенціарна служба лише починає розвиватися. Однозначно важко сказати щодо продажу колоній, бо Україна може зіштовхнутись із проблемою», – наголосив Ігор Гнат.

Питання продажу колоній і СІЗО не є новою ідеєю посадовців із нинішнього уряду. Про це говорили попередні міністри юстиції. На жахливі умови утримання в СІЗО, корупцію у виправних колоніях правозахисники звертають увагу роками і апелюють до влади змінити ситуацію.

«Суспільство не знає, скільки є землі в пенітенціарних установах, нерухомості, ніхто не знає, скільки загалом осіб, які перебувають у СІЗО чи тюрмах. Реєстр введений недавно. Сама пенітенціарна система – це окрема держава, держава в державі, наповнена бандитськими правилами, подекуди свавіллям, корупцією. Питання продавати чи залишити колонії і СІЗО колись потрібно це робити, але чи зараз, коли жодних системних кроків не зроблено у сфері змін пенітенціарної системи, заяви про великий розпродаж виглядають, радше, хайповою кампанією», – каже Радіо Свобода екс-керівник Головного територіального управління юстиції у Львівській області (2015-2018рр.) Ярослав Жукровський.

Міністерство юстиції обіцяє напрацювати механізм для продажу старих будівель тюремної системи.