Чи вторгнеться Росія у Білорусь, аби допомогти президенту Олександру Лукашенку втримати владу? Міжнародні оглядачі пояснюють від чого це може залежати.
«Колишній президент Білорусі зараз просить Путіна про допомогу. Проти кого? Проти власних людей, що несуть квіти на вулицях? Це дійсно велика закордонна змова жити в паралельному світі, будучи готовим пожертвувати всім», – написав у своєму твітері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
Активна дискусія навколо потенційного військового вторгенння Росії у Білорусь почала точитися після того, як у Кремлі заявили, що Путін пообіцяв Лукашенкові «сприяння» у рамках договору про колективну безпеку.
«Якщо Росія дійсно планує вторгнутись у сусідню Білорусь під прикриттям цього дивного «прохання про допомогу», це підтвердило б її репутацію беззаконної держави, а також повідомило б людям Росії, якого ставлення вони можуть очікувати до себе у майбутньому. Важкий вибір», – додає Лінкявічус.
«Можливість російської військової інтервенції, якщо Лукашенко відійде з посади або не зможе відновити порядок, є дуже реальною», – вважає сенатор-республіканець, член Комітету з міжнародних справ Сенату США Марко Рубіо.
Він додає, що «якщо Лукашенко втратить можливість відновити порядок, або якщо буде змушений відійти від влади, шанси на український сценарій військового вторгнення з боку Путіна є високі».
Сценарії Путіна
«Мені просто цікаво, який російський сценарій Путін використовуватиме цього разу [у Білорусі]: як у Празі в 1968 році, Україні в 2013-2014, чи Вірменії у 2018. Але сумніваюся, що Путін залишить Білорусь напризволяще», – написав аналітик BlueBay Asset Management Тімоті Еш.
Особливим приводом для занепокоєння стало повідомлення увечері 16 серпня розслідувальної групи Conflict Intelligence Team про те, що на російських трасах Е95 і M1 були помічені кілька десятків вантажівок «Урал» і КамАЗ без номерів і розпізнавальних знаків, ідентичних машинам Росгвардії.
«Дев’ятий день революції у Білорусі, а режим Путіна вже спрямовує зусилля на вторгнення у сусідню країну, де люди повстали проти свого диктатора. А вантажівки Росгвардії без розпізнавальних знаків вже потрапили в об’єктиви та були ідентифіковані на шляху з Москви до Білорусі», – зазначає німецький журналіст Юліан Рьопке.
«Ми можемо незабаром зіштовхнутися з іншим моментом на зразок анексії Криму», – припускає у своєму твітері Френсіс Фукуяма, американський філософ, політолог і публіцист.
Чому вторгнення Росії малоймовірне?
Тим не менш, чимала кількість міжнародних оглядачів вважають пряме російське військове вторгнення у Білорусь малоймовірним.
«Хоча неможливо повністю виключити російське військове вторгнення, є чимало вагомих причин припускати, що цього не станеться», – пише в статті аналітичного центру Atlantic Council американсько-шведський економіст Андерс Ослунд.
- По-перше, Путін не витримує Лукашенка особисто, переконаний експерт, ба більше, він не хоче субсидіювати «застарілу економіку радянського типу».
- По-друге, Лукашенко не має високої підтримки свого ж населення.
- По-третє, дисципліновані й освічені білоруси навряд чи погодилися б на російську інтервенцію.
- По-четверте, у білоруських протестах очевидно відсутній антиросійський сентимент. Люди хочуть лише, щоб Лукашенко залишив посаду, щоб звільнили заручників і провели чесні вибори.
Білорусь занадто важлива для Росії, щоб вона просто була спостерігачем збоку
«Білорусь занадто важлива для Росії, щоб вона просто була спостерігачем збоку… Але військове втручання у країну, яка явно цього не хоче, було б явним божевіллям», – розмірковує журналіст Олівер Керролл, який все ж припускає, що поки зарано робити передчасні висновки.
«Путін анексував Крим, щоб забезпечити стратегічну територію, оскільки багато українців закликали до членства у НАТО. Білорусь також є стратегічно важливою, але вимоги білоруської опозиції обмежуються лише закликом до припинення репресій та до вільних, чесних виборів», – зазначає західний журналіст Люсіан Кім.
