- Чому президенту Росії Володимиру Путіну не варто «рятувати» свого білоруського колегу? Аналізує Council on Foreign Relations.
- Стримування Путіна у Білорусі – у пріоритеті Заходу, наголошує Atlantic Council.
- Що чекає на Білорусь далі? Про це пише Forbes.
Президент Росії Володимир Путін має якомога швидше відмовитися від підтримки свого білоруського колеги Олександра Лукашенка, йдеться в аналізі дослідницького центру Council on Foreign Relations. Він, зазначається, має на це п’ять причин.
По-перше, протести проти Лукашенка поки що не мають антиросійських настроїв. В Україні було не так: «Помаранчеву революцію у 2004 році та Євромайдан у 2014 році спричинили націоналістичні настрої: Росія сприймалася багатьма як гнобитель України, а проросійські політики – як агенти колоніалізму», – йдеться в аналізі.
По-друге, Путін не отримає ніякої вигоди від того, що подавить демократію у Білорусі. Пояснити росіянам вторгнення може бути непросто, на відміну від, наприклад, заявленої вигоди від анексії Криму. «Виглядатиме так, ніби вторгнення матиме лише один мотив: підтримати виборчі фальсифікації та придушити білоруський народ», – йдеться у матеріалі.
По-третє, у Білорусі добре розвинена народна мобілізація, і погасити демонстрації в зародку – вже не варіант. Лукашенко спробував так зробити і лише посилив протести.
По-четверте, «зелені чоловічки» не можуть вирішити проблем Путіна, хоча й головний редактор RT Маргарита Симонян закликала до такого варіанту. «Вкрай малоймовірно, що російські військові, члени розвідки чи поліція скажуть Кремлю, що «умиротворення» білорусів буде недорогою операцією. Наразі вони, мабуть, навіть не впевнені, що їхні білоруські колеги підтримають їх. А якщо не підтримають, то інтервенція стала б справжнім кошмаром», – мовиться в статті.
По-п’яте, навіть якщо «зелені чоловічки» не стануть у нагоді, то білоруські політики – можуть. «Навіть деякі найбільші політичні опоненти Лукашенка хочуть тісних зв’язків з Росією»,, і тісні економічні, політичні й військові зв’язки та сприятливе ставлення білоруської еліти дають Путіну багато способів сприяти переходу влади у Білорусі, йдеться у статті.
Путіну варто поквапитися із тим, щоб припинити підтримувати Лукашенка, мовиться в аналізі. Якщо люди побачать, що Путін підтримує білоруського колегу, можуть з’явитися й антиросійські гасла.
Росія не заявляла про плани вторгнення у Білорусь. Дискусії з приводу потенційної військової допомоги Путіна Лукашенкові почали точитися після заяви про те, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення «союзної держави» і «в разі необхідності» по лінії Організації договору про колективну безпеку, про що повідомила 16 серпня пресслужба Кремля.
Наразі пріоритетом Заходу має бути стримування Росії від дій щодо Білорусі, йдеться у матеріалі на сайті аналітичного центру Atlantic Council.
Лукашенко поки має кілька варіантів: наприклад, спробувати вдатися до більшого насильства, ввести воєнний стан. Він також може вирішити покластися на допомогу Путіна та його «зелених чоловічків». Путін ненавидить кольорові революції, тож протести у Білорусі можуть послужити очевидним прецедентом для подібного сценарію в самій Росії, «де вибори навряд чи є менш сфальсифікованими, ніж у Білорусі».
Та вторгнення у Білорусь є ризикованим – Лукашенко не має достатньої підтримки, мовиться у статті, і таке вторгнення також може не сподобатися самим росіянам.
Тож Путін міг би спробувати визначити наступника Лукашенка, здатного заручитися більшою соціальною підтримкою, який при цьому не йшов би всупереч російським інтересам. Світлана Тихановська може не підійти під такі критерії щонайменше через те, що притулку шукала на Заході – у Литві, а не у Росії, мовиться далі.
Захід теж стикається з дилемою, адже не може передбачити наступні кроки Лукашенка та Путіна. Як варіант, західні країни могли б вдатися до санкцій проти політичної еліти Білорусі.
«У пріоритеті – стримування Путіна. Хоча й є деякі запевнення, що шанси Путіна розпочати інтервенцію невеликі, обставини у Білорусі можуть змінитися і зробити вторгнення більш імовірним», – зазначається в статті.
Події в Білорусі розвиваються швидко, і Захід має вжити дій заздалегідь, щоб Путін не подумав, що може почати діяти. «Європа, США та Велика Британія мають всі інструменти, щоб спробувати запобігти найгіршому сценарію та посилити шанси на найкращий результат для білоруського народу. Вони повинні їх використовувати без зволікань», – йдеться у статті.
Про те, що чекає на Білорусь далі, пишуть в статті видання Forbes.
Чи піде Лукашенко? «Він може втекти з країни; він може організувати перехід до нових виборів або ж його можуть усунути силою», – розмірковує оглядач Майк О’Салліван. Але він також може продовжувати використовувати силу, хоча й є ознаки того, що частини силовиків починають виступати проти нього, мовиться далі.
Вторгнення Росії обернеться дуже погано для президента Володимира Путіна, переконаний автор. Росія бачила чимало «кольорових» революцій у ближніх країнах і почувається вкрай некомфортно через розвиток подій у Білорусі.
На думку автора, після невизнання виборів у Білорусі ЄС введе санкції проти Лукашенка та інших високопоставлених чиновників.
Захід також може запропонувати перспективу програми економічного розвитку та фонду для Білорусі. Економіка цієї країни є однією з найбільш слаборозвинених в Європі і має шанс отримати величезну користь від правильно спрямованих інвестицій.
Нарешті, ЄС, вважає автор, повинен створити консультативну раду з здебільшого малих східних держав, від Латвії до Словаччини, яка може поділитися своїм досвідом переходу до демократії та надати економічні поради.
Але у цей момент все залежить від дій Росії, переконаний автор.