«Путін не вторгнеться у Білорусь. 10 мільйонів білорусів мають армію, дехто з них би воював би проти росіян. У Білорусі немає проросійських областей (як Крим, Донбас), немає олігархів (в Україні деякі з них проросійські), проросійські партії (як Партія регіонів, КПУ) – це все дає Путіну менше активів п’ятої колони», – переконаний західний політолог Тарас Кузьо.
За яких обставин вторгнення можливе?
Низка міжнародних експертів пояснює, за яких обставин вторгнення у Білорусь із боку Росії стане цілком можливим.
«Російське втручання в Білорусь малоймовірне, але є кілька факторів, які могли б його спричинити: якщо меншість протестувальників вдаватимуться до насильства, тим самим маргіналізуючи революційний рух; якщо європейські лідери захопляться підбадьорюванням революції та ставитимуть її в контекст протистояння Росії проти Заходу… Вторгнення у Білорусь розділило б Росію та, скоріш за все, заохотило, а не запобігло антипутінським протестам по всій Росії. Мільйони росіян легко ідентифікують себе зараз із білоруськими протестувальниками – адже вони мирні і явно не антиросійські», – переконаний російський оглядач Леонід Рагозін.
Дмитро Тренін із Московського Carnegie Center вважає, що Кремль має кілька варіантів дій щодо Білосусі:
- 1) Втрутитися силою: це катастрофічно.
- 2) Нічого не робити: ризикує хаосом, який буде залучений пізніше.
- 3) Підтримати Лукашенка: марнотрата грошей, втрата країни.
- 4) Приєднатися до ЄС, закликаючи до нового голосування: тоді наступного разу ЄС захочуть контролювати вибори в Росії.
- 5) Підготувати себе для діалогу та транзиту.
Що робити Заходу?
Оглядачі дедалі більше ставлять запитання: що робити у такій ситуації Заходу?
«Зараз Європа повинна сказати Путіну: якщо ви вторгнетесь у Білорусь, ми введемо такі санкції, що ви опинитеся у повній економічній ізоляції. Це було б принциповою позицією відстоювання незалежності Білорусі», – вважає провідний чеський аналітик Якуб Янда.
У відповідь на це аналітик із Канади Аріяна Ґіць написала: «Так, Європа «повинна», але робити цього не стане. Європа повинна була накласти санкції щодо Росії аж до небуття за її криваву агресивну війну проти України. Натомість ми бачимо помірний режим санкцій і багато говоримо про «перезапуск» відносин із режимом кримінальної мафії у Москві».
«Якщо Росія допоможе Білорусі спробувати припинити демократичні протести проти фальсифікованих виборів, Білорусь стане справді мілітаризованою диктатурою. Я не думаю, що білоруси приймуть це, вони будуть боротися ще важче», – додає Ґіць.
Захід має почати діяти
«Захід повинен припинити просто підбадьорювати Білорусь, а має почати діяти. Звернутися до керівників уряду та закликати їх перейти на інший бік. Пригрозити більшими санкціями, якщо буде більше насильства. Запропонувати Путіну знайти старечий будинок для Лукашенка у Росії. Розпочати процес посередництва між режимом та опозицією», – радить колишній посол США у Росії Майкл Макфол.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель у п’ятницю заявив про готовність запровадження сакнцій.
«ЄС не приймає результатів виборів у Білорусі. Починається робота із запровадження санкцій щодо тих, хто відповідальний за насильство і фальсифікації», – написав дипломат.
На тлі протестів, що почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, Олександр Лукашенко двічі спілкувався телефоном із президентом Росії Володимиром Путіним. 15 серпня Лукашенко заявив, що Росія готова надати «всебічну допомогу щодо забезпечення безпеки Білорусі в разі зовнішніх військових загроз».
16 серпня пресслужба Кремля повідомила, що Володимир Путін і Олександр Лукашенко обговорили ситуацію у зв’язку з протестами, зазначивши, що на Білорусь чинять тиск іззовні.
«З російського боку підтверджена готовність надати необхідне сприяння у вирішенні проблем, що виникли, на основі принципів Договору про створення Союзної держави, а також в разі необхідності по лінії Організації Договору про колективну безпеку», – йдеться в повідомленні Кремля.
